• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Будівельний підряд

Будівництво – процес створення нових, а також розширення, ре­конструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об’єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів.

Серед способів здійснення будівництва, таких як підрядний, гос­подарський та змішаний, основним є підрядний, при якому будівельні роботи, по-перше, проводяться спеціалізованими професійними орга­нізаціями, наслідком чого є скорочення строків будівництва; по-друге, цей спосіб має раціональну систему побудови відносин між замовни­ком і підрядником, які пов’язані один з одним, починаючи з першої до останньої стадії – здачі об’єкта будівництва.

Регулюванню підрядних відносин у будівництві присвячений § 3 гл. 61 ЦК (статті 875-886) «Будівельний підряд», який за ЦК 1963 р. іменувався «Договором підряду на капітальне будівництво».

Між тим будівельний підряд, окрім родових ознак договору під­ряду, має свої кваліфікаційні ознаки: специфічний предмет – будівель­ні роботи; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов’язані з місцезнаходженням об’єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК); організацію виконання будівельних робіт, що дає змогу розглядати його як самостійний вид договору підряду.

В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно-правових актів у галузі будівництва належать закони України «Про інвестиційну діяльність», «Про основи містобудування», «Про архі­тектурну діяльність», «Про здійснення державних закупівель», По­ложення про державний архітектурно-будівельний контроль, Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та про­ведення їх комплексної державної експертизи, Порядок державного фінансування капітального будівництва, Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві тощо.

Характерною особливістю законодавства в галузі будівництва є те, що воно включає в себе нормативно-технічні акти, до яких відносять будівельні норми та правила^[19], державні стандарти, які регламентують техніко-економічні основи будівництва з урахуванням особливостей будівельних робіт.

Рекомендаційний характер мають відомчі нормативні акти, зокре­ма, Положення про підрядні контракти в будівництві України, затвер­джене науково-технічною радою Міністерства України у справах бу­дівництва і архітектури (протокол від 15 грудня 1993 р. № 9), Поло­ження про взаємовідносини організацій – генеральних підрядників зі супідрядними організаціями, затверджене науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури (протокол від 14 грудня 1994 р. № 4).

Поняття та значення договору будівельного підряду. Поняття до­говору будівельного підряду дається в ч. 1 ст. 875 ЦК, відповідно до якої за цим договором підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Звертає на себе увагу той факт, що в легальному визначенні не міститься вказівка, що підрядник здійснює роботу на свій ризик, хоча законодавець не виключає можливості в договорі вказати, що робота виконується на ризик підрядника (ч. 3 ст. 882 ЦК).

Аналіз легального визначення дає підставу вважати цей договір двостороннім, оплатним та консенсуальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 875 ЦК договір будівельного підряду укла­дається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, ре­конструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зо­крема, житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконала­годжувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнахо­дженням об’єкта. Таким чином, законодавець відповідно до характеру будівельних робіт і сфери їх виконання виділяє декілька видів догово­ру будівельного підряду: договір на проведення нового будівництва (новобудови), при якому воно здійснюється на новому майданчику на підставі початкової затвердженої проектно-кошторисної документації; договір капітального ремонту будівель (споруд), яким охоплюються ремонтні роботи основних засобів, внаслідок чого збільшується строк їх служби або поліпшуються якісні характеристики (потужність, про­дуктивність та ін.); договір на реконструкцію (технічне переоснащен­ня) підприємств, будівель (зокрема, житлових будинків) споруд; договір на виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт.

Сторонами договору будівельного підряду є підрядник і замов­ник.

Підрядник – особа, що спеціалізується на виконанні будівельних робіт і у випадках, передбачених законом, має ліцензію на їх здійснення.

Замовник – юридична чи фізична особа.

Умови договору будівельного підряду. Істотними умовами договору слід вважати предмет, ціну та строк договору. Предмет – це кінцевий результат діяльності підрядника, тобто відповідний об’єкт будівництва (будівельні роботи).

Ціна договору визначається кошторисом (ч. 1 ст. 877 ЦК).

