• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методика аналізу при оперативному контролінгу

Методика аналізу при оперативному контролінгу передбачає:

1. Оцінку фінансового стану підприємства

2. Аналіз беззбитковості;

3. Оцінку матеріальних та інформаційних потоків

4. Оцінку ризику

Оцінка фінансового стану підприємства ‑ СРС

Оцінку фінансового стану підприємства можна проводити в розрізі таких етапів аналізу:

- оцінка майнового стану підприємства;

- фінансова діагностика з використанням фінансових коефіцієнтів (рентабельності, оборотності, ліквідності, фінансової стійкості)

- оцінка ступеня загрози банкрутства підприємства

Аналіз беззбитковості

Аналіз беззбитковості дає змогу відповісти на такі запитання:

1) який вплив матиме на прибуток зміна цін на продукцію, що реалізується, зміна постійних і змінних витрат, обсягу реалізації?

2) Який обсяг продаж забезпечить досягнення беззбитковості?

3) Якими є оптимальні обсяг і структура випуску?

4) Як зміни в структурі реалізації вплинуть на прибуток і мінімальний беззбитковий обсяг?

5) Який «запас міцності» є у підприємства?

6) Який обсяг реалізації дозволить досягти запланованого обсягу прибутку?

7) Який прибуток можна очікувати при даному рівні реалізації?

8) Який мінімальний рівень цін на продукцію підприємства при заданому обсязі випуску дозволить уникнути збитків?

9) Як зміни в асортименті продукції, що реалізується, вплинуть на прибуток і мінімальний беззбитковий обсяг?

10) Виробляти товари і послуги самостійно або замовляти їх на стороні?

11) Яка нижня межа ціни на продукцію, що реалізується?

Модель беззбитковості опирається на ряд припущень:

- поведінку затрат і виручки можна з достатньою точністю виразити лінійною функцією однієї змінної – обсяги випуску (ефективність використання ресурсів і ціни на них залишаються постійними в межах визначеного інтервалу значень обсягу випуску);

- асортимент виробництва і реалізації залишається постійним;

- обсяг виробництва = обсягу реалізації;

- всі витрати можна класифікувати на постійні і змінні;

- єдиний спосіб впливу на витрати для керівництва – це зміна обсягу або структури випуску продукції.

Аналіз беззбитковості здійснюють в алгебраїчній (аналітичній) або в графічній формах.

Графік взаємозв’язку між витратами, обсягом і прибутком наведений на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Графік беззбитковості:

1- постійні затрати, F; 2 – змінні затрати, V; 3 – сумарні затрати; 4 – виручка S; Тз – точка «закриття»; Тб – точка беззбитковості.

На основі цієї моделі можна розрахувати ряд аналітичних показників:

- маржинальний прибуток;

- коефіцієнт виручки,

- точку беззбитковості;

- силу операційного важеля;

- запас фінансової стійкості.

Маржинальний прибуток (МП) – це різниця між виручкою та змінними витратами. Деколи МП називають також сумою покриття (це та частина виручки, яка залишається на покриття постійних витрат і формування прибутку): M=S‑V.

Маржинальний прибуток можна розрахувати не лише на весь обсяг випуску в цілому, але й на одиницю продукції кожного виду (питомий маржинальний прибуток). Економічний зміст цього показника – приріст прибутку від випуску кожної додаткової одиниці продукції:

m= (S‑V) : Q = P ‑ v

Коефіцієнт виручки (К вир) показує, який відсоток виручки складає маржинальний прибуток, тобто відсоток виручки, що йде на покриття постійних витрат і утворення прибутку. Він може розраховуватися або у відсотках або у долях одиниці:

Коефіцієнт виручки показує приріст прибутку підприємства в абсолютному вираженні при збільшенні виручки на 1 грн.:

К вир = ΔI : ΔS

ΔI – зміна прибутку, грн.; ΔS – зміна виручки, грн.

