• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

До модульної контрольної роботи №1

1. Зазначте, що є географічною специфікою рекреаційної діяльності: а) комплексний розвиток рекреаційної діяльності; б) територіальна приналежність; в) повсюдність розвитку; г) системний розвиток.

2. Зазначте, що є об’єктом дослідження рекреаційної географії: а) рекреаційні системи б) рекреаційно-туристичне господарство; в) територіальний поділ праці; г) розміщення рекреаційно-туристичних ресурсів.

3. Зазначте, яка з перелічених наук є допоміжною для рекреаційної географії: а) рекреалогія; б) географія промисловості; в) суспільна географія; г) курортологія.

4. Зазначте, що є зайвим в класифікації рекреаційних кластерів за їх основними функціями: а) культурно-рекреаційні; б) санаторно-курортні; в) туристично-рекреаційні; г) науково-освітні.

5. Зазначте, яка закономірність вказує на спеціалізацію рекреаційної території: а) наявність вільних рекреаційних місць; б) територіальний поділ праці; в) вирівнювання рівнів рекреаційного розвитку територій; г) наявність рекреаційних ресурсів.

6. Зазначте, який з чинників позитивно впливає на ведення рекреаційного господарства: а) стихійні лиха; б) епідеміологічні спалахи; в) вигідне рекреаційне розташування території; г) загострення відносин в країні на релігійно-етнічній основі.

7. Зазначте, який з чинників негативно впливає на ведення рекреаційного господарства: а) наявність рекреаційно-туристичних ресурсів; б) підвищення потреби і потоків рекреантів; в) вигідне рекреаційне розташування території; г) загострення відносин в країні на релігійно-етнічній основі.

8. Зазначте, що з переліченого належить до принципів ведення рекреаційного господарства: а) комплексний розвиток рекреаційної діяльності; б) суспільний поділ праці; в) пропорційний розвиток рекреаційно-туристичних галузей; г) високий рівень задоволення рекреаційних потреб рекреантів.

9. Зазначте, яка з перелічених груп країн є країнами постачальниками рекреантів: а) Німеччина, Нова Зеландія, Італія, Канада; б) США, Бельгія, Франція, Україна; в) Німеччина, Бельгія, США, Нова Зеландія; г) Німеччина, США, Канада, Іспанія.

10. Зазначте, яка з перелічених груп країн є країнами приймачами рекреантів: а) Іспанія, Нова Зеландія, Італія, Таїланд; б) США, Бельгія, Франція, Великобританія; в) Іспанія, Франція, Туреччина, Єгипет; г) Німеччина, Єгипет, Канада, Іспанія.

11. Зазначте, який з чинників гальмує розвиток санаторно-курортного господарства: а) мода на курорти; б) швидка окупність капіталовкладень в галузі; в) низька рекреаційна привабливість території; г) наявність бальнеологічних ресурсів.

12. Закінчить твердження: рекреаційне освоєння території – це….. .

13. Закінчить твердження: предметом дослідження рекреаційної географії є ….. .

14. Закінчить визначення: принципи ведення рекреаційного господарства – це ….. .

15. Закінчить речення: рекреаційна освоєність території у своєму розвитку проходить такі стадії...

16. Закінчить речення: за основними функціями рекреаційні кластери поділяють на ….. .

17. Закінчить твердження: санаторно-курортна галузь розвивається за такими моделями ….. .

18. Встановіть відповідність між назвою рекреаційного району і країною, що до нього входить:

19. Встановіть відповідність між назвою курорту і країною:

20. Встановіть відповідність між переважаючими факторами зростання атраактивності для рекреантів та рекреаційними регіонами світу:

21. Обґрунтуйте, чи справедливим є твердження: в Європі з усіх регіонів світу склалися найбільш сприятливі соціально-економічні, політичні, культурно-історичні та транспортні передумови для розвитку рекреаційно-туристичних галузей.

22. Обґрунтуйте, чи справедливим є твердження: санаторно-курортна галузь є багатофункціональною, що веде до її значної популярності, зростанню кількості санаторно-курортних закладів.

