• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

У залежності від конструктивного виконання логічні елементи поділяються на мікромодульні й інтегральні. Останні в даний час використовують найбільше часто.

Інтегральні логічні елементи виготовляють методами інтегральної технології у виді плівок або кристалів. Основні переваги інтегральних схем – висока щільність розміщення елементів (до 500 елементів у 1 см²), малі габарити і маса, висока надійність і низька вартість.

Рис. 4.3. Принципові схеми базових логічних елементів: а – АБО-НІ (модульна); б – І-НІ (інтегральна).

У даний час випускається багато серій логічних елементів та інтегральних мікросхем. У системах автоматики частіше всього використовують серію з базовим елементом І-НІ (рис. 4.3,б). Вхідна частина схеми, виконана на транзисторах VT1-VТ4, реалізує операцію І на чотири входи й одночасно посилює вхідні сигнали. Транзистор VT5 є буферним підсилювачем. Діод VД1 забезпечує динамічну завадостійкість, тому що прискорює розсіювання основних носіїв струму у області бази транзистора VT5. Діод VД2, що має поріг відкриття 6В, забезпечує статичну стійкість. Транзистори VT6 і VT7 утворять вихідний інвертор і виконують операцію НІ. Схема передбачає розширення входів шляхом підключення до виводу Е транзисторного елемента І.

Серія К.511 складається з 11 типів мікросхем: шести логічних елементів І-НІ з різним числом входів, двох елементів НІ, перетворювачів високого рівня напруги в низький і навпаки, двох тригерів, двійково-десяткового лічильника і дешифратора двійково-десяткового коду в десятковий. Напруга живлення мікросхем 15 В, вихідна напруга логічного 0 не більш 1,5 В; логічної 1 - не менш 12 В; вхідний струм логічного 0 не більш 0,48 мА; логічної 1 - не більш 0,005 мА і час затримки не перевищує 400 нс.

Мікропроцесори

Застосування логічних схем як елементів автоматичних систем виправдано у тих випадках, якщо програма роботи змінюється рідко. При частій зміні програми або коли формування керуючих впливів зв’язано з обробкою великого числа змінних доцільно використовувати мікропроцесори, що виконують арифметико-логічні операції відповідно до записаної в запам'ятовуючому пристрої програми. Вони складаються з двох основних частин: операційної, у якій виконуються операції над кодами чисел, і керуючої, де формуються сигнали керування.

Мікропроцесори виконують у виді однієї або декількох великих інтегральних схем (ВІС) зі ступенем інтеграції до десятків тисяч компонентів в одному кристалі. Тому вони мають низьку вартість, малі габарити і невисоку споживану потужність, що обумовлює їхнє широке застосування. Операції з числами роблять мікропроцесори універсальними. Для зручності реалізації різноманітних програм випускають мікропроцесори, що виконують дії над вісьми- і шістнадцяти розрядними числами.

Програмовані логічні контролери

Програмований логічний контролер (ПЛК) - це спеціалізований мікропроцесорний керуючий пристрій, пристосований до використання безпосередньо у виробничих умовах і програмований на спрощених мовах, доступних користувачам, що не мають спеціальної підготовки із програмування.

Основне функціональне призначення ПЛК - програмно-логічне керування технологічним, транспортним й іншим виробничим устаткуванням дискретної циклічної дії.

До основних його характеристик (параметрів) належать [13]:

• кількість входів-виходів, - визначають максимально можливу кількість контрольованих давачів і керованих механізмів, які можуть бути підключені до ПЛК;

• номенклатура пропонованих модулів вводу-виводу - характеризує можливості адаптації ПЛК різних фірм до умов промислового використання в частині номенклатури й величин живлячих напруг і комутуючих струмів органів керування, давачів і виконавчих механізмів;

• об’єм пам'яті для збереження програм користувача - визначає можливості даного ПЛК у частині створення прикладного програмного забезпечення;

• типи пам'яті: у ПЛК використовуються три види пам'яті: ППЗУ типу РRОМ - для збереження базової (незмінної) частини керуючих програм, ОЗУ з підживленням на акумуляторах - на етапах налагодження і коректування програмного забезпечення, а також для збереження оперативної інформації, ППЗУ типу RЕРRОМ - як основна пам'ять для збереження керуючих програм;

• швидкодія ПЛК - характеризує тривалість циклу однократного обслуговування усіх входів-виходів;

• типи мов і технологія програмування - характеризують ступінь складності освоєння прикладного програмного забезпечення і зручність вводу і коректування записаних у пам'ять керуючих програм;

• оснащеність стандартними інтерфейсами - характеризує пристосованість ПЛК до використання його в системах керування з можливістю дистанційного вводу і коректування програм та даних.

