6.3.1 Вимоги норм проектування повинні враховувати умови, в яких реалізується граничний стан. Для цього встановлюються характерні ситуації, які називаються розрахунковими і визначаються:
- озрахунковою схемою конструкції;
- переліком граничних станів, які слід розглядати;
- видами впливів, які можуть реалізуватися в даній розрахунковій ситуації;
- значенням допустимої ймовірності відмови.
6.3.2 При встановленні допустимої ймовірності відмови слід враховувати, що в різних розрахункових ситуаціях ті ж самі граничні стани можуть мати різні наслідки, соціальні втрати та економічні збитки.
6.3.3 При розрахунках конструкцій слід розглядати такі типи розрахункових ситуацій:
- усталені, для яких характерна тривалість реалізації Tsit того ж порядку, що й встановлений термін експлуатації будівельного об'єкта Tef (наприклад, період експлуатації між двома капітальними ремонтами або змінами технологічного процесу);
- перехідні, для яких характерна тривалість реалізації Tsitневелика порівняно із встановленим терміном експлуатації Теf, (наприклад, період зведення об'єкта, капітального ремонту, реконструкції);
- аварійні, для яких характерна мала ймовірність появи Psit і, як правило, невелика тривалість реалізації Tsit<<Tef, але які є досить важливими з точки зору наслідків можливих відмов (наприклад, ситуації, які виникають під час вибухів, пожеж, аварій обладнання, зіткнень транспортних засобів, а також безпосередньо після відмови будь-якого елемента конструкції).
6.3.4 Якщо в нормах проектування не визначена розрахункова ситуація, то припускається, щовідповідні вимоги норм належать до усталених та перехідних розрахункових ситуацій, які прогнозуються. Аварійні ситуації завжди повинні бути вказані явно.