Педагогічна майстерність як вершина професійного розвитку педагога.

Традиційно майстром називають працівника, який виділяється якими-небудь спеціальними якостями і уміннями або універсалізмом, широким орієнтуванням в професійній сфері. Він знайшов свій індивідуальний, неповторний стиль діяльності, його результати стабільно хороші, він має підстави вважати себе незамінним працівником.

Педагогічну майстерність розглядають, як найвищий рівень педагогічної діяльності, який виявляється в тому, що у відведений час вчитель досягає оптимальних наслідків, завдяки комплексу властивостей особистості педагога, що забезпечує високий рівень самоорганізації педагогічної діяльності.

Також розглядається педагогічна майстерність як вияв власного «Я» у професії, як самореалізація особистості вчителя в педагогічній діяльності, тому визначається як вища, творча його активність, що передбачає доцільне використання методів і засобів педагогічного взаємовпливу в кожній ситуації навчання та виховання. Така доцільність є результатом засвоєння системи знань і уявлень про закони навчання, технології розвитку дитини, а також індивідуальні особливості педагога, його спрямованість, здібності та психофізичні дані.

Критеріями педагогічної майстерності є гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, демократичність, творчість (оригінальність)

Учені виділяють сукупність чотирьох аспектів (компонентів) особистості вчителя, які складають основу діяльності педагога-майстра – компоненти педагогічної майстерності:

- гуманістична спрямованість особистості педагога;

- педагогічна компетентність;

- педагогічні здібності;

- педагогічна техніка;

Особливо важливою є індивідуальність особистості вчителя. Вона додає майстерності ту своєрідність, яка стає «родзинкою» педагога-майстра.

Вчителів і педагогів можна готувати в масовому порядку, а педагог-майстер формується індивідуально.

Щодо опанування педагогічною майстерністю, у цьому процесі можна виокремити кілька рівнів:

елементарний – наявні окремі якості професійної діяльності: володіння знаннями для виконання педагогічних дій, предметом викладання; продуктивність навчально-виховної діяльності є низькою;

базовий – володіння основами педагогічної майстерності: педагогічні дії гуманістично зорієнтовані, стосунки з учнями і колегами розвиваються на позитивній основі, добре засвоєно предмет викладання, навчально-виховний процес організовано методично впевнено і самостійно;

досконалий – чітка спрямованість дій учителя, їх висока якість, діалогічна взаємодія у спілкуванні; вчитель самостійно планує і організовує свою діяльність на тривалий проміжок часу, маючи на меті розвиток особистості школяра;

творчий – ініціативність і творчий підхід до організації професійної діяльності; вчитель самостійно конструює оригінальні педагогічно доцільні прийоми взаємодії; діяльність будує, спираючись на рефлективний аналіз; сформовано індивідуальний стиль професійної діяльності;

Вищий ступінь професійної майстерності характеризується збагаченням діяльності педагога-майстра новими формами, методами, засобами, що істотно підвищують ефективність педагогічного процесу. Це педагогічне новаторство, яке відрізняється новизною, оригінальністю підходів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Професійно обумовлені вимоги до особистості педагога.	\|	Професійна компетентність, педагогічні здібності, та педагогічна техніка.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.