Усі ПЛК залежно від принципу обслуговування входів-виходів поділяються на послідовні (тривалість однократного обслуговування усіх входів-виходів залежить від їхньої кількості) і паралельні (однократне обслуговування усіх входів-виходів не залежить від їхньої кількості і виконується за один такт).

Залежно від максимально можливої кількості входів-виходів ПЛК бувають:

· мікро - до 64;

· малі - до 128;

· середні - до 512;

· великі - до 1024;

· надвеликі - більше 1024.

За конструктивним виконанням ПЛК поділяють на дві групи:

· ПЛК, що мають блочно-модульну конструкцію (касетні) і призначені, як правило, для установки в шафах;

· ПЛК, виконані з об'ємних модулів і призначені для безпосереднього вбудовування в промислове устаткування.

Типова структура і принцип дії ПЛК

В основу структурної організації ПЛК покладена типова структура мікропроцесорного пристрою, дооснащеного модулями зв'язку з керованим об'єктом, а також пультом (пристроєм) користувача, за допомогою якого реалізуються функції програмування, налагодження, діагностування керуючої програми і відображення станів керованого об'єкта.

Узагальнена структурна схема ПЛК приведена на рис. 4. ПЛК містить: керуючий автомат, пульт користувача і модулі зв'язку з керованим об'єктом [13]. Основним пристроєм ПЛК є керуючий автомат (КА), виконаний на базі мікропроцесора (МП), який здійснює програмне керування процесом запису, збереження і відпрацьовування керуючих програм (КП) у ПЛК.

Для збереження УП використовуються різні типи ПЗУ (RОМ, РRОМ, RЕРRОМ). У деяких моделях ПЛК замість ПЗУ використовуються ОЗУ з підживленням (на батареях або акумуляторах). За допомогою системної магістралі (на рис.4 вона показана умовно, - насправді системна магістраль (СМ) є системою з трьох шин: системної шини адреси (США), системної шини даних (СШД) і системної шини керування (СШК)) керуючий автомат зв'язаний з іншими пристроями МП - системи.

Пульт користувача складається з панелі (пульта, пристрою) програмування і налагодження та пристрою відображення інформації, на якому можуть відображатись стан керованого об'єкта, фрагменти керуючих програм й інша інформація.

Рис. 4.4. Узагальнена структура ПЛК

Модулі зв'язку з керованим об'єктом є наборами модулів вводу-виводу дискретних і аналогових сигналів. Для стикування з іншими мікропроцесорними системами ПЛК може оснащуватися стандартним послідовним інтерфейсом.

Основною особливістю функціонування ПЛК є те, що він працює циклічно. Кожен цикл складається з трьох основних етапів. На першому етапі здійснюється опитування станів входів і запам'ятовування цієї інформації. На другому етапі виконується аналіз отриманої інформації відповідно до збереженої в пам'яті ПЛК керуючої програми. На третьому етапі на основі результатів рішення логічних рівнянь формуються команди збудження виходів, запуску і скидання таймерів і лічильників, а також внутрішніх операторів програми.

Відпрацьовування частин (ділянок) керуючої програми (окремих логічних рівнянь) здійснюються одна за іншою в порядку їхнього розміщення в програмі з поверненням до початку керуючої програми після закінчення всього циклу. Умовно принцип дії ПЛК може бути проілюстрований схемою на рис. 4.5.

Рис. 4.5. Принцип дії ПЛК

Циклічне відпрацьовування (сканування) керуючої програми здійснюється за допомогою процесора. Однократне обслуговування відповідно до програми усіх входів-виходів ПЛК називається циклом сканування або робочим циклом, а час, затрачений на це, - тривалістю циклу сканування і позначається Т_ц, що характеризує швидкодію ПЛК.

Для нормального функціонування ПЛК повинна виконуватися умова

Т_ц < Т_сп.вм,

де Т_сп.вм - час спрацьовування виконавчих механізмів.

