• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВИКОНАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

§ 1. Організаційні засади виконання Державного бюджету. § 1.1. Казначейське обслуговування бюджетних коштів. § 1.2. Складання розпису Державного бюджету України. § 1.3. Встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів. § 1.4. Взяття бюджетних зобов'язань.

§ 2. Виконання Державного бюджету України за доходами та видатками. § 2.1. Виконання Державного бюджету України за доходами. § 2.2. Стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням. § 2.3. Повернення кредитів до бюджету. § 2.4. Приклади практичного використання. § 2.5. Зарубіжний досвід бюджетного регулювання.

Тема сприяє активізації та поглибленню знань з:

— визначення економіко-правових засад організації виконання державного бюд­жету та казначейського обслуговування бюджетних коштів;

— вивчення економічного змісту виконання Державного бюджету України, ролі виконання бюджету за доходами та видатками у бюджетному процесі; порядку вста­новлення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів та основних засад організа­ції виконання Державного бюджету України;

— вміння систематизувати законодавчі та нормативні акти з питань виконання бюджету; аналізувати стан виконання Державного бюджету України.

§ 1. Організаційні засади виконання Державного бюджету § 1.1. Казначейське обслуговування бюджетних коштів

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казна­чейське обслуговування бюджетних коштів.

Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України і йому підпорядковується.

Державне казначейство утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Державне казначейство та його територіальні органи мають самостійні кошториси, реєстраційні та інші бюджетні рахунки і в самому Держказначействі, і в установах банків.

Казначейська система України має трирівневу структуру і складається з: а) Державного казначейства України, яке розташовується у столиці держави і представляє його центральний рівень;

б) Головних управлінь Державного казначейства (ГУДКУ) обласного значення, розміщених таким чином:

1 Головне управління — в Автономній Республіці Крим;

2 Головних управління — у містах Києві та Севастополі;

24 Головних управління функціонують в областях.

в) районних (міських, районних у містах) управлінь (відділень) Державного каз­начейства (УДК).

Трирівнева структура, максимально наближена до адміністративно-територіаль­ного поділу, дає змогу здійснювати казначейське обслуговування місцевих бюджетів відповідно до вимог Бюджетного кодексу (рис. 12.1). Це закономірний етап перебу­дови бюджетної сфери, в якому казначейству відведено важливу роль.

Рис. 12.1.Територіальна структура Державного казначейства України

Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства фі­нансів України та Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232.

Державне казначейство України очолює голова, який в установленому порядку призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за по­данням Міністра фінансів.

Голова Державного казначейства здійснює загальне його керівництво, несе пер­сональну відповідальність за стан справ у сфері діяльності Держказначейства, ви­значає повноваження та розподіляє обов'язки між своїми заступниками. Він також затверджує структуру Державного казначейства та управлінь Державного казначей­ства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, при­значає на посади та звільняє з посад керівників територіальних органів Держказ- начейства.

Для погодженого вирішення завдань, що належать до компетенції Держказначей­ства, обговорення найважливіших питань його діяльності утворюється колегія в кіль­кості 11 осіб — у складі голови Держказначейства (голова колегії), його заступників за посадою та інших керівних працівників. Склад колегії затверджується головою Дер­жавного казначейства. Рішення колегії втілюється у життя наказами Казначейства.

Управління Держказначейства (УДК) розташовано на всій території держави. Усі начальники казначейських управлінь звітують безпосередньо начальникові ГУДКУ. Кожне районне управління відповідає за здійснення касових операцій з виконання державного бюджету та обслуговує відповідні місцеві бюджети у своєму районі.

Відповідно до Положення про Державне казначейство України, основними за­вданнями Казначейства є:

1) забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюдже­тів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, що передбачає:

- розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

- контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями;

- у межах своїх повноважень контроль за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства;

- ведення бухгалтерського обліку і складення звітності про виконання державно­го та місцевих бюджетів;

2) управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються;

3) визначення механізму казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів, установлення єдиних правил бухгалтерського обліку і звітності про вико­нання державного та місцевих бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних кош­тів, визначення порядку і строків подання звітів про виконання кошторисів держав­них цільових фондів.