Строк – це час, необхідний для виконання передбачених догово­ром робіт. У договорі будівельного підряду визначається не тільки початок і закінчення робіт у цілому, строки завершення окремих етапів робіт, а й гарантійні строки експлуатації об’єкта.

Права та обов’язки сторін за договором.

Ризик підрядника відносно результа­тів робіт припиняється з моменту прийняття робіт замовником. Так, відповідно до ч. 3 ст. 882 ЦК замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

У разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об’єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 879 ЦК).

На замовника покладається специфічний обов’язок, який не зустрі­чається в інших видах договорів підрядного типу, метою якого є ство­рення належних умов для виконання робіт. Відповідно до закону за­мовник зобов’язаний надати підрядникові підготовлений будівельний майданчик (фронт робіт), тобто отримати дозвіл на виконання буді­вельних робіт – документ, яким посвідчується право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащення їх, відповідно до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд тощо.

Актуальним сьогодні є питання щодо кваліфікації прав на землю і забудову. У літературі відзначається, що для визнання угоди договором будівельного підря­ду обов’язкова наявність у замовника самостійних прав на будівництво об’єкта у вигляді прав на землю, права на забудову. З нашої точки зору, з наведеним твердженням можна погодитися лише з певними застереженнями. Обов’язкова наявність виключно самостійних прав на будівництво об’єкта як умова виступу в якості замовника за договором будівельного підряду прямо не випливає із змісту поняття договору будівельного підряду, закріпленого законом. Відповід­но до ч. 1 ст. 875 ЦК одним із виключних обов’язків замовника, що не підлягає передачі підряднику, є обов’язок надати останньому будівельний майданчик (фронт робіт).

Положення ЦК про поняття підряду містять одне обмеження щодо зазначе­ного обов’язку, яке полягає у виконанні останнього лише від свого імені, оскіль­ки зазначений обов’язок необхідно розглядати як складову частину змісту підряд­ного правовідношеня. Замовник може виступати у цій якості як у власних інте­ресах, так і в чужому інтересі, що грунтується на договорах на користь третьої особи, за винятком договорів представницького типу (доручення, агентування від імені принципала).

Аналіз відповідних положень ЦК (ст. 413 «Підстави виникнення права ко­ристування чужою земельною ділянкою для забудови»; ст. 792 «Договір найму земельної ділянки»; ст. 1030 «Предмет договору управління майном») і ЗК (ст. 92 «Право постійного користування земельною ділянкою»; ст. 93 «Право оренди земельної ділянки») свідчить, що замовник може виконати зазначений обов’язок, якщо він має права на землю (права власності, постійного користу­вання, оренди, управління або довірчої власності на землю — статті 81, 82, 131 ЗК; 792,1030 ЦК) або права на забудову (на підставі заповіту, угод про купівлю-продаж, довірчу власність цього майнового права, інших договорів відчуження землекористувача — статті 413, 792, 1030 ЦК).

Таким чином, право на надання будівельного майданчику (фронту робіт) може бути як самостійним правом (власника, володільця права на забудову), так і повноваженням щодо здійснення самостійного права іншої особи (оренда­ря, управителя, комісіонера, агента).

Замовник зобов’язаний передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладено на під­рядника. Проектно-кошторисна документація – це сукупність доку­ментів, які визначають економічне і виробничо-технічне обґрунтуван­ня майбутнього будівництва, тобто обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису. До такої документації входять креслення, пояснювальні записки, кошторис та інші матеріали. Ця до­кументація не тільки техніко-економічна, а й юридична підстава будів­ництва. У договорі будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст цієї документації, а також яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію (ч. 2 ст. 877 ЦК).

Договором може бути покладено на замовника обов’язок мате­ріально-технічного забезпечення будівництва (ч. 1 ст. 879 ЦК). За правилом це забезпечення технологічним, енергетичним, електротех­нічним обладнанням і апаратурою, хоча не виключається, що це можуть бути і матеріали.