Необхідність виконання цієї умови викликана тим, що на входах ПЛК можлива поява перешкод, а, отже, і помилкових сигналів про спрацьовування того або іншого давача, що може привести до помилкового формування вихідних сигналів ПЛК і до аварії на керованому об'єкті. Якщо умова виконується, виконавчий механізм не встигає включитися за один робочий цикл ПЛК, а в наступному циклі, якщо перешкода носить випадковий характер, помилковий керуючий сигнал виданий не буде.

Особливості функціонування ПЛК

Процес керування промисловим устаткуванням за допомогою ПЛК зводиться, в основному, до рішення логічних рівнянь. При цьому необхідно чітко представляти, які функції, реалізовані ПЛК, варто вважати вихідними і які стани керованого об'єкта можна розглядати як аргументи зазначених вище функцій.

До вихідних функцій, у першу чергу, належать функції включення - виключення (запуску - зупинки) виконавчих механізмів; функції запуску — скидання таймерів і лічильників, включення - виключення внутрішніх операторів, що використовуються як для запам'ятовування імпульсних вхідних сигналів, так і проміжних станів керуючої програми, а також проміжних результатів, отриманих при відпрацьовуванні ділянок програми; функції, зв'язані з організацією зон ігнорування ділянок програми, з організацією умовних і безумовних переходів у програмі з обнулінням і без обнуління, зазначених вище вихідних функцій.

Аргументами логічних функцій, реалізованих у ПЛК, є сигнали від органів керування, від давачів положення виконавчих механізмів, із систем керування суміжним технологічним або транспортним устаткуванням. Крім того, як аргументи логічних функцій використовуються сигнали з виходів таймерів, лічильників, стану внутрішніх операторів програми.

Однією з найважливіших особливостей функціонування ПЛК є те, що на відміну від усіх керуючих пристроїв попередніх поколінь, у ПЛК той самий аргумент (стан входу контролера) може бути використаний на різних етапах програми довільне число раз (що відповідає релейно-контактному апарату з нескінченним числом контактів).

Відзначена особливість відноситься і до вихідних функцій, де не потрібні традиційні блок-контакти пускачів або їх твердотільні аналоги. Подібним же чином при реалізації того або іншого алгоритму в ПЛК є можливість багаторазово використати в програмі таймер, лічильник, а також звернення до будь-яких проміжних значень таймерів і лічильників.

Практично у всіх ПЛК програмно можна задати включення його виходів, або внутрішніх операторів як з пам'яттю (фіксацією стану після зникнення умов включення), так і без неї.

При реалізації функцій включення - виключення механізмів програмним шляхом не має значення, яким сигналом здійснюється запуск механізму "1" або "0" у той час, як при реалізації такої операції за допомогою релейної апаратури необхідно щоразу вводити додаткове реле, що виконує функцію інвертора.

У ПЛК використовується як енергозалежна, так і енергонезалежна пам'ять. Для нормальної роботи ПЛК поточні стани виходів, таймерів, лічильників і внутрішніх операторів запам'ятовуються в оперативній пам'яті, що може бути як енергозалежною, так і енергонезалежною (з підживленням на акумуляторах). Використання енергонезалежної пам'яті має як недоліки, так і переваги. З одного боку, відключення електроживлення може привести до втрати значного об’єму інформації, а з іншого енергонезалежна пам'ять може виконувати роль "нульового" захисту, що запобігає прямому повторному включенню механізмів при поновленні подачі електроживлення.

Конструкція ПЛК

Більшість сучасних ПЛК, крім тих, які призначені для безпосереднього вбудовування в керований об'єкт (верстат, агрегат), побудовані за блочно-модульним принципом, що дозволяє одержувати необхідну для конкретної задачі керування конфігурацію контролера шляхом доукомплектування деякого базового комплекту, до складу якого входять: уніфікована касета (каркас); модуль процесора і джерело живлення; модулі вводу-виводу та інші спеціальні модулі. За допомогою спеціальних інтерфейсів можна нарощувати ПЛК.

Базовий комплект об’єднується з необхідним набором модулів вводу-виводу за допомогою об'єднавчої друкованої плати (крос-плати), яка встановлюється на задній стінці каркаса. На цій платі розміщуються шини живлення, системна магістраль і роз’єми, у які по направляючих каркасах вставляються модулі. На лицьових панелях модулів розміщуються світлодіоди, що забезпечують сигналізацію стану і діагностику, а також роз’єми та клеми для підключення зовнішніх ланцюгів, а на каркасі - роз’єми для підключення інших контролерів і пристроїв.

Як правило, виробники ПЛК пропонують замовникові різні варіанти каркасів для комплектації контролерів різної інформаційної потужності.