До основних функцій Казначейства можна віднести:

1) здійснення розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних з між­народними фінансовими організаціями проектів через систему електронних платежів Національного банку;

2) управління наявними фінансовими ресурсами відповідно до чинного законо­давства;

3) здійснення розподілу коштів між рівнями бюджетної системи;

4) ведення бази даних про зведену мережу розпорядників і одержувачів бюджет­них коштів, розподіл показників зведених кошторисів та зведених планів асигнувань у розрізі розпорядників і одержувачів бюджетних коштів;

5) ведення бухгалтерського обліку та складання звітності щодо виконання дер­жавного та місцевих бюджетів;

6) здійснення контрольних функцій відповідно до законодавства.

Одним з ключових принципів організації казначейського обслуговування бюд­жетних коштів є принцип роботи єдиного казначейського рахунка.

З метою задоволення технічного процесу безперебійного та безпроблемного обслу­говування бюджетів, позабюджетних фондів та інших клієнтів Національним банком за участю Державного казначейства була розроблена окрема модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП НБУ, яка остаточно сформува­лась у 2004 році.

Функціонування єдиного казначейського рахунку як основного рахунку держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами державно­го та місцевих бюджетів через СЕП НБУ регламентується Положенням про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року за №122.

Єдиний казначейський рахунок — це рахунок, відкритий Державному казначей­ству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення роз­рахунків у Системі електронних платежів Національного банку України.

ЄКР об'єднує систему рахунків, що діють в єдиному режимі та через які органи Державного казначейства проводять операції за доходами та видатками бюджетів усіх рівнів відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Це дає можливість Державному казначейству в режимі реального часу отриму­вати інформацію про рух та наявність коштів на ЄКР як результат здійснення опе­рацій на всіх його бюджетних та не бюджетних рахунках.

Діючий у системі казначейства порядок відкриття та функціонування рахунків для обслуговування бюджетів, а також розпорядників та одержувачів бюджетних коштів дозволяє сконцентрувати бюджетні кошти держави на централізованому єди­ному рахунку, проводити електронні міжбанківські розрахунки у децентралізовано­му режимі та відображати їх в обліковій системі казначейства на обласному рівні.

Державне казначейство використовує сьогодні 8-му ("4К") модель обслуговуван­ня кореспондентського рахунку, яка поєднала можливості СЕП і системи терміно­вих переказів (СТП) коштів для управління ЄКР.

Завдяки коштам ЄКР здійснюється покриття тимчасових касових розривів місце­вих бюджетів, Пенсійного фонду України та надання середньострокових позик міс­цевим бюджетам.

При цьому обсяги тимчасових касових розривів місцевих бюджетів, пов'язаних із забезпеченням захищених видатків загального фонду, в обов'язковому порядку по­криваються Державним казначейством України в межах поточного бюджетного пе­ріоду, а тимчасові касові розриви Пенсійного фонду України, пов'язані з виплатою пенсій, — у межах фактичного дефіциту коштів на цю мету за рахунок коштів єди­ного казначейського рахунку на договірних умовах без нарахування відсотків за ко­ристування цими коштами з обов'язковим їх поверненням до кінця поточного бюд­жетного періоду.

Запровадження ЄКР, на який зараховуються усі доходи, і з якого здійснюються всі наступні видатки бюджетів, дає змогу зосередити державні кошти на кореспон­дентському рахунку Державного казначейства. Наявність на центральному рівні ін­формації про стан та рух бюджетних коштів надає Міністерству фінансів та голов­ним розпорядникам коштів широкі можливості для гнучкого маневрування фінансовими ресурсами держави та оперативного контролю за спрямуванням кош­тів. А відтак, володіти фінансовими важелями регулювання економічної ситуації в державі.

§ 1.2. Складання розпису Державного бюджету України

Розпис Державного бюджету України є одним з головних документів, що регла­ментують процес виконання бюджету.

Процедура його складання та виконання визначається Інструкцією про складан­ня і виконання розпису Державного бюджету України, затвердженою наказом Мініс­терства фінансів №57 від 28 січня 2002 року (зі змінами та доповненнями).

