• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Шкідники і хвороби бульбоплодів та заходи боротьби з ними

На картоплі зареєстровано близько 60 видів шкідників серед яких найбільшої шкоди завдають такі: колорадський жук, дротяники, попелиці-перенощики вірусних хвороб, картопляна міль, картопляна нематода.

Колорадський жук поширений всюди. Пошкоджує картоплю та інші пасльонові культури (баклажани, перець, рідше помідори). Жуки завдовжки 8-12 мм, короткоовальні, жовті, або чорножовті, із світлими підкрилами, на яких є 10 чорних смуг, а на голові - чорні плями. Личинки від цеглово-чорного до жовтого кольору.

Зимують жуки першого і частково другого року життя у ґрунті на глибині 30-40 см, а іноді і глибше. Вихід їх із ґрунту дуже розтягнутий і триває 1,5 місяці. Жуки відшукують сходи картоплі й обсідають на них молоді листочки.

Самки відкладають яйця з нижнього боку листків купками, відкладаючи протягом 1-1,5 місяців 900-1500 яєць. Потім вони відмирають або залазять в грунт, де перебувають деякий час (до 15 днів).

Личинки спочатку з'їдають яйцеві оболонки, а потім починають живитися листками. Заляльковуються в грунт на глибину 10-15 см.

Молоді жуки 1-го покоління з'являються у липні й після живлення половина самок вже відкладає яйця.

Жуки, які вже зимували, залазять у грунт на зимівлю наприкінці липня - на початку серпня, а літні покоління - наприкінці серпня - початку вересня.

Заходи боротьби проти жуків: у фазі бутонізації - початок цвітіння проти жуків та личинок першого покоління при економічному порозі шкідливості 10-15 личинок на кущ застосовують такі інсектици

· децис 2,5% -(0,1-0,15 л/га);

· фастак 10%-(0,07-0.1л/гa;

· регент 80%-{0.02-0,25 г/га).

Дротяник є другим найбільш шкідливим шкідником на посівах картоплі. Характеристику ми вже розглядали при вивченні цукрових буряків. Заходи боротьби такі самі як на посіві цукрових буряків.

Наступним шкідником є бурякова чи картопляна попелиця. Крім цього вони є сильні збудники вірусних хвороб на посівах картоплі. Характеристика і заходи боротьби такі самі як і на посівах цукрових буряків.

Картопляна міль найбільше поширена в Криму і на півдні України. В нас він не прогресує. Пошкоджує переважно картоплю, особливо бульби в сховищах. Зимують гусениці метелика і личинки в коконах на рослинних рештках та на поверхні ґрунту. В овочесховищах міль може розмножуватися протягом зими, при чому гусениці пошкоджують бульби. Навесні гусениці або лялечки із зараженими бульбами попадають в грунт на посіви.

Заходи боротьби - це дотримання карантинних заходів. Заборонено ввозити картоплю з районів поширення шкідника.

Передсадивна фумігація картоплі в господарствах де виявлено шкідника, бромистим метилом.

При виявленні гусениці на рослинах обробляють шерпою, 25% (0,16 л/га), Бі-58, 40% (1,5-2,0 л/га), децисом, 2,5% (0,2 л/га). Ефективний також бітоксибацилін (3 кг/га).

Читайте також:

1. II. Загально-шкільні заходи
2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
3. Автоімунні хвороби
4. Адміністративно-запобіжні заходи
5. Анамнез хвороби
6. Антиінфляційні заходи у постсоціалістичних країнах
7. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
8. Аутосомно-рецесивні хвороби
9. Б. Заходи профілактики, що забезпечують безпеку праці і захист виробничого середовища.
10. Бактеріальні хвороби
11. Бактеріальні хвороби
12. Банківський нагляд: методи проведення та заходи впливу

Переглядів: 594