Електродвигун є основною складовою частиною електропобутової машини, оскільки він забезпечує її необхідною кількістю механічної енергії. Він же являє собою перетворювач електричної енергії в механічну. Це перетворення здійснюється в результаті взаємодії магнітного поля і електричного струму. Магнітне поле створюється обмотками збудження в нерухомій частині електродвигуна, яка називається статором.
Рухома частина електродвигуна з ізольованими провідниками або з неізольованими коротко замкненими металевими стержнями носить назву ротора. Обертовий момент і потужність електродвигуна знаходиться в прямій залежності від величини магнітного потоку, який створюється обмотками збудження статора, і від сили струму в провідниках ротора.
В побутових машинах застосовують електродвигуни, які живляться змінним струмом, постійним струмом і універсальні. Оскільки вся електромережа побудована на змінному струмі, то і більшість електродвигунів випускається з живленням на змінному струмі. Машини, які працюють на постійному струмі необхідно оснащати додатковими приспосібленнями – випрямлячами, що ускладнює конструкцію електропобутових машин.
За своєю конструкцією всі електродвигуни можна згрупувати на класи: асинхронні, синхронні і колекторні.
Для ПМ там де потрібна висока частота обертання використовують колекторні двигуни (кавомолки, міксери, пилососи, підлогонатирачі).
Де потрібна довготривала робота, але невелика частота обертання - асинхронні двигуни (пральні машини, холодильники).