Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Професійно обумовлені вимоги до особистості педагога.

Педагогічна діяльність як процес розв’язання педагогічних ситуацій.

Педагогічна діяльність може розглядатися як процес послідовного вирішення навчально-виховних проблем або, як ще кажуть, педагогічних ситуацій. Педагогічна ситуація – це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнем вихованості, освіченості окремого учня (чи колективу). Такі ситуації виникають спонтанно в навчально-виховному процесі ( хтось чогось не зрозумів, хтось помилився, здійснив непродуманий вчинок тощо) або спеціально створюються вчителем (з виховною метою) чи учнем (навмисне).

Для вчителя важливо усвідомити педагогічну ситуацію і сформулювати свою педагогічну мету. Як і всяка діяльність, педагогічна розпочинається з постановки мети (інколи її ще називають педагогічною задачею). Особливість мети педагогічної діяльності полягає в тому, що з одного боку, загальна мета виховання – суспільна мета; вона задається суспільством через державні документи (закони, доктрини, концепції тощо), а з іншого, у кожній педагогічній ситуації учителю потрібно, пам’ятаючи про загальну мету, розв’язувати ще й поточні завдання, тактичні і оперативні: швидко відреагувати, дати певні поради, виробити доцільні засоби впливу, організувати діяльність. Тому розрізняють педагогічні цілі (завдання):

- віддалену, стратегічну, що потребує мудрості;

- близьку, тактичну, що потребує умінь;

- конкретну, оперативну, що потребує інтуїції (інтуїція – це поєднання мудрості й умінь).

Професійне розв’язання педагогічної ситуації передбачає:

- аналіз ситуації, вивчення особливостей особистості учня і колективу;

- детальну розробку проекту рішення;

- його практичну реалізацію;

- аналіз результату.

Професійно обумовлені вимоги до вчителя в педагогіці виражаються термінами «професійна придатність» і «професійна готовність».

Під професійною придатністю розуміють сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, які необхідні для досягнення успіху в обраній професії.

Під професійною готовністю – психологічну, психофізіологічну, фізичну готовність (тобто професійну придатність) та науково-теоретичну і практичну підготовку педагога.

Досвід, що був накопичений упродовж сторіч, а також наукові дослідження в галузі педагогіки дозволили визначити професіограму вчителя.

Професіограма педагога – це своєрідний паспорт, ідеальна модель вчителя, викладача, вихователя, еталон, який містить сукупність особистісних якостей, педагогічних і спеціальних знань, умінь і навиків, які необхідні для виконання своїх професійних функцій.

Важливим чинником, що впливає на ефективність педагогічної діяльності, є особисті якості вчителя. Специфіка педагогічної праці пред'являє до вчителя ряд вимог, які в педагогічній науці визначаються як професійно значущі особисті якості. Останні характеризують інтелектуальну й емо­ційно-вольову сторони особистості, суттєво впливають на ре­зультат професійно-педагогічної діяльності і визначають інди­відуальний стиль педагога.

Учені пропонують різноманітний набір особистісних якос­тей, важливих для професії педагога. Робляться спроби виділи­ти найсуттєвіші з точки зору ефективності педагогічної діяль­ності. Правомірним, на нашу думку, є виділення домінантних, периферійних, негативних і професійно недопустимих якостей.

Домінантними вважають якості, відсутність кожної з яких унеможливлює ефективне здійснення педагогічної діяльності; периферійними - якості, які не здійснюють вирішального впливу на ефективність педагогічної праці, проте сприяють її успішності; негативними - якості, що призводять до зниження ефективності педагогічної діяльності, а професійно недопусти­мими - ті, що ведуть до професійної непридатності вчителя. Розглянемо склад цих груп особистісних якостей детальніше.

Домінантні якості:

1.Гуманність- любов до дітей, вміння поважати їхню людську гідність, потреба і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу в їхньому особистісному розвитку.

Справжнім вихователем є лише той, хто пробуджує у дитини дух, що дрімає, і надає їй сили для органічного розвитку.

П.П.Блонський

Учитель, який поєднує в собі любов до справи і учнів, є досконалим учителем.

Л.Толстой

2.Громадянська відповідальність, соціальна активність

Від правильного виховання дітей залежить благоустрій усього народу

Джон Локк

...Якщо медикам ми ввіряємо наше здоров'я, то вихователям ввіряємо моральність і розум дітей наших, ввіряємо їхню душу, а разом з тим і майбутнє нашої вітчизни.

К.Д. Ушинський

... Ця посада набагато ваговитіша за найвищі посади в державі.

Платон

3.Справжня інтелігентність (від лат. inteligens - знаючий, розуміючий, розумний) - високий рівень розвитку інтелекту, освіченість у галузі предмета викладання, ерудиція, висока культура поведінки.

Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця справжнє виховання, що проникає в характер, неможливе. Лише особис­тість може впливати на розвиток і визначення особистості, лише харак­тером можна створити характер.

К.Д. Ушинський

...Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителеві треба увібрати море світла, ні на хвилину не відходячи від променів вічно сяючого сон­ця знань, людської мудрості.

В. О. Сухомлинський

4.Правдивість, справедливість, порядність, чесність, гід­ність, працьовитість, самовідданість.

Високі вимоги до моральних і педагогічних якостей учителя висувались ще у статутах братських шкіл.