23. Обґрунтуйте, чи справедливе твердження: нині санаторно-курортні кластери стають більш універсальними.

24. Обґрунтуйте, чи справедливим є твердження: туризм – експортоорієнтована галузь.

25. Обґрунтуйте, чи справедливим є твердження: однією з ознак сучасного розвитку рекреаційного туризму є його сталий розвиток.

26. Обґрунтуйте, чи справедливе твердження: ступінь рекреаційного освоєння території країн світу неоднакова і нерівномірна внаслідок, в першу чергу, відмінностей в рекреаційній базі та в попиті на рекреаційні послуги.

Модуль №2 «Рекреаційне районування території України. Основні рекреаційні райони країни, їх спеціалізація»

Тема 2.1. Рекреаційне районування території України

Мета:закріпити теоретичні знання про принципи і основні наукові підходи до рекреаційного районування території України; сформувати вміння аналізувати схеми рекреаційного районування території України, запропоновані різними авторами, пояснювати фактори, покладені в основу районування.

Територія України має ряд регіональних відмінностей, які проявляються у різних темпах розвитку рекреаційного господарства, обсягах освоєних потужностей та наданих послугах, рівнях забезпеченості рекреаційними ресурсами, неоднаковій, іноді контрастній екологічній ситуації. Це зумовило проведення рекреаційного районування території країни.

Рекреаційне районування – це науково обґрунтований поділ території на певні територіальні (таксономічні) одиниці, які відрізняються спеціалізацією рекреаційних галузей та рекреаційного обслуговування, структурою рекреаційних ресурсів і напрямами їх освоєння, раціонального використання і охорони. Рекреаційне районування носить комплексний характер і здійснюється на основі різних підходів. Соціальний аспект рекреаційного районування полягає в тому, що воно проводиться з метою забезпечення оптимального функціонування рекреаційного господарства або територіальних рекреаційних комплексів (кластерів) і виконання ними цільових функцій. Економічний аспект полягає в координації розвитку рекреаційного обслуговування рекреантів з іншими господарськими системами (з іншими галузями). Географічний аспект полягає у виявленні особливостей територіального поділу праці у сфері рекреації і туризму, прогнозуванні перспективних функцій рекреаційних районів, напрямів, тенденцій та закономірностей рекреаційного освоєння території. Екологічний – у створенні передумов для раціонального використання чи консервації рекреаційних ресурсів.

Рекреаційне районування базується на таких основних принципах: 1) генетичному – райони виділяють на основі історичного аналізу територіальної організації рекреаційного господарства і прогнозу його розвитку; 2) соціально-економічному, який має на меті максимально можливе задоволення рекреаційних потреб суспільства, раціональне використання рекреаційних ресурсів, підвищення ефективності територіального поділу праці та інтеграції рекреаційних функцій, зниження витрат суспільної та індивідуальної праці на виробництво рекреаційно-туристичних послуг; 3) єдності рекреаційного районування з економічним та адміністративно-територіальним районуванням території.

Таксономічні одиниці рекреаційного районування відбивають особливості територіальної структури рекреаційного господарства.

Головними чинниками виділення рекреаційних таксонів є: 1) характер рекреаційної спеціалізації і ступінь її розвитку; 2) рівень рекреаційного освоєння території; 3) схожість проблем і перспектив розвитку галузей рекреаційного господарства; 4) наявність рекреаційних ресурсів, їх кількість, якість та територіальні комбінації; 5) значення рекреаційних територій в структурі землекористування; 6) потужність, географія, структура і динаміка рекреаційних потоків; 7) виробничі та економічні зв’язки рекреаційних підприємств (установ) з іншими галузями господарства; 8) наявність центру тяжіння, наприклад, рекреаційного вузла для розвитку рекреаційно-туристичних галузей; 9) екологічний стан території.

