• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

„ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО”

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ТА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ”

(відповідно до вимог ECTS)

Для студентів І курсу

Харків-2012

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи і семінарських занять з навчальної дисципліни „Історія держави і права України” (відповідно до вимогECTS) для студентів І курсу / Уклад.: В. Д. Гончаренко, В. М. Єрмолаєв, В. В. Россіхін, Ю. М. Походзіло, Д.А. Шигаль та ін. - X.: Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого», 2012. - с.

Укладачі: В. Д. Гончаренко,

Є. О. Васильєв,

В. М. Єрмолаєв,

Г. Г. Каратаєва,

М. Ш. Киян,

К. М. Лісогорова,

В. А.Лизогуб,

Ю. М. Походзіло,

В. В. Россіхін,

І. М. Скуратович,

Н. О. Харасик,

С. А. Черниченко,

М. М. Шевердін,

Д. А. Шигаль.

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 8 від 20 квітня 2012 р.)

ВСТУП

Історія держави і права України є фундаментальною навчальною дисципліною і має на меті навчити студентів ро­зуміти державно-правові реалії сучасності, сутність, негативні та позитивні сторони чинного права, передбачає пізнання і ви­користання закономірностей виникнення, розвитку і функціо­нування держав і правових систем, прогнозування їх подальшої еволюції.

Навчальна дисципліна дає уяву про: предмет і метод іс­торії держави і права; її місце в системі юридичних наук; мето­дологію її викладу і вивчення; зміст основних категорій історико-правової науки; її основні теоретичні напрямки; періоди­зацію курсу історії держави і права України; становлення дер­жави і формування права; загальне і особливе у виникненні та розвитку держави і права; правове становище окремих соціа­льних груп населення; еволюцію державного ладу і форм прав­ління; основні джерела та галузі матеріального та процесуаль­ного права; основні етапи виникнення і розвитку принципів демократичної, соціальної, правової держави, розподілу влади, пріоритету прав і свобод людини; становлення системи зако­нодавства в Україні; етапи систематизації права тощо.

При вивченні даного курсу передбачається проведення лекції, семінарських та індивідуальних занять, консультацій, виконання самостійних завдань студентами з використанням схем, таблиць, карт, методичних рекомендацій, проходження поточного модульного контролю.

Підсумковою формою контролю є іспит для перевірки рівня засвоєння отриманих знань, уміння їх застосовувати при вирішенні конкретних професійних завдань.

У результаті вивчення історії держави України і права студенти повинні:

- знати предмет і метод історії держави і права України; сучасний стан проблем цієї науки; розвиток суспіль­ного ладу на різних етапах вітчизняної історії; систему органів влади й управління, суду в Україні зі стародавніх часів до су­часності; державно-правові інститути в Україні; основні джерела рабовласницького, феодального, буржуазного та радянсь­кого права; структуру судових органів, поліцейської служби; перешкоди і проблеми, які виникали на шляху будівництва української державності; історію кодифікації права України;

- вільно орієнтуватися в системі основ­них джерел історії держави і права України;

- уміти використовувати досвід історії держави і права в практичній діяльності під час створення демократичної правової держави в Україні; аналізувати правові акти та інші документи за допомогою різних наукових методів, спираю­чись, передусім, на принцип історизму; використовувати в практичній діяльності знання основних принципів континен­тальної та англосаксонської систем права; самостійно робити правильні прогнози в галузі суспільно-політичного життя Ук­раїни на основі історико-правових знань.

ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Затверджено

вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 8 від 20 квітня 2012 р.)

3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ”

Т е м а1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

Предмет, методологія курсу історії держави і права України, місце курсу в системі юридичних навчальних дис­циплін.

Історіографія курсу. Наукова і навчальна література з курсу. Критика ан­тинаукових концепцій історії держави і права України.

Наукова періодизація історії держави і права України.

Т е м а2. ПЕРШІ ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ І ПРАВО НА ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я І ПРИАЗОВ'Я (середина I тис. до н.е. - V ст. н. е.)

Виникнення і розвиток Скіфської держави: державний та суспільно-політичний лад; джерела та основні риси права.

Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Пантікапей, Тіра та ін. Суспільно-політичний лад, джерела й основні риси права. Зв'язки з місцевими племенами і союзами племен.

Боспорське царство. Його суспільно-політичний лад, джерела та основні риси права.

Значення рабовласницьких держав Північного Причо­рномор'я для процесу розкладу родоплемінного устрою, ви­никнення державності у східних слов'ян.

Т е м а3. ДЕРЖАВА І ПРАВО СХІДНИХ СЛОВ'ЯН У ПЕРІОД ЗАРОДЖЕННЯ І СТАНОВЛЕННЯ ФЕОДАЛЬНИХ ВІДНОСИН (VI - поч. XII ст. н.е.)

Східні слов'яни, їх походження, розселення на сучасній території України. Родоплемінна організація суспільства та її розклад: родовий уклад життя людей, зародження патріархального рабства, формування феодальних відносин. Переростання ро­дових общин у територіальні.