Розпис Державного бюджету України на відповідний рік (далі — розпис) склада­ється відповідно до бюджетних призначень, установлених законом «Про Державний бюджет України» та затверджується Міністерством фінансів в місячний строк з дня прийняття цього закону. До затвердження розпису Державного бюджету України Мі­ністерством фінансів обов'язково затверджується тимчасовий розпис Державного бюджету на відповідний період.

Розпис Державного бюджету України має бути збалансованим та включати:

- розпис доходів державного бюджету (далі — розпис доходів), що поділяється на річний розпис доходів загального і спеціального фондів державного бюджету та по­місячний розпис доходів загального фонду державного бюджету;

- розпис фінансування державного бюджету (далі — розпис фінансування), що поділяється на річний розпис фінансування загального і спеціального фондів дер­жавного бюджету та помісячний розпис фінансування загального фонду державного бюджету;

- розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з дер­жавного бюджету), що поділяється на річний розпис асигнувань державного бюдже­ту загального і спеціального фондів державного бюджету та помісячний розпис асиг­нувань загального фонду державного бюджету;

- розпис повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з дер­жавного бюджету (далі — розпис кредитування), що поділяється на річний розпис повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з державного бюд­жету, помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду державного бюд­жету та надання кредитів із загального фонду державного бюджету;

- річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень; помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків).

Річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету) — це розпис асигнувань загального і спеціального фондів дер­жавного бюджету на рік в розрізі головних розпорядників коштів (далі — головних розпорядників) за програмною класифікацією видатків та кредитування і повною економічною класифікацією видатків бюджету без розподілу за періодами року.

Помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (за винят­ком надання кредитів з державного бюджету) — це розпис асигнувань загального фонду державного бюджету на рік за місяцями в розрізі головних розпорядників за програмною класифікацією видатків і кредитування і скороченою економічною кла­сифікацією видатків бюджету (вона включає: оплату праці працівників бюджетних установ (код 1110), нарахування на заробітну плату (код 1120), медикаменти та пе­рев'язувальні матеріали (код 1132), продукти харчування (код 1133), оплату кому­нальних послуг та енергоносіїв (код 1160), дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм (1171), окремі заходи по ре­алізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку (1172), поточні трансферти населенню (код 1340). Решта економічних категорій видатків відображаються загальною сумою за кодом 5000 «Інші видатки»).

Річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за ви­дами надходжень — це річний розпис витрат спеціального фонду (за кодами програмної класифікації видатків і кредитування, кодами економічної класифікації видатків, кода­ми класифікації кредитування та кодами класифікації фінансування за типом боргового зобов'язання) в розрізі доходів (за кодами класифікації доходів), фінансування (за кода­ми класифікації фінансування за типом боргового зобов'язання), повернення кредитів до спеціального фонду (за кодами програмної класифікації видатків і кредитування).

Помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком влас­них надходжень бюджетних установ та відповідних витрат) — це помісячний розпис витрат спеціального фонду (за кодами програмної класифікації видатків і кредиту­вання, кодами скороченої економічної класифікації видатків, кодами класифікації кредитування та кодами класифікації фінансування за типом боргового зобов'язан­ня) в розрізі доходів (за кодами класифікації доходів), фінансування (за кодами кла­сифікації фінансування за типом боргового зобов'язання), повернення «кредитів до спеціального фонду (за кодами програмної класифікації видатків і кредитування і ко­дами класифікації кредитування). Розпис складається без помісячного розподілу власних надходжень бюджетних установ та відповідних витрат.

Розпис складається відповідно з бюджетними призначеннями, встановленими у законі про Державний бюджет України, і затверджується Міністром фінансів Украї­ни в місячний термін з дня набрання чинності цього закону. Якщо розпис на на­ступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, то в обов'язко­вому порядку складається тимчасовий розпис на відповідний період наступного року. Оригінал затвердженої розпису державного бюджету передається на паперових та електронних носіях Державному казначейству України, одна копія передається Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, інша — залишається в Управ­лінні організації бюджетного процесу Мінфіну.

