Земельна рента, її сутність, види і механізм утворення
З виникненням власності на землю виникає і відповідна їй форма доходу – земельна рента.
Земельна рента(від фр. rendre – віддана) – це передача частини доходу землеробом власнику землі за використання його земельної ділянки.
Є три основних види земельної ренти: диференційна, абсолютна та монопольна.
Рис.9.8. Причини, умови формування, джерела та форми вилучення диференційної ренти
Обмеженість земельних угідь і зростаючий попит на продукцію аграрного сектору роблять неможливим зосередження виробництва сільськогосподарської продукції лише на кращих землях. Людство, щоб забезпечити свої потреби в продукції сільського господарства, змушене одночасно обробляти всі землі, придатні для використання: кращі, середні, гірші.
Тому суспільна вартість продуктів землеробства визначається не середніми витратами виробництва, як у промисловості, а індивідуальними витратами виробництва на гірших ділянках землі. При цьому гіршими вважаються не лише ті землі, що мають гірші природні якості, а й ті, які мають гірші економічні якості, тобто розташовані на великій відстані від пунктів споживання, переробки та реалізації продукції сільського господарства.
За таких умов прибуток від реалізації урожаю з кращих і середніх ділянок землі (як за родючістю, так і за місцезнаходженням), буде більшим від середнього. Цей надлишок над середнім прибутком і становить диференційну земельну ренту з кращих і середніх ділянок. А на гірших ділянках диференційна рента не утворюється.
Слід розрізняти дві форми диференційної ренти – першу та другу.
Диференційна рента І – це додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті продуктивнішої праці на кращих за природною родючістю і місцезнаходженням землях.
Диференційна рента IIвиникає в результаті штучного підвищення продуктивності землі завдяки використанню ефективніших засобів виробництва, тобто за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю.
Отже, перша рента пов’язана з природною родючістю ґрунтів, а друга – з економічною (штучною).