В процесі ідентифікації виявляються номенклатура небезпек, вірогідність їх прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток і інші параметри, необхідні для вирішення конкретного завдання.
Номенклатура –перелік можливих небезпек.
Перелік назв, термінів можливих небезпек, нараховує понад 150 найменувань і при цьому не вважається за повну.
При виконанні конкретних досліджень складається докладніша номенклатура небезпек для окремих об'єктів – повний перелік потенційних небезпек, що полегшує процес ідентифікації.
Процедура складання номенклатури має профілактичну спрямованість.
Таксономія небезпек
Класифікація та систематизація явищ, процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоду людині повністю не розроблена.
Таксономія – наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять, об'єктів.
Оскільки небезпека є поняттям складним, ієрархічним, таким, що має багато ознак, таксономія несе важливу роль в організації пізнання безпеки життєдіяльності, дозволяє глибше пізнати природу небезпеки. Прикладом таксономії небезпек може бути такий поділ:
Ø За походженням розрізняють 6 груп небезпек: природні, техногенні, антропогенні, екологічні, соціальні, біологічні.
Ø За характером дії на людинунебезпеки можна розділити на 5 груп: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.
Ø За часом прояви негативних наслідків: імпульсні і кумулятивні.
Ø За локалізацією: пов'язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, техносферою та космосом.
Ø За наслідками, що викликаються: стомлення, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні випадки і т.д.
Ø За збитками: соціальні, технічні, екологічні, економічні.
Ø За сферою прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові і ін.
Ø За структурою (будовою): прості і похідні, породжувані взаємодією простих.
Ø За енергією, що реалізовуються: активні і пасивні.