Східнослов'янські племена, союзи племен, племінні княжіння. Союз союзів племінних княжінь Середнього Подніпров'я під назвою "Русь" (VIII ст. н.е.).

Суперсоюз племінних княжінь під назвою "Руська зе­мля" (поч. IX ст.) - попередник держави Київська Русь.

Утворення і розвиток держави з центром у Києві. Формування її території. Норманська та інші тео­рії походження Київської Русі.

Суспільний лад. Великі київські князі. Місцеві князі. Бояри. Духовенство. Міське населення. Смерди. Закупи. Ка­бальні люди. Холопи.

Державний лад. Ранньофеодальна монархічна форма правління. Вищі органи влади: великий київський князь, рада при великому князі. Удільні князі. З'їзди князів (снеми). Відносини васалітету-сюзеренітету. Віче. Судові органи. Двірцево-вотчинна система управління. Військо. Церковна організа­ція.

Джерела права Київської Русі: звичаєве право, князів­ське законодавство, міжкнязівські договори, постанови кня­зівських з'їздів і вічевих зборів, договори Київської Русі з іно­земними державами. Джерела церковного права: церковні статути Володимира і Ярослава, збірки канонічного права. "Руська Правда" - пам'ятка права Київської Русі.

Основні риси права. Право власності, зобов'язальне право, право спадщини. Сімейно-шлюбне право. Поняття і види злочинів, мета і система покарань. Основні риси судо­чинства. Історичне значення Київської Русі.

Т е м а4. ДЕРЖАВА І ПРАВО ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ В ПЕРІОД ФЕОДАЛЬНОЇ РОЗДРОБЛЕНОСТІ (XII - XIV ст.)

Розвиток суспільно-політичного ладу Русі на початко­вому етапі феодальної роздробленості. Суспільний лад. Дер­жавний лад.

Зміни в суспільно-політичному ладі південно-західних земель у період поглиблення феодальної роздробленості і боротьби Русі проти навали кочових орд та інших іноземних за­гарбників (XIII-ХІУст.).

Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівс­тва. Галицько-Волинська держава - спадкоємиця Київської Русі.

Суспільний лад. Князі. Боярська аристократія. Духо­венство. Міські жителі. Сільське населення. Смерди. Холопи. Правове становище окремих соціальних груп.

Державний устрій. Князівська влада. Коронація князя Данила як короля. Рада бояр. Удільні князі. З'їзди князів. Віче. Військо. Заснування Галицької митрополії. Місцеве управлін­ня. Значення Галицько-Волинського князівства. Основні риси права південно-західних земель періоду феодальної роздробленості (XII - перша половина XIV ст.).

Т е м а5. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ ЛИТВИ, ПОЛЬЩІ І РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

(кінець XIV-перша половина XVII ст.)

Приєднання українських земель до Великого Литов­ського князівства. Захоплення частини земель України Поль­щею. Утворення держави Речі Посполитої. Люблінська унія 1569 р. Зміни в політично-правовому становищі українських земель.

Суспільний лад. Князі, магнати, бояри, шляхта. Духо­венство. Міське населення. Селянство, його верстви і групи. Закріпачення селян.

Державний лад. Установлення нового адміністратив­но-територіального поділу. Ліквідація князівств і земель. За­провадження воєводств і повітів. Центральні і місцеві, органи влади і управління в Україні. Судові установи.

Особливості територіального устрою Галичини. Буко­вина у складі Молдавії і Туреччини. Закарпаття у складі Угорського королівства. Чернігово-Сіверщина у складі Вели­кого князівства Московського.

Українська колонізація Подніпров’я і Запоріжжя. Витоки та причини виникнення українського козацтва. Поява перших січей. Козацтво як явище світової історії. Запорізька Січ - державно-політичне утворення українського народу. Військово-політична організація Запорізької Січі. Козацька символіка. Організація реєстрового козацтва.

Джерела права. Звичаєве право. Сеймові і королівські конституції. Конституція Казиміра 1468 р. "Устава на волоки" 1557 р. Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр. Магдебурзьке право. Зародження і розвиток козацького права. "Ординація війська Запорізького" 1638 р., зміст і значення.

Основні риси права. Право власності. Спадкове право. Зобов'язальне право. Злочини і покарання. Судовий процес.

Т е м а6. ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1648 - 1654 рр. ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА УКРАЇНИ

Політико-правове і соціально-економічне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини і характер війни. Рушійні сили війни. Гетьман Б. Хмельницький.

Суспільний лад. Вигнання з України польських магна­тів, шляхти, ієзуїтів і ксьондзів. Зміцнення становища право­славної шляхти і духовенства. Козацька старшина. Рядові ко­заки. Міські жителі та їх розшарування. Селянство.

Формування української національної держави. Тери­торія. Новий адміністративно-територіальний поділ. Зборівський договір від 8 серпня 1649 р. Білоцерківський договір від 18 вересня 1651 р.