Найголовніші таксономічні одиниці: рекреаційний регіон – територіальний рекреаційний кластер, в який входять усі галузі рекреаційно-туристичного господарства з відповідною інфраструктурою. Рекреаційні регіони поділяються на рекреаційний район – частина рекреаційного регіону, що включає курорти однакового профілю, зони відпочинку та центри туризму в межах територіального поєднання рекреаційних ресурсів та географічних особливостей території. Рекреаційний район становить основу функціонально-територіальної організації рекреації регіонального рівня, і охоплює, як правило, кілька адміністративних одиниць (до 5-ти), з’єднаних транспортною мережею з центром рекреаційного регіону. Рекреаційний підрайон – частина рекреаційного району, що включає один або кілька курортів однакового профілю із зонами відпочинку і центрами туризму в межах одного адміністративного району.

Основним компонентом будь-якої таксономічної одиниці є рекреаційний заклад – спеціалізований заклад для короткочасного чи тривалого розміщення рекреантів для задоволення їхніх рекреаційних потреб (санаторії, пансіонати, санаторії-профілакторії, будинки і бази відпочинку, спортивно-оздоровчі і оздоровчі заклади (водолікарня), туристичні готелі, бази, кемпінги, мотелі, будинки мисливців тощо).

В різні часи здійсненням рекреаційного районування території України займалися різні вчені і установи. Особливістю є те, що пропоновані схеми засвідчують неоднозначність критеріїв районування, тенденцію до поглибленої деталізації схем.

Багатьма інституціями країни і вченими приймається рекреаційне районування, що розроблене Радою по розміщенню продуктивних сил України (1996) і збігається з соціально-економічним районуванням території України, а саме з її мезорегіонами: Карпатський, Подільський, Північно-Західний (Волинська Полісся), Столичний (Київське Полісся), Середнє Придніпров’я (Центральний), Нижнє Придніпров’я, Донецький, Одесько-Таврійський (Причорноморський), Північно-Східний (Слобідський). Такого ж районування дотримується Смаль І.В., з деякими поправками.

Дві схеми рекреаційного районування були розроблені за ініціативою О.О. Бейдика. У 1997 р. було запропоновано районування, що ґрунтувалося на 1) частці рекреаційних територій у структурі земель; 2) кількості місць в установах організованої рекреації; 3) наявності ядер рекреації (так званих центрів тяжіння); 4) на основі рекреаційно-туристичної спеціалізації; 5) на основі напрямку використання рекреаційних ресурсів. Виділені такі 6 районів: Карпатський, Полісько-Подільський, Київсько-Дніпровський, Донецько-Дніпровський, Кримський, Причорноморський.

У 2004 р. ним же запропонована інша схема районування, яка базується на рейтингу адміністративних територій України щодо забезпечення їх рекреаційними ресурсами і перспективами розвитку. На основі аналізу моделей ресурсно-рекреаційного потенціалу були виділені рейтингові ресурсно-рекреаційні райони України: Причорноморський – має дуже високий рейтинг і об’єднує АР Крим, Одеську, Миколаївську, Херсонську області. Ядро – Одеса; Карпатсько-Подільський – високий рейтинг, включає Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Хмельницьку, Вінницьку області (ядро - Львів); Полісько-Столичний – середній рейтинг, охоплює Волинську, Рівненську, Житомирську, Київську, Чернігівську, Черкаську, Кіровоградську області (ядро – Київ); Придніпровсько-Донецький – дуже низький рейтинг, складається з Дніпропетровської, Запорізької, Донецької і Луганської областей (ядро - Донецьк та Дніпропетровськ); Харківський – низький рейтинг, включає Харківську, Полтавську і Сумську області.

Крім того, він пропонує за ознакою рейтингу рекреаційно-ресурсного потенціалу виділяти 3 ресурсно-рекреаційні угрупування (РРУ). Критеріями цього районування є: укрупнення; меридіональна континуальність (протяжність) – до складу РРУ має входи континентальна і приморська території; антиподність – наявність у РРУ як ресурсонадлишкових, так і ресурсодефіцитних областей. 1) Західно-Південне – Волинська, рівненська, закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Одеська області з континентальним центром Львів, приморським – Одеса; 2) Центрально-Південне: Житомирська, Київська, Чернігівська, Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська області (центри континентальні – Київ, Канів, приморські – Очаків, Миколаїв); 3) Східно-Південне: Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Полтавська, Дніпропетровська, Херсонська області, АР Крим (центри – континентальний – Харків, приморські – Севастополь, Ялта).

