Основні критерії класифікації у страхуванні

План

1. Основні критерії класифікації у страхуванні.

2. Класифікація за економічними ознаками.

3. Класифікація за юридичними ознаками.

Використана література:

1. Базилевич В. Д., Базилевич К. С.Страхова справа. — К.: Знання, 2002. — 312 с..

2. Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. –368 с.

3. Страхування: Підручник / Керівник авт. колективу і наук, ред. С. С. Осадець. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.

4. Плиса В.Й. Страхування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2006. –392 с.

5. Ткаченко Н.В. Страхування. Навчальний посібник. – К.: Ліра-К, 2007. –376 с.

Страхування як система економічних відносин характеризується багатьма специфічними поняттями, має справу з масовими та неоднорідними явищами, охоплює різноманітні об'єкти та суб'єкти, стосовно яких здійснюється страховий захист. Для збирання, групування, узагальнення інформації про ці об'єкти та явища з метою розробки оптимальної та ефективної стратегії розвитку, упорядкування розмаїття економічних відносин у сфері страхування необхідна єдина взаємопов'язана система - класифікація.

Поняття "класифікація" походить від латинського classis - розряд, клас. Найсуттєвіше значення цього терміну: поділ предметів певної сукупності за спільними ознаками з утворенням системи класів цієї сукупності. Отже, під класифікацією розуміють систему підпорядкованих деякій ознаці понять (класів) у певній галузі знань або діяльності людини, використовувану як засіб для встановлення взаємозв'язків між цими поняттями (класами).

Будуючи таку систему підпорядкованих понять, використовують певні спільні ознаки, притаманні цим поняттям. Вони називаються ознаками класифікації і залежно від того, з якою метою потрібно виконати натуральну класифікацію, обирають ту чи іншу класифікаційну ознаку.

Мета класифікації страхування полягає в розподілі усієї сукупності страхових відносин на ієрархічно пов'язані ланки таким чином, щоб кожна наступна ланка була частиною попередньої.

Виходячи з цього, в теорії страхування виділяють декілька класифікаційних ознак:

- історичні, при яких можна прослідкувати еволюцію страхування взагалі та його окремих видів, форм страхових організацій протягом тривалого історичного періоду (етапи розвитку страхової справи; час виникнення окремих видів страхування);

- економічні, на які впливають економічні умови здійснення страхування в конкретній країні, ступінь розвитку страхової справи (інвестиційна складова договору страхування; рід небезпеки; об'єкт страхування);

- юридичні, що визначають умови та форми проведення страхування, спираючись на внутрішню законодавчу базу та міжнародні угоди, підписані державою (вимоги міжнародних угод і внутрішнього законодавства; форма організації страховика; форма проведення страхування).

Розрізняють натуральну класифікацію, коли за ознаку класифікації беруть істотні ознаки понять, що класифікуються (скажімо, класифікація за об'єктами страхування), і штучну класифікацію, коли для неї використовуються несуттєві ознаки (наприклад, класифікація в алфавітному порядку).

Вид страхування – це страхування конкретних однорідних об'єктів у визначеному обсязі страхової відповідальності за відповідними тарифними ставками. У загальному страхуванні виділяють, наприклад, автотранспортне страхування, морське й авіаційне страхування, страхування ядерних, космічних, кредитних ризиків тощо.(див. рис.2.1)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У залежності від конструктивного виконання логічні елементи поділяються на мікромодульні й інтегральні. Останні в даний час використовують найбільше часто.	\|	Класифікація за економічними ознаками

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.642 сек.