ПЛК блочно-модульної конструкції призначені для установки в різних шафах або на спеціальних направляючих.

Для вбудованих типів використовують іншу конструкцію ПЛК у виді функціонально закінчених блоків з обмеженим числом входів-виходів (до 128). Такі контролери можуть доукомплектовуватися розширювачами, що є тими ж модулями вводу-виводу, що й у касетних контролерах, але конструктивно виконані у вигляді таких же блоків, як і сам вбудований ПЛК. Вбудовані ПЛК пристосовані до більш жорстких умов експлуатації, ніж касетні.

Контролери Siemens

Контролер Simatic S7-200. Програмовані логічні контролери S7-200 забезпечують вирішення нескладних задач автоматизації виробничих процесів [14]. Контролер є монолітним корпусом з роз’ємами для підключення зовнішніх ланцюгів (рис. 4.6.) і індикацією стану входів-виходів. Окремі конструкції можуть доповнюватися модулями розширення вводу-виводу, що підключаються до процесорного блоку через шинний модуль або спеціальні роз’єми. Застосування модулів розширення дозволяє нарощувати ємність системи керування. Випускається вісім типів блоків центральних процесорів. Для живлення вхідних і вихідних ланцюгів є вбудований блок живлення 24 В постійного струму. Усі центральні процесорні блоки, за винятком CPU 210 і CPU 221, дозволяють підключати модулі розширення вводу-виводу.

Контролер має швидкісні лічильники зовнішніх подій, швидкодіючі входи, шість зовнішніх переривань, виходи широтно-імпульсної модуляції, потенціометри аналогового завдання параметрів. Окремі моделі обладнуються годинником реального часу.

Вбудований інтерфейс PS 485 забезпечує роботу в двох режимах:

• скануючим PPI (точка до точки) перевіряється стан до 31 ПЛК по двохпровідній лінії зв'язку зі швидкістю до 19.2 Кбіт/с, а в моделі CPU 22X - 187.5 Кбіт/с (рис. 4.6);

Рис. 4.6. Конструкція контролера Simatic S7-200

• швидкісний вільно програмований інтерфейс забезпечує реалізацію протоколів зв'язку Modbus, ASCII й інших зі швидкістю до 38.4 Кбіт/с;

• скануючі з'єднання можуть бути встановлені з програматорами, ПЕОМ, тестовими дисплеями, панелями операторів і інших контролерів Simatic S7-200.

Рис. 4.7. Підключення S7-200 до PPI мережі

Окремі контролери (CPU 214,CPU 215,CPU 216) можуть забезпечувати обмін даними по MPI інтерфейсі зі швидкістю передачі інформації до 19.2 Кбіт/с, а модернізована версія CPU 22x до 185.5 Кбіт/с. У цій мережі контролер S7-200 може працювати тільки як ведучий (рис. 4.7).

Контролери 87-200 мають можливість працювати в мережі Profibus-DP зі швидкістю обміну даними до 12 Мбіт/с. Таку можливість має контролер CPU 215 з убудованим інтерфейсом Profibus-DP, інші типи підключаються до мережі за допомогою комунікаційного модуля СР 242-8. Зазначені можливості дозволяють використовувати сімейство S7-200 у системах живлення з реальним часом.

Рис. 4.8. Підключення S7-200 до MPI мережі

Моделі CPU 214, CPU 215, CPU 216 крім традиційних можливостей забезпечують виконання операцій з плаваючою комою і підтримують алгоритм ПІД регулювання. У цілому, сімейство контролерів S7-200, за твердженням розроблювачів, дозволяє реалізувати наступний перелік функцій:

• рахунок;

• обробка переривань (за зупинкою, за часом, за перериванням зв'язку);

• пряме сканування входів і виходів;

• парольний доступ (повний захист, тільки читання, повний доступ);

• установка значень вхідних сигналів;

• налагодження і діагностика.

Програмування контролерів S7-200 здійснюється мовою STEP-7 Micro/Win (LAD, STL, FBO). Крім цього, для зручності користувача є додаткові функції: арифметичні операції з цілими і дійсними числами, добуток квадратного кореня, ШІМ. Переривання по входу може здійснюватися по паралельному або (і) по спадаючому фронту сигналу. Час виконання однієї логічної операції коливається від 0.37 до 1.2 мкс. Лічильники забезпечують додавання, вирахування, формування переривання при досягненні визначеного заздалегідь встановленого значення.