1. Поясніть практичне значення рекреаційного районування території України.

2. Проаналізуйте чинники формування і виділення рекреаційних територій в межах України, користуючись картами атласу.

3. Встановіть відмінності між рекреаційними регіонами і районами. Наведіть приклади регіонів і районів рекреації в Україні.

4. Поясніть, які фактори покладені в основу виділення сучасних рекреаційних районів України. Чи можливе, на вашу думку, формування нових рекреаційних районів на території нашої держави (відповідь обґрунтуйте).

5. Поясніть, чому рекреаційне районування, на думку окремих науковців, не співпадає з економічним районуванням країни.

6. Поясніть чинники виділення ресурсно-рекреаційних угрупувань в межах України (за О.О. Бейдиком).

7. Запропонуйте свій варіант рекреаційного районування території України, враховуючи ресурсну базу території. Обґрунтуйте спеціалізацію рекреаційних територій за вашою схемою.

8. На конкретних прикладах доведіть, користуючись додатковою літературою, що основу будь-якого рекреаційного району України складають рекреаційні заклади. Від чого залежить наявність різних типів рекреаційних закладів?

9. Проаналізуйте особливості рекреаційних районів України (див. табл. 10): 1) Донецький (Донецька і Луганська області); 2) Придніпровський (Дніпропетровська і Запорізька області); 3) Північно-Східний (Харківська, Полтавська, Сумська); 4) Столичний (Київська, Чернігівська, Житомирська.); 5) Центральний (Черкаська, Кіровоградська); 6) Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська; 7)Північно-Західний (Волинська, Рівненська); 8) Карпатський (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області); 9) Кримський (АР Крим); 10) Одесько-Таврійський (Одеська, Миколаївська, Херсонська області). Встановіть, який з районів є найбільшим і найменшим за площею, за кількістю населення, природно-рекреаційним потенціалом, бальнеологічними та суспільно-історичними ресурсами, за кількістю закладів розміщення рекреантів. В якому з районів є можливість значно розширити та освоїти нові рекреаційні території? Зробіть висновок про проблеми і перспективи розвитку рекреаційних районів України. Який принцип покладений в основу виділення рекреаційних районів, що показані в таблиці?

10. Встановіть в якому рекреаційному районі розташований ваш населений пункт. Наведіть приклади рекреаційних закладів, що сформовані у вашому району та визначить його практичне значення (локальне, регіональне, загальнодержавне чи міжнародне).

Таблиця 10.

Рекреаційні райони України

11. Проаналізуйте картосхеми курортів України (див. додатки). Назвіть приклади курортів різної лікувальної дії. Поясніть, чому в Україні переважають курорти змішаного типу?

Індивідуальні завдання для самостійного виконання

1. Позначте на контурній карті України основні рекреаційні райони та ресурсно-рекреаційні угрупування. Побудуйте на контурній карті в межах районів стовпчикові діаграми за основними показниками районів (див. табл. 10).

2. Опишіть географічні закономірності розташування рекреаційних територій у межах України.

3. Схарактеризуйте туристську ресурсну базу одного з рекреаційних регіонів України (на власний вибір), користуючись картами атласу України.

Питання для самоконтролю:

1. Чому виникла необхідність рекреаційного районування території України?

2. Чому з часом відбувалися суттєві зміни у рекреаційному районуванні території України?

3. Які принципи покладені в основу рекреаційного районування?

4. Які чинники сприяли розвитку рекреаційного галузі в Україні?

5. Чому рекреаційна галузь розвивається більш динамічно саме в останні роки?

[3], [4], [8], [19], [20], [23].

Читайте також:

1. I. Аналіз контрольної роботи.
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
9. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
10. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
11. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
12. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Переглядів: 1130