Вищі органи влади й управління. Загальновійськова козацька Рада. Рада Генеральної старшини. Гетьман. Гене­ральний уряд. Полковники і полкові уряди. Сотники і сотенні уряди. Курінні отамани. Городові отамани. Запорізька Січ, її внутрішня організація. Поєднання військово-адміністративної і судової влади. Магістрати і ратуші, їх структура, права та обов'язки. Козацьке військо. Суд.

Джерела права. Звичаєве право - основа права геть­манської держави. Нормативні акти гетьманської військово-адміністративної влади. Зміни в застосуванні законодавства польсько-литовського походження.

Основні риси права періоду визвольної війни 1648 -1654 рр. історичне значення визвольної війни українського народу.

Т е м а7. ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО СКЛАДУ РОСІЇ І ЙОГО ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ

Причини та передумови входження України до складу Росії. Українсько-російські зв'язки в роки визвольної війни 1648 - 1654 рр. Взаємовідносини із союзниками у війні з Польшею (Туреччина, кримський хан, Молдавія). Переяславська рада.

Рішення Земських соборів у лютому 1651 р. та жовтні 1653 р. Переяславська угода 1654 року – воєнно-політичний та релігійний союз між Московською та Українсько Козацькою державами. Березневі статті Богдана Хмельницького. Жалувані грамоти царя від 27 березня та 12 квітня 1654 р.

Наслідки Переяславської угоди для української держави і народу. Форма державно-правових зв’язків між Україною та Росією за Переяславською угодою 1654 р.

Подальше обмеження Переяславські статті 1659 р., Глухівські статті 1669 р.

Т е м а8. ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ У СКЛАДІ РОСІЇ (друга половина XVII - XVIII ст.)

Поділ Гетьманщини на Лівобережну і Правобережну Україну. Суспільний лад. Формування українського шляхетства, його злиття з російським дворянством. Поши­рення на Україну дії "Жалуваної грамоти дворянству" 1785 р. Духовенство і зміни у його правовому становищі. Правове становище селянства. Правове становище міського населення.

Ліквідація козацького стану. Остаточне закріплення всіх категорій українського селянства.

Автономія України. Гетьманські статті. Органи місцевого самоврядування. Загальновійськова рада. Рада ге­неральної старшини. Генеральний уряд. Гетьманська влада. Полкові уряди. Сотенні уряди. Курені і городові отамани. Збройні сили. Магістрати і ратуші. Судові органи. Церква. Особливості політичного устрою на Слобожанщині. Зміни в політичному становищі Запорізької Січі та Південної України.

Органи самодержавного управління Україною. Ма­лоросійський приказ, І Малоросійська колегія, II Малоросій­ська колегія.

Наступ російського царату на права і вільності Украї­ни. Ліквідація української національної державності. Запро­вадження військового та адміністративно-територіального устрою в Україні відповідно до загальної централізованої сис­теми управління Російською імперією.

Соціально-економічні і політичні наслідки скасування автономії України у складі Росії.

Правова система України за умовами входження до складу Росії. Джерела права. Звичаї. Гетьманські і полковничі універсали. Рішення загальновійськової і генеральної стар­шинської рад. Збереження джерел права польсько-литовського походження. Конституція Пилипа Орлика (1710 Р). Джерела церковного права Кодифі­кація права у першій половині XVIII ст. Робота кодифікацій­ної комісії 1728 р. "Права, за якими судиться малоросійський народ" 1743 р. Кодифікація права у другій половині XVIII ст. "Суд і розправа в правах малоросійських". "Екстракт малоро­сійських прав" 1767 р. "Екстракт із указів, інструкцій та уста­нов" 1786 р.

Цивільне право. Сімейне право. Кримінальне право. Судочинство.

Т е м а9. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

(друга половина XVII - друга половина XVIII ст.)

Наслідки національно-визвольної війни 1648-1654 р. Гадяцький договір 1658 р.

Соціально-політичний розвиток та правове становище Галичини і Правобе­режжя у складі Речі Посполитої. Органи публічної влади та джерела права на українських землях у складі Речі Посполитої. Адміністративно-територіальний устрій Речі Посполитої.

Соціально-політичний розвиток та правове становище Закарпаття - у складі Угор­щини. Органи публічної влади та джерела права. Адміністративно-територіальний устрій на українських землях у складі Угорщини

Соціально-політичний розвиток та правове становище Північної Буковини і Криму у складі Туреччини. Органи публічної влади та джерела права на українських землях у складі Туреччини.

Т е м а10. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД І ПРАВО УКРАЇНИ У СКЛАДІ ДВОХ ІМПЕРІЙ - РОСІЙСЬКОЇ І АВСТРІЙСЬКОЇ

(кінець XVIII - перша половина XIX ст.)

Три поділи Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), приєднання Криму до Росії та вплив цих подій на політико-правове становище та історичну долю України: Лівобережжя, Правобережжя і Півдня України у складі Російської імперії, Північної Буковини, Галичини і Закарпаття - у складі Австро-Угорської імперії.

Читайте також:

1. I. Аналіз контрольної роботи.
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
9. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
10. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
11. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
12. IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Переглядів: 601