• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Злочини, вчинювані в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.

Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни

Здача ворогові начальником ввірених йому військових сил, а також не зумовлене бойовою обстановкою залишення ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни, якщо зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

1. Головною метою будь-якого виду бою є знищення ворога - його живих сил, укріплень, бойової та спеціальної техніки, інших засобів ведення війни. Тому командир (начальник) зобов’язаний до останньої можливості обороняти зайняті ним та його підлеглими позиції, не відходити без наказу начальника. У випадку отримання наказу про відхід командир (начальник) зобов’язаний організовано вивести ввірені йому сили та засоби, вжити заходів до вивезення цінного майна з території, яка залишається ворогові. При неможливості вивезти бойову та спеціальну техніку, інші засоби ведення війни, що можуть бути використані ворогом, командир (начальник) зобов’язаний знищити їх або вивести з ладу.
2. Безпосереднім об’єктом злочину є встановлений порядок використання начальником під час бою ввірених йому військових сил, техніки та засобів ведення війни.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає у здачі ворогові начальником ввірених йому військових сил, а також у не зумовленому бойовою обстановкою залишенні ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни, якщо зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові.
Здача ворогові начальником ввірених йому військових сил, а також залишення ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни з метою сприяння ворогові кваліфікується за ст.111.
Під ввіреними начальнику військовими силами слід розуміти особовий склад, озброєний засобами ведення бою, або особовий склад, який у даній конкретній обстановці не має озброєння.
Військові сили є ввіреними, якщо вони перебувають у прямому підпорядкуванні у даного начальника (командира).
Укріплення - це ділянки місцевості, обладнані системами фортифікаційних або інженерних споруд та підготовлені для тривалої оборони.
Бойова техніка - це технічні засоби ведення бойових дій: озброєння, ракетні установки, бойові машини, танки, бронетранспортери, самохідні артилерійські та ракетні установки, військові кораблі тощо.
Спеціальна техніка - це машини з установленим спеціальним обладнанням, призначеним для управління військами і зброєю, бойового і технічного забезпечення, тилового забезпечення і обслуговування (самохідна інженерна техніка та техніка зв’язку, санітарний транспорт, пересувні майстерні, лабораторії тощо).
Засоби ведення війни включають усі види озброєння, бойову техніку, укріплення та військові споруди, наявні у військах ракети, боєприпаси, пально-мастильні матеріали та інші засоби, призначені безпосередньо для ведення бою та для його забезпечення.
Здача начальником ввірених йому військових сил може виражатися у формі передачі або залишення ворогові особового складу, зупинення опору і капітуляції перед ворогом або невжиття заходів до захисту особового складу, які начальник повинен був ужити. Під капітуляцією слід розуміти організовану начальником передачу ввірених йому військових сил ворогові після попередніх переговорів з ним про здачу.
Залишення ворогові бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни проявляється у тому, що при відступі чи маневрі вони залишаються ворогові, начальником не вживаються належні заходи для знищення або приведення в непридатність засобів ведення війни, коли їм погрожує безпосередня і неминуча загроза захоплення ворогом.
Не зумовлене бойовою обстановкою залишення ворогові укріплень означає, що начальник зупиняє бойові дії по утриманню спеціально обладнаної та підготовленої для ведення бою ділянки місцевості і виводить звідти підпорядкований йому особовий склад, що її займав, коли такі його дії не були обумовлені реальною бойовою обстановкою.
Залишення ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни утворює склад злочину лише тоді, коли ці дії не викликалися бойовою обстановкою. Якщо залишення ворогові засобів війни продиктовано умовами бойової обстановки, такі дії не містять ознак даного злочину.
Про поняття бойової обстановки див. п.10 коментаря до ст.401.
Злочин вважається закінченим з моменту фактичного заволодіння ворогом військовими силами, укріпленнями, бойовою технікою або іншими засобами ведення війни.
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується як умисною, так і необережною формою вини, мотиви дій значення для кваліфікації не мають, але враховуються при визначенні міри покарання.
5. Суб’єктом злочину є тільки командир (начальник), якому ввірені військові сили та засоби ведення війни, якими він здійснює оперативне управління в бойовій обстановці. Не може бути суб’єктом даного злочину начальник, який розпоряджається військовим майном, що не є засобами ведення війни (наприклад речовим майном, медикаментами тощо).

Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля

1. Залишення гинучого військового корабля командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов’язків, а також особою із складу команди корабля без належного на те розпорядження командира -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

1. Небезпека загибелі військового корабля можлива як в бойовій, так і не в бойовій обстановці. Корабельний статут зобов’язує командира корабля в складній і небезпечній ситуації вжити всіх можливих заходів для врятування корабля, а якщо це неможливо, забезпечити організоване залишення корабля особовим складом, рятування або знищення у воєнний час важливих документів, майна і тільки після цього покинути гинучий корабель. Члени команди мають право його залишити тільки з дозволу командира.
Невиконання командиром корабля або особою із складу команди корабля покладених на них обов’язків в обстановці, коли кораблю загрожує загибель, може тягти за собою тяжкі наслідки. Протиправне залишення корабля утворює військовий злочин, передбачений ст.428.
Об’єктом злочину є порядок виконання військового обов’язку командиром військового корабля і членами його екіпажу, який забезпечує живучість корабля.
2. Об’єктивна сторона полягає у залишенні військового корабля, що гине, його командиром, який не виконав до кінця своїх службових обов’язків, які повинен і мав можливість виконати, а також особою із складу команди корабля без належного на те розпорядження командира.
Закінченим злочин вважається з моменту протиправного залишення військовослужбовцями військового корабля.
3. Командир, який протиправно залишає гинучий корабель, може діяти умисно або з необережності. При необережній формі вини суб’єкт злочину вважає, що всіх можливих заходів ним вжито, але в дійсності його думка є помилковою, оскільки фактично він не виконав до кінця своїх обов’язків, які міг в даній конкретній обстановці виконати.
Залишення без дозволу гинучого корабля особою, що належить до складу команди корабля, характеризується тільки умисною формою вини.
4. Суб’єктом злочину є військовослужбовці: командир корабля і особа, що належить до складу команди корабля.

Читайте також:

1. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
2. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
3. Аналіз і оцінка стану охорони праці
4. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
5. Аналіз ризикованості підприємства на основі показників фінансового стану.
6. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.
7. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
8. Аналіз стану й оцінка рівня нормування праці
9. Аналіз стану основних засобів
10. Аналіз стану та проблем реалізації Болонського процесу в Україні за ключовими напрямками.
11. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
12. Аналіз фінансового стану

Переглядів: 961