Чим більший коефіцієнт виручки, тим сильніше змінюється прибуток в результаті коливань виручки. Тому цей показник доцільно використовувати в тому випадку, коли попит на продукцію є стабільно великим: тоді навіть невеликий приріст виручки призведе до досить суттєвого зростання прибутку. Якщо попит нестабільний і висока ймовірність того, що фактична виручка буде меншою запланованої, високий коефіцієнт виручки свідчить про збільшення ризику збитку. Відповідно, у випадку зростання коефіцієнту виручки необхідно приділити особливу увагу створенню запасу ліквідності та ін.. Коефіцієнт виручки можна знизити, якщо збільшити долю змінних затрат і зменшити частку постійних затрат.

Точка беззбитковості – це обсяг випуску, при якому прибуток підприємства дорівнює нулю, тобто обсяг, при якому виручка дорівнює сумарним витратам. Деколи її називають також критичним об’ємом: нижче цього обсягу виробництво стає нерентабельним. На графіку точка беззбитковості відповідає точці перетину ліній сумарних затрат і виручки. Формула розрахунку:

де Q* ‑ точка беззбитковості (критичний обсяг в натуральному вираженні); p – ціна одиниці продукції; v – змінні витрати на одиницю продукції.

Критичний обсяг виробництва і реалізації продукції можна розрахувати не тільки в натуральному, але й у вартісному вираженні. Економічний зміст цього показника – виручка, при якій прибуток підприємства = 0: якщо фактична виручка підприємства є більшою, ніж критичне значення, воно одержує прибуток, в протилежному випадку – збиток. Формула розрахунку:

де S* ‑ критичний обсяг виробництва та реалізації продукції.

Чим менший критичний обсяг, тим більшим є прибуток і меншим операційний ризик при поточних рівних умовах.

Наведені вище формули розрахунку критичного обсягу виробництва і реалізації в натуральному та вартісному вираженнях є справедливими лише для двох випадків:

- коли підприємства випускає лише один вид продукції;

- коли структура випуску є фіксованою, тобто пропорції між різними видами продукції залишаються незмінними, наприклад, якщо ці пропорції задаються технологією, сировиною та ін., що відбувається, зокрема в гірничодобувній промисловості.

Водночас, якщо обсяг є меншим критичного, то це ще не означає, що випуск потрібно припиняти: можливо, в короткостроковому періоді, коли у підприємства немає можливості змінити свої постійні витрати, виробництво і реалізація продукції допомагають зменшити збитки. На перших етапах освоєння нової продукції збитки також можуть бути тимчасовим явищем. Виробництво стає економічно неефективним у тому випадку, коли виручка не покриває постійних витрат. В цьому випадку підприємство вигідніше закрити, ніж оплачувати його постійні витрати.

Точка закриття – це обсяг виручки від реалізації, при якому підприємство стає економічно неефективним, тобто при якому виручка = постійним витратам.

Q **=F:p,

де Q** ‑ точка закриття.

Якщо фактичний обсяг виробництва і реалізації продукції є меншим Q** , існування підприємства є необґрунтованим. Якщо ж фактичний обсяг виробництва і реалізації продукції є більшим Q** , підприємству доцільно продовжувати свою діяльність навіть тоді, коли воно одержує збиток

Запас безпеки – це різниця між фактичним і критичним обсягами випуску і реалізації (в натуральному вираженні):

К_б = Q_ф ‑ Q*

К_б – запас безпеки, Q_ф – фактичний обсяг випуску та реалізації продукції.

Розраховують також відношення запасу безпеки до фактичного обсягу (у %). Ця величина покаже, на скільки відсотків може знизитися обсяг випуску і реалізації для того, щоб підприємству вдалось уникнути збитку.

К_% = К_б / Q_ф *100%

Запас безпеки характеризує ризик підприємства: чим меншою є межа безпеки, тим меншим є ризик того, що фактичний обсяг виробництва і реалізації продукції не досягне критичного рівня Q* і підприємство опиниться в зоні збитків.

