1. Ознайомитися з установками для вимірювання коефіцієнта тертя ковзання на горизонтальній площині.
2. Підготувати зразки матеріалів і опорну площину для роботи (поверхню контакту протерти спеціальною ганчіркою та просушити гарячим повітрям).
3. Поступово навантажувати шальки установок тягарцями, поки зразок не почне рівномірно рухатись. Для кожного зразка дослід повторити 3…5 разів. Обчислити , де − вага тягарців.
4. При використанні похилої площини виконати операції, аналогічні п.1 та п.2. Змінювати кут нахилу похилої дошки доки зразок під дією сили тяжіння не почне рухатись. Дослід повторити для кожного зразка 3…5 разів. Обчислити .
5. Встановити площину під кутом , більшим від кута тертя. Зафіксувати час t, протягом якого зразок проходить відстань l рівноприскорено. Дослід для кожного зразка повторити 3…5 разів. Обчислити значення кінематичного коефіцієнта тертя ковзання за формулою (3.7).
2. Визначити коефіцієнт тертя кочення.
1. Засвоїти методику визначення коефіцієнта тертя кочення на похилій площині. Виконати операції, аналогічні п.1 та п.2.
2. Виміряти діаметр котків.
3. Розрахувати .
4. Встановити похилу площину під кутом .
5. Покласти коток на похилу площину на початку шляху ; час його проходження виміряти секундоміром. Дослід для кожного зразка повторити 3…5 разів. Обчислити s за формулою (3.9).
Контрольні запитання та завдання
1. Як формулюється двочленний закон тертя?
2. Як впливають жорсткість та змащення поверхні на коефіцієнт тертя ковзання?
3. Чи може виникнути тертя кочення у випадку абсолютно твердих тіл?
4. Чому коефіцієнт кочення має лінійну розмірність?
5. Поясніть, чому тертя ковзання супроводжується нагріванням тіл, а тертя спокою ні.
6. Які основні джерела похибок при вимірюванні коефіцієнтів тертя?