Економічна активність держави

В реальному житті панує змішана економіка, в якій поряд із суб’єктами приватної економіки велику координаційну роль виконує держава. Щоб зрозуміти роль держави в економіці звернемося до моделі кругопотоку доходів і продуктів в умовах змішаної закритої економіки. Для цього модель кругопотоку в умовах чистого ринку доповнимо державою в особі уряду і центрального банку (рис.7.1).

Рис. 7.1. Держава в економічному кругообігу

Усі потоки, які відображають економічні відносини між домогосподарствами і підприємствами, залишаються такими, як і в умовах чистого ринку. Тому на рис. 7.1 вони не показані. Предметом цього рисунку є лише ті потоки, в яких бере участь уряд. З іншими суб’єктами економічної системи він пов’язаний у такі способи: через податки, державні закупівлі і позики.

Податки є основним джерелом доходів державного бюджету і стягуються із суб’єктів приватної економіки: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, продуктові (непрямі) податки тощо. Сума податкових платежів до державного бюджету -це валові податки. Але поряд із цим уряд має справу зі зворотними платежами приватному сектору економіки, які приймають форму трансфертних платежів. До них належать пенсії, стипендії, виплати безробітним, дотації, субсидії тощо. Валові податки за мінусом трансфертних платежів назвемо чистими податками:

Т = АТ – ТR, (7.1)

де Т — чисті податки; АТ — валові податки; ТR — трансфертні платежі.

У наведеній моделі економічного кругообігу доходи уряду дано за допомогою чистих податків, оскільки лише вони характеризують дійсну величину коштів, які надходять у розпорядження уряду від приватного сектору економіки. Іншими словами, чисті податки — це наявний дохід уряду. Державні видатки в моделі економічного кругообігу виступають у формі державних закупівель. Вони охоплюють платежі уряду за товари та послуги, які закуповуються у приватних підприємств на відповідних ринках (вертикальні стрілки) і надаються об’єктам приватного сектору економіки (нижні горизонтальні стрілки). До товарів, які закуповує уряд, можна віднести військову техніку, будівлі, офісні меблі, канцелярські товари, комп’ютери. Серед послуг основними є послуги органів державного управління, армії, міліції, освіти, охорони здоров’я тощо.

Розглянемо позики, які отримує уряд. Практика показує, що уряд не завжди спроможний збалансувати свій бюджет за рахунок доходів, які надходять від приватного сектору економіки. Внаслідок цього виникає бюджетний дефіцит, який може фінансуватися за рахунок позик. Ці позики здійснюються переважно за рахунок продажу державних облігацій (облігацій внутрішньої державної позики - ОВДП).

Передусім позики можуть надаватися уряду приватним сектором економіки - безпосередньо домогосподарствами або фінансовими посередниками через механізм фінансових ринків. В особливих випадках уряд може запозичувати грошові кошти у центрального банку за рахунок грошової емісії.

На рис. 7.1 державні позики показано стрілками, спрямованими від фінансових ринків і центрального банку до уряду. Але інколи бюджетні доходи можуть перевищувати урядові видатки. За таких умов ці стрілки матимуть у зворотний напрям. Це має означати, що уряд повертає борги за отриманими в минулому позиками в більшій мірі, ніж отримує нові позики. Отже, державні закупівлі, як і державні видатки в цілому, залежать не лише від доходів уряду, а й від обсягів чистого державного запозичення.

Із наведеної моделі економічного кругообігу можна побачити, яку роль виконує держава в системі макроекономічного регулювання. По-перше, вона виконує перерозподільчу функцію в економіці. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє доходи між приватним сектором економіки і виробництвом суспільних благ. Крім того, стягуючи податки із заможних домогосподарств, держава за допомогою трансфертних платежів, що надаються незаможним домогосподарствам, зменшує розрив у доходах між окремими домогосподарствами. Отже, виконуючи перерозподільчу функцію, вона реалізує певну соціальну політику.

По-друге, потоки, що пов’язують уряд із суб’єктами приватного сектору економіки, подають інформацію про методи, за допомогою яких держава може виконувати стабілізаційну функцію в економіці. Наприклад, в умовах надмірного безробіття уряд може збільшити державні закупівлі. За незмінних податків і трансфертів цей захід збільшить сукупний попит і обсяг виробництва, що зменшить рівень безробіття. Аналогічно, за незмінного рівня державних закупівель зниження урядом податків або збільшення трансфертних платежів викличе збільшення наявного доходу приватного сектору економіки, що стимулюватиме зростання сукупного попиту та обсягів виробництва. В умовах високої інфляції уряд може вдаватися до протилежних заходів: зменшити державні закупівлі, підвищити податки або скоротити трансфертні платежі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розділ 7	\|	Поняття фіскальної політики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.