• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порядок виконання роботи

Опис установки.

Для розсіву матеріалу використовують механічний струшував(рисунок 1.1). Електродвигун надає рухливій рамі, у якій закріплений набір сит, коловіобертові рухи в горизонтальній площині. Сита 3 затискаються в рамі між нижньою ковзаючою підставкою 8, що пересувається по направляючих, і верхнім бугелем 9, у корпусі струшувача 1. Для зменшення засмічення отворів, сита одержують періодичні струшування у вертикальній площині. Механізм, що приводить раму і ударник у рух, розміщений у масляній ванні 4 струшувача, яка заповнена мастилом. На валик 5 насаджен кулачок 6. При обертанні валика, кулачок піднімає шток 7 ударника 2, котрий струшує набір сит.

Рисунок 1.1- Механічний струшував

Порядок виконання роботи

1.Визначають мінімальну вагу проби матеріалу для проведення ситового аналізу за емпіричною формулою:

Q_min = 0,02d² + 0,5d , кг (1.2)

де: d − максимальний розмір зерен у наважці матеріалу, мм.

У нашому випадку d_mах= 4 мм.

2.Готують сита з розмірами отворів 2,0; 1,0; 0,5; 0,25; 0,125 мм і розташовують їх одне над одним таким чином, щоб саме велике сито розташовувалось вгорі. Сито з найменшими отворами вставляється в піддон.

3.Зважують матеріал на технічних терезах з точністю до 0,1г.

4.Засипають пробу на верхнє сито, закривають його кришкою, встановлюють набір у механічний струшувач і вмикають останній.

5.Виконують розсів матеріалу протягом 10 хв., після чого вимикають ситовий аналізатор.

6.Набір сит виймають з механічного струшувача, встановлюють на стіл і знімають сита,починаючи з верхнього, по одному і піддають контрольному просіванню над чистим приймачем для визначення повноти розсіву. Продукт на приймачі об’єднують з продуктом верхнього із сит, що залишився в наборі.

7.Матеріал, що залишився на кожному ситі і пройшов через нижнє, зважується, результати заносяться в таблицю 1.1 (графа 2). Невистачаючу до маси вихідного матеріалу різницю додають до останнього класу.

Таблиця 1.1- Результати ситового аналізу

8. Визначають виходи кожного класу за формулою:

γ_n = Q_n / Q_вих. ·100, % (1.2)

де: Q_n− маса n-ного класу крупності, г.

Q_вих. − маса вихідного ( початкового матеріалу ), г.

Результати розрахунків заносять у таблицю (графа 3).

9. За даними таблиці ( графа 1, 3) розраховують сумарні виходи по ,,плюсу’’ і по ,, мінусу’’. Сумарний вихід по ,,плюсу’’ показує, який відсоток від всієї наважки матеріалу залишився би на ситі, якби воно було верхнім (першим) у наборі сит, що бралися для ситового аналізу. Сумарний вихід по ,, мінусу’’ показує, який відсоток від всієї наважки матеріалу пройшов би через дане сито, якби воно було нижнім (останнім) у наборі. Результати заносять у таблицю (графи 4, 5).

10. За даними таблиці ( графа 1, 4, 5) будують у прямокутних координатах сумарні характеристики крупності по ,,плюсу’’ і по ,, мінусу’’, відкладаючи по вісі абсцис діаметр зерен d, а по вісі ординат − сумарні виходи γ класів крупніше або дрібніше d(рисунок 1,2). Сумарні криві уявляють собою дзеркальне відображення одна від одної, тому правильно побудовані криві повинні перетинатися у точці, що відповідає виходу рівному 50%.

11. За завданням викладача знаходять виходи проміжних класів крупності, що не збігаються з табличними, і по виду кривих визначають характер розподілу матеріалу (рівномірний, переважають великі класи, переважають дрібні класи).

Наприклад, необхідно визначити вихід класу −3,5+1,5 мм. На вісі абсцис знаходимо точки, що відповідають значенням 1,5 і 3,5 мм. З цих точок проводимо лінії паралельні вісі ординат до перетинання з кривими. По одній чи по іншій кривій, знаходимо ординати точок перетинання. Різниця в їх значеннях відповідає виходу заданого класу крупності.

.

Рисунок 1.2 − Сумарні характеристики крупності.

Читайте також:

1. I. Аналіз контрольної роботи.
2. I.1. Порядок збільшення розміру статутного капіталу АТ за рахунок додаткових внесків у разі закритого (приватного) розміщення акцій
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
5. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
6. III. Виконання бюджету
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
10. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
11. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
12. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи

Переглядів: 427