Але економічний розвиток країн світу в 70-х - на початку 80-х років поставив під сумнів існування такої залежності, яка описувалася кривою Філліпса, оскільки спостерігалося одночасне зростання і інфляції, і безробіття. Отже, на короткому інтервалі часу може існувати той зв’язок, що відображений кривою Філліпса, але у тривалому проміжку часу діє закономірність природного рівня безробіття. Кожного разу, коли здійснюються спроби знизити рівень безробіття нижче природного рівня, крива Філліпса деформується.
· Інфляція - це зростання загального рівня цін, пов’язане з падінням купівельної спроможності грошей.
· Кількісними показниками інфляції є рівень та темп інфляції. За темпами розрізняють повзучу (помірну), галопуючу та гіперінфляцію.
· Визначаючи причини інфляції, одні економісти пов’язують її перш за все з появою надлишкового попиту (інфляція попиту), а інші - із зростанням витрат на одиницю продукції (інфляція витрат). Прихильники кількісної теорії грошей вважають, що причиною інфляції є зростання пропозиції грошей в обігу і покладають всю відповідальність за неї на Центральний банк країни.
· Інфляція наносить реальні збитки суспільству. Вона впливає на реальний національний продукт, перерозподіляє багатство, примушує людей витрачати ресурси на те, щоб уникнути наслідків інфляції, викликає незадоволення та конфлікти між людьми. Все це є наслідком тієї невизначеності, яку інфляція вносить у розрахунки людей відносно майбутніх цін.
· Негативні соціально-економічні наслідки інфляції вимагають проведення антиінфляційної політики, що має свої особливості в різних країнах.
· Інфляція та безробіття можуть перебувати в оберненій залежності, це ілюструє крива Філліпса.