Для з'єднання з ПОЕМ, панелями операторів і програматорами на лицьовій панелі контролерів S7-200 є два роз’єми під RS 485. У вільно програмованому режимі можливий обмін даними з формуванням переривань. Окремі моделі CPU мають інтерфейс Profibus-DP, при цьому швидкість передачі даних може досягати 12 Мбіт/с.

Контролери S7-200 мають невелику кількість входів/виходів, як правило, у корпусі центрального процесора до 14 точок. При необхідності ємність системи керування може нарощуватись модулями розширення вводу-виводу: ЕМ 221, ЕМ 222 і ЕМ 223. Усі модулі ЕМ призначені для дискретних сигналів. Аналогові входи - виходи можуть бути тільки на центральному процесорі.

Вхідні дискретні сигнали, як правило, розраховані на 24 В постійного струму, окремі модифікації передбачають підключення давачів із сигналами перемінного струму 120 В. Рівень логічної одиниці складає 15-30 В постійного струму і 79-135 В перемінного струму. Для логічного нуля відповідно: =0-5 В і -0-20 В.

Промислові комп’ютери (ПК)

До ПК у загальному випадку належать всі ІВМ РС сумісні комп'ютери, пристосовані до роботи безпосередньо у виробничих умовах. До сьогоднішнього часу ПК - це вже ціле сімейство комп'ютерних засобів промислової автоматизації, до складу якого входять [14]:

· промислові персональні комп'ютери (ІРС) касетного виконання, виконані на основі удароміцного уніфікованого шасі, в яке встановлюються базовий модуль, модуль процесора і різні периферійні модулі і модулі вводу-виводу;

· промислові одноплатні комп'ютери (РСМ) для вбудованого використання;

· модульні промислові комп'ютери (МІС) - ПК касетного виконання, у яких оптимальним чином сполучаться властивості ПЛК і ПК;

· пристрої розподіленого і віддаленого збору даних і керування, що є спеціалізованими моделями модульних ПК;

· панельні персональні комп'ютери (РРС) з рідкокристалічними дисплеями, призначені для побудови інтерфейсу "людина -: машина";

· промислові робочі станції (AWS), які є високопродуктивними пультами диспетчера на основі РРС, і в яких крім функцій панелі оператора реалізуються функції об’єднання і координації роботи окремих ПЛК, мереж ПЛК, реєстрації параметрів і ін.

Пристрої розподіленого і віддаленого збору даних і керування.

Пристрої розподіленого і віддаленого збору даних і керування (наприклад, пристрої АDАМ-5000 і АDАМ-4000 фірми Advantech) призначені для вирішення різних задач у багатьох предметних областях [14].

Серія АDАМ-5000/485 розроблена для великих розподілених систем, у яких не потрібно миттєвої реакції на події, що відбуваються на керованому об'єкті, а серія АDАМ-5000/САN орієнтована на застосування в системах "жорсткого" реального часу з малим часом реакції на зміну станів керованого об'єкта.

Серія АDАМ-5000 є апаратно-програмним комплексом, призначеним: для збору інформації про територіально розподілений контрольований об'єкт, первинної обробки даних шляхом фільтрації і нормалізації аналогових і дискретних сигналів, видачі керуючих впливів на контрольований об'єкт, а також для обміну даними з центральною обчислювальною, або керуючою системою за допомогою об'єднання пристроїв серії в багатоточкову мережу на основі двохпровідної симетричної лінії зв'язку.

Вироби серії АDАМ-5000 забезпечують можливість реалізації систем різного ступеня складності, що відповідають вимогам більшості прикладних задач збору даних і керування. Вбудовані програмні засоби, які дозволяють набудовувати діапазони вхідних сигналів і встановлювати умови видачі керуючих впливів після досягнення значеннями вимірюваних параметрів попередньо заданих величин, забезпечують користувачеві максимальну гнучкість при проектуванні системи.

Для обміну даними із керуючим комп'ютером можуть використовуватися: волоконно-оптична лінія зв'язку і радіоканал.

У пристроях серії АDАМ-5000 використовують апаратно-програмні засоби самодіагностики, сторожовий таймер.

Конструктивно вироби АDАМ-5000 – це закриті пилозахищені модулі, що можуть встановлюватися на стандартну DIN - рейку або на панель з переднім (провідним "під гвинт") приєднанням, зручним для монтажу й обслуговування.