Процедура складання розпису починається з підготовки розпису доходів і розпи­су фінансування та повернення кредитів до державного бюджету, які розробляють структурні підрозділи Міністерства фінансів України, що відповідають за ці питання за участю інших підрозділів Міністерства фінансів та головних розпорядників кош­тів. За основу розрахунків прогнозних обсягів доходів бюджету на наступний рік ви­користовуються Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального роз­витку на наступний рік, оцінка стану виконання бюджету як за попередні роки, так і поточного року. Перш за все прогноз доходів проводиться на базі діючого податко­вого законодавства з урахуванням змін у ньому, що закінчують свою дію 31 грудня поточного року, або вступають у дію з 1 січня наступного року.

На основі складених розпису доходів і розпису фінансування та повернення кре­дитів управління Міністерства фінансів, яке відповідає за організацію бюджетного процесу, розраховує граничні помісячні обсяги асигнувань та надання кредитів із за­гального фонду державного бюджету за відповідними структурними підрозділами Міністерства фінансів і подає їх разом з роз'ясненнями структурним підрозділам Мі­ністерства фінансів, які, в свою чергу, керуючись цими роз'ясненнями, визначають головним розпорядникам помісячні обсяги асигнувань загального фонду в розрізі бюджетних програм або в цілому головному розпоряднику за тими бюджетними про­грамами, які входять до компетенції відповідного структурного підрозділу, і разом з лімітними довідками про бюджетні асигнування надають їх управлінню, що відпові­дає за організацію бюджетного процесу і зводить отримані помісячні обсяги асигну­вань загального фонду, складає узагальнену лімітну довідку за кожним головним роз­порядником з визначенням помісячних обсягів асигнувань головному розпоряднику в цілому та доводить усі лімітні довідки кожному головному розпоряднику. У разі не­обхідності структурні підрозділи Міністерства фінансів надають головним розпоряд­никам додаткові матеріали разом з відповідними роз'ясненнями.

Головні розпорядники за участю розпорядників нижчого рівня згідно з отримани­ми лімітними довідками уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видат­ків), а для вищих навчальних закладів та наукових установ — помісячних планів ви­користання бюджетних коштів та подають відповідним структурним підрозділам Мі­ністерства фінансів зведені проекти цих документів для перевірки їх відповідності показникам лімітних довідок. Вказані структурні підрозділи відстежують підготовку головними розпорядниками матеріалів до розпису, забезпечують своєчасне подання головними розпорядниками цих матеріалів Міністерству фінансів, аналізують зазна­чені матеріали, вносять до них у разі необхідності корективи і подають Управлінню організації бюджетного процесу Міністерства фінансів свої пропозиції щодо включен­ня їх до розпису, яке зводить отримані від структурних підрозділів матеріали, вносить у разі необхідності корективи і подає розпис на затвердження Міністру фінансів.

Один примірник оригіналу затвердженого розпису передається на паперових та електронних носіях Державному казначейству України, другий примірник оригіналу залишається в Департаменті державного бюджету Мінфіну, а копія розпису переда­ється Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Помісячний розподіл повернення кредитів до загального та спеціального фондів до затвердженого розпису державного бюджету надається Державному казначейству України у розрізі областей.

Помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів за кодами бюджетів за відповід­ними місцевими бюджетами до затвердженого розпису державного бюджету надаєть­ся Державному казначейству України (на паперових та електронних носіях), Мініс­терству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим управлінням обласних (Київської та Севастопольської міських) державних адміністрацій.

Після затвердження розпису Державне казначейство України протягом трьох ро­бочих днів доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком влас­них надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів для вищих навчальних закладів та наукових установ.

Внесення змін до розпису допускається у разі:

- необхідності перерозподілу видатків за економічною та програмною класифіка­цією;

- прийняття нормативного акта про передачу повноважень на виконання функ­цій або надання послуг, на які затверджено бюджетне призначення, від одного го­ловного розпорядника іншому;

- прийняття рішення про розподіл нерозподілених бюджетних асигнувань між го­ловними розпорядниками;

- необхідності внесення змін до розпису доходів, до розпису фінансування або до розпису кредитування;

- внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Внесення змін до розпису за загальним і спеціальним фондами державного бюд­жету передбачає затвердження довідок про внесення змін до кошторисів, планів асигнувань (за винятком надання кредитів із бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видат­ків у встановленому порядку).

