• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Адміністративна та судова процедура оскарження рішень податкових органів

Якщо контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платнику податку, що не пов`язане з порушенням податкового законодавства, такий платник має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу на протязі 30 календарних днів.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням

штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Основними причинами виникнення податкового боргу є:

1) несплата узгодженого податкового зобов`язання при самостійному його визначенні протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації;

2) несплата узгодженого податкового зобов`язання, яке визначається

контролюючим органом у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності – протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення;

3) несплата узгодженого податкового зобов`язання при апеляційному

узгодженні протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Складовими податкового боргу є:

1) несплачені у встановлені строки податкові зобов`язання;

2) пеня, штрафні санкції (штрафи);

3) плата за користування відстрочкою (розстрочкою).

Податковий борг платника може перебувати у інертному і дієвому

статусах.

Інертний статус – це статус, у якому органи ДПС не застосовують жодних заходів, крім вручення податкових вимог, реєстрації податкової застави в державному реєстрі застав нерухомого майна і опису заставного майна та виключний спосіб – арешт активів платника-боржника.

Дієвий статус – це статус податкового боргу платника, в якому зменшення такого боргу відбувається завдяки певним діям, що здійснює працівник відділу стягнення податкової заборгованості органу ДПС – податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження відповідно до законодавства.

Розрізняють п`ять видів дієвого статусу, до яких може бути віднесено податковий борг, а саме:

1) активний;

2) пасивний;

3) при процедурі банкрутства;

4) розстрочення (відстрочення);

5) безнадійний.

Активний вид дієвого статусу – це вид, в якому працівник підрозділу стягнення податкової заборгованості застосовує до боржників всі заходи стягнення, передбачені діючим законодавством. Підставою для цього є закінчення граничного терміну погашення податкового боргу після направлення другої податкової вимоги (30 календарних днів).

Пасивний вид дієвого статусу – це вид, в якому працівник підрозділу стягнення податкової заборгованості не може застосувати заходи стягнення до боржника.

У пасивному виді дієвого статусу перебувають усі випадки податкового боргу боржника, за яким:

1) готуються документи для ініціювання справи про банкрутство боржника до дня одержання ухвали суду про порушення справи про банкрутство;

2)готуються документи для ініціювання справи в суді про звернення щодо стягнення податкового боргу на майно боржника до дня прийняття наказу та відповідного рішення суду;

3) здійснюється розшук боржника.

Вид дієвого статусу при процедурі банкрутства – це вид, в якому перебувають усі випадки податкового боргу боржника, у суді розглядається справа про банкрутство до:

1) одержання ухвали про ліквідацію боржника як юридичної особи або рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності – фізичної особи;

2) прийняття рішення органом ДПС про відстрочення (розстрочення) податкового боргу на підставі затвердженої судом мирової угоди, яка містить положення про розстрочку чи відстрочку боргів.

Вид статусу «Розстрочення (відстрочення)» – це вид, в якому перебуває податковий борг, сплату якого перенесено на пізніший термін або на декілька термінів.

Безнадійний вид дієвого статусу – це вид, в якому податковий борг боржника визнається безнадійним ( визнання боржника банкрутом; борг, стосовно якого минув строк позовної давності; борг виник внаслідок форс-мажорних обставин та інше).

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених Законом, а також іншими законами за винятком:

1) майна платника податків, наданого ним у заставу іншим особам, якщо така застава була належним чином зареєстрована у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна відповідно до закону, до моменту виникнення права податкової застави;

2) активів, які належать на правах власності іншим особам та перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків, у тому числі, але не виключно: майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), а також ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також активи інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;

3) майнові права інших осіб, надані платнику податків у тимчасове користування або розпорядження, а також немайнові права інших осіб, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;

4) кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України;

5) кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, а також суми акредитивів, виставлених на ім'я платника податків, але не відкритих, до моменту такого відкриття;

6) майна, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;

7) активів, чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством. У разі коли підприємницька діяльність з активами, що продаються, підлягає ліцензуванню відповідно до закону, покупцями таких активів можуть бути лише особи, які отримали відповідну ліцензію;

8) коштів інших осіб, наданих платникові податків у вигляді внеску (депозиту) у сумі, що перевищує суму власного капіталу банку.

Читайте також:

1. B грудини зі здавленням чи пораненням органів.
2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
3. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
4. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
5. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
6. VII. Філо- та онтогенез органів виділення
7. VІІІ. Філогенез органів чуття
8. А) фінансова; б) адміністративна; в) кримінальна.
9. Адмін і судове оскарження – відмінності.
10. Адміністративна відповідальність
11. Адміністративна відповідальність
12. Адміністративна відповідальність

Переглядів: 1170