• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Масове» суспільство та його ознаки

Громадянське суспільство - це сукупність усіх громадян, їх вільних об'єднань та асоціацій, пов'язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості та політичної культури, які перебувають за межами регулюван­ня держави, але охороняються та гарантуються нею.

Поняття громадянського суспільства

Громадянське суспільство у політології, як правило, роз­глядають як соціальне утворення, що протистоїть державі. Його можна розуміти як плюралізм, і організацію інтересів незалежно від держави.

Громадянське суспільство відрізняється від суспільства загалом тим, що залучає громадян до колективних дій в суспільній сфері для вираження своїх інтересів, ідей, обміну інформацією, досягнення спільної мети, висування вимог до держави і закликів до відповідальності офіційних осіб. Воно виступає посередником між приватною сферою життя людей та державою і об'єднує величезне розмаїття формальних і неформальних організацій.

Зміст поняття "громадянське суспільство" включає су­купність неполітичних відносин у суспільстві, тобто еко­номічні, духовно-моральні, релігійні, національні та ін. Громадянське суспільство виступає як сфера реалізації еко­номічних, соціальних, етнонаціональних, культурних та інших громадських інтересів, які перебувають поза безпосередньою діяльністю держави, що опосередковує їх відносиниз індивідами.

Демократичність політичного режиму визначається не в останню чергу тим, наскільки держава визнає автономне буття спільнот, тим, наскільки громадянське суспільство може вплинути на дії держави. Ідея громадянського суспільства дозволяє провести межу між політичним, офіцій­ним та приватним життям громадян.

Суттєвою ознакою громадянського суспільства є плюралізм, різноманіття інтересів і пріоритетів, які виражають інтереси найрізноманітніших верств населення. Інститутами громадянського суспільства є церква, сім я, різні заклади освіти, приватна власність, засоби масової інформації, виробничі спілки, добровільні громадські організації та об'єднання, у і. ч. й політичні партії.

Підґрунтям і ознаками громадянського суспільстває ринкова економіка з влас­тивою їй багатоманітністю форм власності, відкритою комунікацією, структурованістю суспільства, багатопартійність, недирективно сформована громадська думка і, найголовні­ше, вільна особистість з розвинутим почуттям громадянськості і власної гідності.

Політологічна сутність концепції громадянського сус­пільства полягає у визнанні того, що якісна структуризація суспільства (розрізнення верств за суттєвими ознаками їхнього буття) є засадою суспільно-політичної стабіль­ності.

Наріжним каменем ліберальної ідеології громадянського суспільства є визнання того, що держава існує перш за все для того, щоб захищати особисту свободу й власність, здобуту власною ж працею людей; вона повинна діяти тільки у чітко окреслених межах, вихід за які може призвести до громадянської непокори. Характер взаємодії держави і громадянського суспільства значною мірою визначає стан суспільної стабільності й безпеки. Громадянське суспільство потребує існування правової держави як своєї передумови. Разом з тим, тільки розвинуте, стабільне громадянське суспільство уможливлює утворення правової держави, є осно­вою стабільного демократичного політичного режиму й авторитетної влади.

"Масове суспільство" як альтернатива громадянсько­му суспільству. Сутність тоталітарного масового суспільства полягає у порушенні ізольованості "внутрішньосуспільних" груп, у тотальному залученні населення до масових рухів "підтримки вождів", владників. Характерною рисою такого суспільства є "людина маси". "Маса - це сукупність осіб без спеціальної ква­ліфікації. Маса - це рядова людина". X. Ортега-і-Гасет у праці "Бунт мас" (1930) визначає масову людину як таку, що не відрізняється від інших, а є повторенням загального типу .Маси - це посередня людина, якій характерно житибез зусиль, без намагань виправляти чи удосконалювати себе. В епоху панування мас домінує насильство, яке стає нормою життя і призводить до посилення ролі держави, підкорення їй всього життя, втручання її у всі сфери, поглинання всієї суспільної спонтанної ініціативи державною вла­дою, тобто знищення громадянського суспільства.

У масовому суспільстві кожна людина є лише "гвинтиком", "атомом", а це сприяє зростанню авторитарних і тоталітарних політичних режимів. Адміністративно-командні системи характеризуються зміною "горизонтальних" соці­альних зв'язків у суспільстві "вертикальними", створенням атмосфери матеріальної та, духовної залежності індивіда від держави, ліквідацією об'єднань громад, створених самими громадянами. У масовому суспільстві індивіди пов'язані одне із одним лише за допомогою ставлення кожного зних де держави, але вони не співвідносяться між собою у межах незалежних від держави груп. Саме відсутність референтних груп призводить до соціальної ізоляції людини й подальшої її гіпертрофованої відданості нав'язуваним державою сим­волам і лідерам.

Основними рисами масового суспільства є:

• широка атомізація (втрата природної спільності людей у межах життєздатних референтних груп);

• готовність до засвоєння нових ідеологій (пошук втра­ченої стабільності та "простих" відповідей на складні пи­тання);

• тоталітаризм (тотальне домінування псевдоєдності -"вертикальної" єдності з державою, а не "горизонтальної" – з індивідами, що мають схожі інтереси).

Німецько-американський політолог X. Арендт вважає, що в масовому суспільстві терор стає головним стрижнем політичної діяльності, він знаходить своє завершення у то­талітаризмі. Саме на базі атомізації та утворення маси утворюється безкласове тоталітарне суспільство.

За висловом французького дослідника П. Лефорта, у масовому суспільстві "цілий народ мов одна людина". У ньому існують ті соціальні сили, які здатні подолати чи істотно зменшити атомізацію, тотальний контроль, але з огляду на невелику кількість та розосередження вони не можуть ефективно впливати на ці процеси.

Читайте також:

1. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
2. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
3. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
4. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
5. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
7. Аналіз однієї ознаки
8. Атрибутивні ознаки і властивості культури
9. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
10. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
11. В цілому сукупність суспільного продукту – це сукупність благ і послуг, вироблених суспільством за певний період часу (як правило, за рік).
12. Види органів держави, їхні ознаки та класифікація.

Переглядів: 3776