• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

СПЕЦІАЛЬНІ НАПРЯМКИ ФАРМАКОЛОГІЇ

У процесі розвитку фармакології від неї відокремились і стали самостійними деякі розділи (наприклад, токсикологія, вітаміно­логія), в зв’язку з бурхливим розвитком медичної науки, особливо в другій половині XX століття, сформувався ряд спеціальних наукових напрямків у фармакології, зокрема психофармакологія, фармакогенетика, хронофармакологія, молекулярна, вікова і біохімічна фармакологія, які своїми реко­мендаціями сприяють значному покращанню ліку вальної справи.

Створення високоефективних знеболю­вальних, психотропних, протипухлинних, гор­мональних, протимікробних лікарських за­собів сприяло розвитку анестезіології, пси­хіатрії, ендокринології, підвищенню рівня хіміотерапії при онкологічних, інфекційних та інших захворюваннях.

Різні системи організму генетично детер­міновані і скоординовані з імунною систе­мою. Тому застосування лікарських засобів може тією чи іншою мірою впливати на імунітет у вигляді імуностимуляції чи імунодепресії. Це зумовило виникнення в 60-х роках імунофармакології, яка вивчає вплив на імунітет різних лікарсь­ких засобів.

Завдяки успіхам ембріології, педіатрії, геронтології і геріат­рії (грец. дегоп - старий і iatreia - лікуван­ня) почали широко розроблятися питання вікової фармакології, зокрема таких її галузей, як педіатрична фармаколо­гія(вивчає особливості дії лікарських за­собів на дитячий організм), геріатрична фармакологія(вивчає особливості дії лікарських засобів на організм у похилому і старечому віці, обґрунтовує принципи за­стосування і дозування їх, проводить по­шук лікарських засобів, здатних запобіга­ти або зменшувати передчасне старіння організму, а також займається лікуванням осіб похилого і старечого віку і профілак­тикою їх захворювань).

Радіаційна фармакологіявивчає дію відомих лікарських засобів на організм людини і тварин при ураженні іонізуючим випромінюванням, проводить пошук нових високоефективних радіопротекторів і ре­човин, що сприяють виведенню радіонук­лідів.

Фітотерапія(від грец. phytos - рослина) вивчає дію на організм біологічно активних речовин рослин.

Хіміотерапіявивчає застосування хі­міотерапевтичних засобів для лікування, а також профілактики інфекційних, парази­тарних, онкологічних та інших захворювань.

Психофармакологіявивчає дію лікарських засобів на психічну діяль­ність людей. Завдяки її досягненням закладено основу сучасної психотера­пії. Якщо на початку нашого століття в розпорядженні медиків були лише заспокійливі засоби і кофеїн, то тепер існує багато нових препаратів для успішного лікування численних розладів психічної діяльності та тяжких психічних захворювань, зокрема шизофренії. Успіхи в цій галузі фармако­логії також сприяли прогресу у вивченні їх патогенезу та пошуку нових психотропних засобів.

Фармакогенетика- це складова частина медичної генетики, фармако­логії і біохімії. Вона вивчає спадково зумовлені реакції організму на лікарсь­кі засоби та відхилення цих реакцій у хворих із генетичною патологією. Відо­мо, що навіть у практично здорових людей існує широкий діапазон кількіс­ного прояву специфічної дії ліків. Фармакогенетика пояснює, що лежить в основі індивідуальної реакції організму на ліки. Крім того, в у мовах генетич­ної патології ефекти і токсичність деяких лікарських препаратів можуть різко зростати, в інших випадках, навпаки, їх дія зменшується чи не проявляється зовсім. Отже, досягнення в галузі фармакогенетики сприяють підвищенню ефективності лікування, дозволяють прогнозувати нетипові реакції організ­му на введення ліків і попереджувати тяжкі ускладнення фармакотерапії.

Хронофармакологіявивчає особливості дії лікарських засобів, залежно від фактора часу. Відомо, що різні природні фактори впливають на всі живі організми з певною ритмічністю. Життєдіяльність живих організмів також має ритмічний характер (біоритми). У цих умовах дія лікарських речовин строго підпорядковується біологічним ритмам, які суттєво впливають на фармакокінетику, фармакодинаміку і токсичність ліків.

Читайте також:

1. Варіант 7, (22). Тема: Основні напрямки удосканалення фінансового механізму у сучасних умовах
2. Вивіз капіталу та інвестиції в системі міжнародних економічних відносин. Напрямки та структура вивозу капі­талу. Форми вивозу та розміщення (інвестування) капіталу.
3. Видатки державного бюджету України, їх класифікація та напрямки використання
4. Види друку. Глибокий, офсетний, високий та спеціальні види друку
5. Види і напрямки організаційних перетворень міжнародних корпорацій
6. Види та напрямки економічного аналізу.
7. Види та напрямки НДР
8. Визначення та сутність показників використання оборотних коштів підприємства. Напрямки ефективного використання оборотних коштів
9. Виникнення та шляхи, напрямки розвитку економічної теорії.
10. Вирахування – Спеціальні вирахування
11. Всю сукупність теорій виникнення держави можна обєднати в наступні напрямки теорій: теологічну, патріархальну, договірну, органічну, класову, теорію насильства тощо.
12. Двомовні спеціальні словники

Переглядів: 797