Заростання піщано-глинистих відвалів

Заростання відвалів марганцевих шахт досліджували в Нікопольському районі Дніпропетровської області. Відвали складені третинними піщано-глинистими породами, які межували або ж входили до складу марганцевого пласта. Тому в їх складі є шматкові зернисті утворення. Відсипані відвали мають конусоподібну та інші форми і конфігурації, які підіймаються над оточуючою місцевістю на висоту до 5-8 м. Поверхня відвалів нерівна і являє собою плиткоподібні підвищення та безсточні понижені ділянки, які чергуються між собою. Схили круті, інколи сягають 30-35°, що сприяє активізації ерозійних процесів і нерівномірному розподілу вологи. Нераціональний випас худоби призводить до руйнування утворених у процесі попередніх сукцесій природних фітоценозів, появи відкритих рослинних угруповань. Дослідження велися на 10-річних, 16-річних та 23-річних відвалах.

Десятирічний відвал. Сформувався роздільно-груповий травостій, представлений 30-ма видами. На рівних підвищених ділянках відвалу, складеного переважно з конкрецій, зерен та пилуватих частинок марганцевої руди, трапляються мікроасоціації з кохії дряпачної та мартука східного (Eremopyrum orientale). Коефіцієнт поширеності цих видів становить 100%.

На третинних сірувато-зелених глинах поширені мікроасоціації полину морського, тонконога лучного, кохії дряпачної. Коефіцієнт сумісної поширеності цих рослин становить 78%. Місцями трапляються мікроасоціації полину морського, льонка звичайного (Linaria), кохії дряпачної із значним представництвом у ній ефемерів. Флористичний склад цих мікроугруповань, а також синузіальна структура мікроасоціацій, яка включає поверхневокореневі ранньовесняні глікофіти (стоколоси, мартук, тонконіг цибульковий) та глибинні галофіти (кардарія, керлик, полин морський) і однорічні кохії свідчать про опріснення верхніх і нижніх шарів засолених глин.

На понижених ділянках відвалу, складеного на поверхні алювіальним матеріалом з малопотужним гумусовим горизонтом (2-6 см), формується мікроасоціація лядвенця рогатого, пирію повзучого та інколи тонконога вузьколистого. Присутні також люцерна хмелеподібна, спориш пташиний, стоколоси, волошка розлога.

Шістнадцятирічний відвал. Фітоценотичний покрив відвалу представлений рядом мікроасоціацій. Одні з них приурочені до порівняно рівних слабопонижених ділянок відвалу з гумусовим шаром 3-8 см (мікроасоціації: тонконога вузьколистого, кохії дряпачної та волошки розлогої), інші ростуть на вирівняних підвищеннях з потужністю гумусового горизонту 2-4 см (мікроасоціація волошки розлогої, тонконога цибульчатого та кохії дряпачної, до якої входять 19 видів).

Усього в травостої відвалу налічується 30 видів, з них однорічників — 12, багаторічників — 12, дворічників — 6.

Двадцятитрирічний відвал. У травостані виявлено 35 видів, серед яких найбільшою рясністю вирізняються кохія дряпачна, тонконіг бульбистий, мартук, полин австрійський, волошка та буркун лікарський.

Підвищені ділянки відвалу складені піщано-глинистими породами із значним включенням марганцевих конкрецій, зайняті мікроасоціаціями кохії дряпачної, тонконога бульбистого та мартука східного.

Платоподібні ділянки з гумусовим горизонтом завтовшки 2-8 см займає мікроасоціація волошки розлогої, буркуна лікарського та тонконога бульбистого.

На понижених ділянках, де утворився гумусовий шар ґрунту 6-10 см, представлена мікроасоціація тонконога вузьколистого і бульбистого та кохії дряпачної, в якій часто трапляються однорічні стоколоси, мартук, полин морський, буркуни тощо.

Тридцятидворічний відвал. Відвал покритий суцільним шаром ґрунту потужністю 8-16 см, за виключенням крутих схилів. Трав'яний покрив представлений 40 видами. Більшу частину відвалу займають мікроасоціація, в якій в ролі едифікатора виступають тонконіг вузьколистий та вівсяниця борозенчаста, а субедифікатора — тонконіг бульбистий, лядвенець рогатий та полин морський. До складу мікроасо-ціації входять однорічники (спориш пташиний, лобода татарська). Ботанічний і біологічний склад мікроасоціації нагадує зональні степові угруповання.

Сорокасемирічний відвал. На платоподібних ділянках з потужністю гумусового шару 9-14 см формуються три найтиповіші мікроасоціації:

вівсяниці борозенчастої, тонконога бульбистого та деревію звичайного;

тонконога вузьколистого, кохії дряпачної та лядвенця рогатого;

полину морського та кохії дряпачної.

В мікропониженнях, де потужність гумусового шару становить 16-24 см, формується мікроасоціація вівсяниці борозенчастої, тонконога бульбистого та вузьколистого, лядвенця рогатого, а едифікатором виступає вівсяниця борозенчаста. На дні насипної ділянки, яка має водозбірну площу понад 1000м2 і глибину 3-4 м, сформувався лучно-чорноземний ґрунт. Тут домінування переходить до тонконога лучного, пирію повзучого та лядвенця рогатого з рясною домішкою різнотрав'я.

Всі наведені приклади зарощування відвалів відкритих і закритих виробок марганцевих руд дають підставу дійти висновку, що зарощування породи йде неоднаково: швидше формується фітоценотичний покрив понижень і плато, повільно — підданих ерозії крутосхилів, де рослинні угруповання тривалий час перебувають у піонерній стадії у вигляді спрощених угруповань.

На формування рослинності на відвалах впливає непомірне і безсистемне випасання худоби. Тут появляються ксерогалофітні пасовищні інгредієнти, характерні для зональних степових пасовищ.

У місцях, де дегресивні процеси, що відбуваються під впливом випасу худоби, є незначними, можна прослідкувати динаміку рослинності залежно від вад віку відвалу та потужності утвореного гумусового горизонту і виділити такі стадії:

— лядвенця рогатого та пирію повзучого. Проникнення до їх складу

т:нконога вузьколистого (10-16-річні відвали, товщина ґрунту — 2-8 см);

тонконогів вузьколистого і бульбистого, проникнення до їх складу зізсяниці (23-32-річні відвали, потужність гумусового шару 6-16 см);

вівсяниці борозенчастої при значній участі в складі угруповання лязвeнця рогатого (47-річний відвал, потужність гумусового шару 16-24см).

У формуванні цих фітоценозів беруть також участь пасовищні види рослин.

Серед описаних видів, що активно зарощують відвали, проявляючи при цьому високу продуктивність, є такі, які слід широко використовувати в культурах: люцерна жовта, лядвенець рогатий, мишиний горошок, буркуни білий і жовтий, пирій повзучий, тонконіг вузьколистий, вівсяниця борозенчаста.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Заростання відвалів з лесоподібними суглинками	\|	Обов'язки іноземців та осіб без громадянства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.