Так, у найдавнішому з них Статуті луцької братської школи було ска­зано: "Даскал або вчитель, цієї школи має бути благочестивим, розсудли­вим, смиренномудрим, лагідним, стриманим, не п'яницею, не блудником, не хабарником, не гнівливим, не заздрісним, не сміхотворцем, не лихо­словом, не чародієм, не басносказателем, не посібником єресей, але при­хильником благочестія, будучи в усьому взірцем добрих справ".

Учителями повинні бути люди... "чесні, діяльні і працьовиті; не для годиться, а насправді вони мають бути живими взірцями чеснот, що їх вони повинні прищепити іншим (Ніщо удаване не може бути тривалим)".

Що таке учитель-неук, пасивний керівник інших, як не тінь без тіла, хмара без дощу, джерело без води, лампа без світла, отже, пусте місце.... Ти удаєш із себе вчителя - так учи або скинь із себе цю машкару.

Я.А.Коменський

Першою і найпотрібнішою вчителеві якістю хай буде доброчинність. Бо він є дзеркалом, дивлячись у яке, юнаки багать увесь розквіт доброче­сності... Отже, хай учитель слугує дзеркалом добрих звичаїв, і те, чого він вчить або збирається навчити, хай демонструє на собі, як на зразкові. ...Є така істина, що діти розбещених батьків теж розбещеними бувають, а розбещений учитель усіх дітей розбещеними зробить і замість доброчес­ності розплодить злорадство і розбещеність у цілому суспільстві.

... Учитель - це сіяч, що засіває зерном добру ниву; якщо він посіє там пшеницю, пшениця і вродить, а якщо посіє кукіль, то що інше зійде, як не кукіль?... О.В.Духнович

Ваша власна поведінка - вирішальна річ. Не думайте, що ви виховує­те дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, або повчаєте її, або карає­те її. Ви виховуєте її щохвилини... Як ви одягаєтеся, як ви розмовляєте з іншими людьми і про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як ви по­водитеся з друзями і з ворогами, як ви смієтеся, читаєте газету, - все це має для дитини велике значення.

Л.С.Макаренко

5. Інноваційний стиль науково-педагогічного мислен­ня, готовність до створення нових цінностей і прийняття творчих рішень.

Справжній учитель не енциклопедичний словник, а Сократ.

П.П.Блонський

Я кажу вам: без прагнення до наукової роботи вчитель елементарної школи неминуче підпадає під владу трьох педагогічних демонів: механі­чності, рутинності, банальності. Він дерев'яніє, кам'яніє, опускається.

А.Дістервег

... Якщо ви хочете бути улюбленим вчителем, дбайте про те, щоб ви­хованцеві було що в вас відкривати. Якщо ж ви кілька років однаковий, якщо минулий день нічого не додав до вашого багатства, ви можете ста­ти обридлим і навіть ненависним... Серця й уми юнацтва можна завоюва­ти в наші дні тим сплавом моральної краси та інтелектуального багатст­ва, який відкриває перед юнацтвом все нові й нові якості людини.

В. О. Сухомлинський

6.Любов до предмета, який викладається, потреба в знан­нях, у систематичній самоосвіті.

...Хочеш наукою виховати учня, люби свою науку і знай її, і учні по­люблять тебе, а ти виховаєш їх; але якщо ти сам не любиш її, то скільки б ти не змушував учити, наука не здійснить виховного впливу.

Л.М.Толстой

Учитель ... може виховувати і навчати доти, допоки сам працює над своїм вихованням і освітою.

К.Д. Ушинський

7.Здатність до міжособового спілкування, ведення діалогу, переговорів; наявність педагогічного такту, що визначає стиль поведінки учителя, спричиняє упевненість учнів у доброзич­ливості вчителя, його чуйності, доброті, толерантності.

Периферійні якості:

1. Привітність.

2. Почуття гумору.

3. Артистизм.

4. Мудрість (наявність життєвого досвіду).

5. Зовнішня привабливість.

Сукупність якостей учителя створює його авторитет. Ав­торитет педагога, як і авторитет представника будь-якої іншої професії, здобувається наполегливою працею. Якщо в межах інших професій звично звучить вислів "визнаний у своїй галузі авторитет", то у педагога може бути лише авторитет особис­тості.

Негативні якості:

1. Байдужість до вихованців.

2. Упередженість - виділення із середовища учнів "любимчиків" і "осоружних", прилюдне вираження си­мпатій і антипатій стосовно вихованців.

3. Зарозумілість - педагогічно недоцільне підкреслення власної вищості над учнем.

4. Мстивість - властивість особистості, яка проявляється у намаганні зводити особисті рахунки з учнем.

5. Неврівноваженість - невміння контролювати свої тим­часові психічні стани, настрій.

6. Байдужість до предмета, який викладається.

7. Розсіяність - забутливість, незібраність.

Професійні протипоказання:

1. Наявність шкідливих звичок, соціально небезпечних для суспільства (алкоголізм, наркоманія тощо).

2. Моральна неохайність.

3. Рукоприкладство.

4. Грубість.

5. Некомпетентність у питаннях викладання і виховання.

6. Обмеженість світогляду.

7. Безпринципність.

8. Безвідповідальність.


Читайте також:

  1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  3. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
  7. III.Цілі розвитку особистості
  8. III.Цілі розвитку особистості
  9. III.Цілі розвитку особистості
  10. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
  11. IV. ВИМОГИ ПРОФЕСIЇ ДО IНДИВIДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГIЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФАХIВЦЯ
  12. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях




Переглядів: 3591

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Структура педагогічної діяльності. | Педагогічна майстерність як вершина професійного розвитку педагога.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.