Замовник повинен сприяти підрядникові у забезпеченні будівни­цтва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг (ч. 1 ст. 879 ЦК). У договорі можуть бути передбачені випадки і порядок надання підряднику в користування необхідних для здійснення робіт споруд і будівель, забезпечення транспортування вантажів тощо.

Замовник, якщо це встановлено в договорі, повинен застрахувати об’єкт будівництва або комплекс робіт.

У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сто­рін обставин замовник повинен оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з цим (ч. 6 ст. 879 ЦК).

Головним обов’язком замовника є прийняття об’єкта або закін­чених будівельних робіт та їх оплата. Стадія передання та прийняття робіт – одна з найголовніших стадій договору будівельного підряду, в якій повинні брати участь обидві сторони. При отриманні від під­рядника повідомлення про виконання робіт і готовність їх передання замовникнегайно повинен розпочати їх прийняття, тобто організувати та здійснити прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встанов­лено договором. У випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами, у прийнятті робіт повинні брати участь представникиорганів державної владита органів місцевого самовря­дування.

Прийняття робіт можливо як після повного їх завершення, так, якщо це передбачено договором, і після завершення окремих етапів робіт.

ЦК передбачає, що передання і прийняття виконаних робіт оформ­ляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Між тим, якщо суд визнає мотиви відмови від під­писання акта обґрунтованими, цей акт може бути визнаний судом не­дійсним.

Можливі випадки, коли з характеру робіт випливає необхідність попереднього їх випробування. Для таких випадків встановлено спе­ціальний порядок прийняття, а саме, воно може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Такий по­рядок може бути встановлено в договорі.

Замовнику надається право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети і які не можуть бути усунені ні підрядни­ком, ні замовником. Причому закон під неможливістю усунення таких недоліків передбачає не тільки ті випадки, коли сторони договору не можуть провести відповідні роботи, але й не можна знайти третю осо­бу, яка це могла б зробити (ч. 6 ст. 882 ЦК).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), хоча договором може встановлюватися й інший порядок розрахунків. Так, у договорі може бути встановлено право за­мовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку (ч. 5 ст. 884 ЦК).

На замовника покладається обов’язок заявити підряднику в розум­ний строк про виявлені протягом гарантійного строку експлуатації об’єкта будівництва недоліки (ч. 4 ст. 884 ЦК).

Замовник має такі права:

- вносити зміни до проектно-кошторисної документації до по­чатку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують 10 % визна­ченої у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором (ч. 1 ст. 878 ЦК);

- здійснювати контроль та нагляд за будівництвом, приймаючи від свого імені відповідні рішення. Слід зазначити, що закон дозволяє здійснювати це право замовнику не тільки особисто, а й із залученням для цього спеціалізованої організації або спеціаліста, для чого замов­нику надається право укласти з ними договір про надання такого виду послуг (договір доручення тощо). Застосування фігури «інженера» («інженерної фірми») при виконанні будівельних робіт, включаючи й етап прийняття виконаної роботи, добре відоме міжнародній практиці, на сьогодні знайшло застосування і в оновленому цивільному законодавстві, наприклад, РФ (ст. 749 ЦК РФ). Функції та повноважен­ня такого спеціаліста (спеціалізованої організації) визначаються в до­говорі будівельного підряду (ч. 3 ст. 881 ЦК).

До обов’язків підрядника закон відносить:

- матеріально-технічне забезпечення будівництва, якщо в догово­рі не встановлено інше. У цьому випадку він несе ризик неможливос­ті використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт;

- надання замовникові проектно-кошторисної документації, якщо це передбачено в договорі;

- здійснення будівництва та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації;

- виконання усіх робіт, визначених у проектно-кошторисній до­кументації;