Стандартна конфігурація пристрою АDАМ-5000 містить у собі два компоненти: блок процесора і до 4-х модулів вводу-виводу (до 64 каналів дискретного вводу-виводу або до 32 каналів аналогового вводу). Є можливість гнучкого конфігурування системи залежно від кількості і виду контрольованих параметрів, а також від розташування контрольованих об'єктів.

З метою підвищення надійності функціонування виробів АDАМ-5000 у промислових умовах, вони мають трирівневу гальванічну розв'язку, у тому числі: по ланцюгах живлення і для модулів вводу-виводу з напругою ізоляції 3000 В, а також для портів послідовного зв'язку з напругою ізоляції 2500 В.

Наявність гальванічної розв'язки дозволяє знизити вплив на систему електромагнітних перешкод, усунути гальванічний зв'язок з електроустаткуванням контрольованого об'єкта, а також запобігти несправностям, які можуть бути викликані випадковими спадами напруги живлення і перехідних процесів при комутації силового устаткування.

Розподіл зон раціонального застосування ПЛК і ПК

Стрімке розширення зони ефективного застосування персональних комп'ютерів призвело до того, що сьогодні їх використовують не тільки в офісах, не тільки для вирішення задач візуалізації й обслуговування на верхніх рівнях ієрархії інтегрованих систем керування виробництвом, але і для безпосереднього керування технологічними агрегатами в режимі реального часу, для чого й були промислові комп'ютери, описані вище.

У зв'язку з зазначеним, виникає серйозна проблема оптимального вибору між класичним гнучкопрограмованим ПЛК і ПК.

Вибір між ПЛК і ПК найчастіше залежить не тільки від характеристик об'єкта, що обслуговується, або граничних умов вирішення задачі. Вирішальну роль тут часто відіграють особисті прихильності і досвід користувача. Тому виробники засобів автоматизації змушені приділяти особливу увагу повноті спектра пропонованих ними засобів і систем щоб забезпечити споживачам вибір при ухваленні рішення на користь ПЛК або ПК.

На жаль, у даний час неможливо дати загальні рекомендації, у яких випадках варто застосовувати ПЛК, а коли перевагу треба віддати ПК.

Проте при виборі засобів автоматизації найбільш важливу роль завжди грали працездатність системи в реальному часі і її надійність - якості, за якими донедавна персональні комп'ютери поступалися ПЛК.

При роботі персонального комп’ютера можливі випадки, коли операційна система або частини додатків користувачів можуть блокувати центральний процесор на достатньо тривалі проміжки часу, що недопустимо при керуванні технологічними процесами в режимі реального часу.

Гнучко програмовані контролери, навпаки, працюють саме таким чином, що наступний один за одним алгоритмічні кроки і процедури виконуються за точно визначений час. Такий підхід дозволяє легко оцінити або, за необхідності, вимірити максимальний час реакції системи керування. Перевищення часу циклу виконання керуючої програми (максимальний час реакції системи) є одним з найважливіших критичних параметрів, на які негайно реагує ПЛК.

Персональний комп'ютер теж можна змусити працювати в реальному масштабі часу. Вибір операційної системи і спеціально розроблене програмне забезпечення дозволять і при використанні ПК досягти задовільного часу виконання програмного циклу й обробки переривань.

Однак, чим більше функцій роботи в реальному масштабі часу буде вбудовано в персональний комп'ютер, тим далі це конкретне рішення відхилятиметься від загальноприйнятих стандартів і таких якостей, як відкритість і сумісність з іншими системами.

Разом з тим, можливість роботи в реальному масштабі часу не є єдиним чинником при виборі ПЛК або ПК. Такі критерії, як можливість підключення системи до інформаційної мережі, функції обробки даних і візуалізації, а також якість графічного інтерфейсу грають майже таку ж важливу роль.

Рекомендації по вибору між ПЛК і ПК:

1. Для вирішення задач безпосереднього керування промисловим устаткуванням у режимі "жорсткого" реального часу перевага надається ПЛК.

2. У випадках, коли додаткові і, зокрема, інформаційні функції починають значно превалювати над функціями керування технологічним процесом і потрібне використанням усього спектра "інтелектуальних" можливостей ПК, перевага повинна віддаватися саме їм.

Читайте також:

1. II. Діалогічні
2. III. Виконання бюджету
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
6. VІ. Структурно-логічні схеми
7. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
8. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
9. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
10. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
11. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
12. Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Переглядів: 1724