Економічний зміст запасу фінансової міцності підприємства загалом – це вартісний вираз межі безпеки. Запас безпеки показує, на скільки фактичний обсяг близький до критичного, а запас фінансової міцності допомагає оцінити, на скільки фактична виручка наближається до критичної. Формула розрахунку З _фм:

З _фм = К_б р = S ‑ S* = р (Q_ф ‑ Q*)

Запас фінансової міцності показує, на скільки гривень може знизитися виручка, щоб підприємство не мало збитку. Чим більший запас фінансової міцності, тим стабільнішим є становище підприємства.

Розраховується також запас фінансової міцності у відсотках до виручки від реалізації, тобто процентне зниження виручки, яке може витримати підприємство без суттєвої загрози для свого фінансового стану.

Якщо підприємство на графіку беззбитковості знаходиться справа від критичної точки Q*, його прибуток = сумі питомого маржинального прибутку від всіх одиниць продукції, вироблених понад критичний обсяг:

І = (Q_ф ‑ Q*) × m = (Q_ф ‑ Q*) × (p ‑ v)

Таким чином, будь-яка зміна обсягів реалізації викликає ще більш сильну зміну прибутку. Це явище називається ефектом операційного важеля.

Сила операційного важеля – це відношення маржинального прибутку до власне прибутку:

L = M / I = (S ‑ V) / I,

Сила операційного важеля показує, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні виручки на 1%:

тобто якщо прибуток близький до нуля, то сила операційного важеля прямує до безконечності: навіть найслабші коливання обсягів виробництва навколо критичної точки викликають сильні відносні коливання прибутку.

Знаючи силу операційного важеля, можна встановити, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні виручки на визначений відсоток:

(Δ I / I) · 100% = L · (Δ S / S) · 100%/

Чим більша питома вага постійних витрат в загальній сумі витрат, тим сильніше діє операційний важіль. Потужний операційний важіль – це значний операційний ризик. Тому в ситуації, коли попит є нестабільним, рекомендується знижувати постійні витрати: навіть незначне зниження виручки викликає різке падіння прибутку. Якщо попит нестабільний, то доцільно знизити частку змінних витрат і нарощувати частку постійних витрат, оскільки це приведе до більшого зростання прибутку.

Аналіз матеріальних потоків

Одним із найбільш поширених методів, що використовується в контролінгу матеріальних потоків, є АВС – аналіз. В основі цього методу лежить закон, відкритий італійським економістом В. Парето. Стосовно витрат на створення матеріальних цей закон формулююється наступним чином: 80% витрат припадає на 20% видів матеріалів (80% виручки підприємства може припадати на 20% видів продукції, 80% суми дебіторської заборгованості може рахуватися за 20% дебіторів, 80% кредиторської заборгованості може випасти на долю 20% постачальників). Здоровий глузд підказує, що саме цим 20% слід приділяти основну увагу.

Суть АВС – аналізу матеріальних потоків полягає в розподілі всіх видів матеріалів на три групи:

- група А – найбільш дорогі види матеріалів (ті 20%, на які припадає 80% витрат);

- група В – матеріали середньої важливості (ті, на які припадає 15% затрат);

- група С – мало важливі матеріали (ті, сумарна вартість яких складає всього 5% всіх витрат підприємства на створення матеріальних запасів).

Таким чином, матеріали групи А вимагають підвищеного контролю, матеріали грипи В заслуговують уваги деколи, а управлінню запасами матеріалів групи С не вартує приділяти багато зусиль і часу. Саме така політика дозволяє підприємству оптимізувати затрати на створення матеріальних запасів, а також найбільш ефективно використовувати час і зусилля своїх співробітників, які займаються управлінням матеріальними потоками.

Класифікація матеріалів на три групи відбувається в декілька етапів.

1. Слід скласти перелік матеріалів із зазначенням їх ціни, кількості і вартості (табл. 2.6)

Таблиця 2.6.

Читайте також:

1. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
2. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
3. Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу
4. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
5. Аналізу соціальної взаємодії присвячено чимало наукових теорій.
6. Аналізуюче схрещування
7. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
8. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
9. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
10. Бухгалтерський баланс як інструмент аналізу
11. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу, його переваги і недоліки
12. Бюджетування як функція фінансового контролінгу

Переглядів: 1434