- повідомлення замовника про виявлені в ході будівництва невра­ховані необхідні додаткові роботи, здійснення яких тягне за собою збільшення кошторису, і в разі неодержання від останнього в розумний строк відповіді – зупинення відповідних робіт з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні цих робіт немає необхідності (ч. 3 ст. 877 ЦК). Між тим, якщо підрядник виконає додаткові роботи без згоди на це замовника, він не позбавляється пра­ва на їх оплату і відшкодування завданих цим збитків, якщо доведе, що це було необхідним в інтересах замовника, зокрема у зв’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об’єкта будівництва (ч. 4 ст. 877 ЦК). Таким чином, законом встановле­ні особливості проведення додаткових робіт при договорі будівельно­го підряду, бо за загальним правилом (§ 1 цієї глави) питання про їх проведення теж вирішується замовником за попередженням підрядни­ка, але якщо останній цього не зробить, він зобов’язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором (ч. 4 ст. 844 ЦК);

- страхування об’єкта будівництва або комплексу робіт, якщо інше не встановлено договором, з наданням замовнику в порядку, встановленому договором, доказів укладення цього договору, включа­ючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застрахо­вані ризики. При цьому страхування не зменшує зобов’язань та відпо­відальності сторін за договором;

- усувати за свій рахунок недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, якщо вони допущені з його вини (або з вини субпідрядника). Договором може бути передбачений обов’язок під­рядника усувати на вимогу замовника та за його рахунок недоліки, за які підрядник не відповідає. Але підрядник має право відмовитися від виконання цього обов’язку, якщо усунення недоліків не пов’язано без­посередньо з предметом договору або не може бути здійснено підряд­ником з незалежних від нього причин (ст. 885 ЦК).

Специфіка договору будівельного підряду відбивається і на правах підрядника. Так, підрядник може відмовитися від договору у таких випадках: коли, по-перше, прийде до висновку про неможливість ви­користання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, нада­ного замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. При цьому він також має право вимагати від замовника сплати ціни роботи про­порційно її виконаній частині, а також відшкодування збитків, не по­критих цією сумою (ч. 3 ст. 879 ЦК); по-друге, коли замовник прагне внести зміни до проектно-кошторисної документації, що потребують додаткових робіт, вартість яких перевищує 10 % визначеної у кошто­рисі ціни (ч. 2 ст. 878 ЦК) та вимагати відшкодування збитків.

Відповідальність сторін. Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору визначається статтями 883 та 886 ЦК і настає при наявності загальних підстав цивільно-правової відпо­відальності. Між тим особливістю відповідальності підрядника в договорі будівельного підряду є відповідальність за дії інших осіб («чужу» вину), бо саме в цьому договорі широко застосовується сис­тема генерального підряду, при якій підрядник відповідає перед за­мовником за порушення субпідрядником свого обов’язку, а перед субпідрядником – за невиконання або неналежне виконання замов­ником своїх обов’язків.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань під­рядник і замовник несуть встановлену договором або законом відпо­відальність, яка реалізується в стягненні неустойки (пені) і відшкоду­ванні збитків у повному обсязі, тобто заподіяних (реальних) збитків і упущеної вигоди, якщо не доведуть, що ці порушення сталися не з їх вини.

Відповідно до ЦК підрядник відповідає: за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові; за інші пору­шення договору.

Законодавець зберіг положення, яке передбачалося і в раніше ді­ючому законодавстві: суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядни­кові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором гранич­ного терміну (ст. 883 ЦК).

Якщо інше не встановлено в договорі, підрядник гарантує досяг­нення об’єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній до­кументації показників і можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Гарантій­ний строк продовжується на час, протягом якого об’єкт не міг експлу­атуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об’єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкції щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ре­монту об’єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч. 2 ст. 884 ЦК).

Читайте також:

1. А) Підрядні роботи
2. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
3. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
4. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.
5. Будівельний комплекс
6. Будівельний комплекс
7. Будівельний комплекс та його особливості в Україні.
8. Будівельний комплекс.
9. Будівельний підряд
10. Будівельний підряд. Підряд на проектні та пошукові роботи.
11. Бухгалтерський облік доходів і фінансових результатів підрядних будівельних організацій

Переглядів: 636