Відповідні структурні підрозділи Міністерство фінансів за обґрунтованим подан­ням головних розпорядників, доручень Кабінету Міністрів України або на підставі нормативних актів за дві години до кінця робочого дня не пізніше 20-го числа по­точного місяця подають управлінню, що відповідає за організацію бюджетного про­цесу Міністерства фінансів, пропозиції про внесення змін до розпису для перевірки та візування. При цьому до довідки додаються обґрунтовані пропозиції щодо доціль­ності внесення запропонованих головним розпорядником змін, а також інформація про виділені кошти за відповідними бюджетними програмами згідно зі звітністю Державного казначейства України.

У винятковому випадку за обґрунтованим поданням головного розпорядника мо­же бути здійснено перерозподіл його бюджетних призначень за бюджетними програ­мами в межах їх загального обсягу за погодженням з Комітетом Верховної Ради з пи­тань бюджету. В разі виникнення такої необхідності головний розпорядник подає до відповідного структурного підрозділу Міністерства фінансів лист з обґрунтованими пропозиціями щодо внесення змін до розпису, який детально аналізує обґрунтуван­ня головного розпорядника та в разі прийняття рішення щодо доцільності внесення запропонованих ним змін готує листа Комітету Верховної Ради з питань бюджету з проханням погодити пропозицію головного розпорядника щодо перерозподілу його бюджетних призначень у межах їх загального обсягу. В разі отримання дозволу Ко­мітету Верховної Ради з питань бюджету відповідний структурний підрозділ Мініс­терства фінансів готує довідку про внесення змін до розпису в загальному порядку.

Зміни до помісячного розпису повинні:

- не порушувати загальний обсяг асигнувань загального або спеціального фонду державного бюджету на місяць, якого стосуються такі зміни, тобто бути збалансова­ними за місяцями;

- не змінювати загальний обсяг показників загального або спеціального фонду державного бюджету на рік, крім випадку внесення змін до закону про Державний бюджет України;

- враховувати фактично виділені асигнування за попередній період (при внесен­ні змін до розпису асигнувань та розпису кредитування), фактичні надходження коштів за період з початку року;

- проводитися переважно за відсутності зареєстрованої в органах Держказначей­ства, на момент внесення змін до розпису асигнувань, кредиторської заборгованості затим кодом економічної класифікації видатків, за яким передбачається зменшення асигнувань;

- не суперечити вимогам закону про Державний бюджет України та інших нор­мативно-правових актів;

- вноситися на поточний та наступні бюджетні періоди. Після затвердження до­відки про внесення змін до розпису відповідні структурні підрозділи Мінфіну пода­ють оригінал та три її копії в управління, що відповідає за організацію бюджетного процесу, для реєстрації за номером та датою, яка закінчується за годину до кінця ро­бочого дня. За п'ять робочих днів до закінчення місяця (звітного періоду) довідки про внесення змін не реєструються. При цьому як виняток при необхідності прове­дення термінового перерозподілу асигнувань загального фонду державного бюджету за наявності письмового доручення першого заступника або заступника міністра фі­нансів довідки реєструються до кінця місяця.

Після реєстрації вони заносяться до реєстру, який складається в двох примірни­ках. Один примірник реєстру разом з оригіналами та копіями довідок передається Державному казначейству України (довідки передаються на паперових і електронних носіях), другий примірник з копіями довідок залишається в управлінні Мінфіну, що відповідає за організацію бюджетного процесу, а один примірник копій довідок зали­шається у відповідному структурному підрозділі Мінфіну. Одночасно Державному казначейству передається перелік нових бюджетних програм (на електронних носіях).

Копія довідки про внесення змін до розпису у частині міжбюджетних трансфертів разом із розподілом за кодами відповідних бюджетів Міністерством фінансів України надається Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим управлін­ням обласних (Київської та Севастопольської міських) державних адміністрацій.

Управління Мінфіну, що відповідає за організацію бюджетного процесу, надси­лає Державному казначейству України зміни до розпису на електронних носіях для звірки за відповідний період (тиждень, місяць) в останній робочий день тижня та до 29-го числа кожного місяця.

Зміни до розпису:

- підписуються начальником управління, що відповідає за організацію бюджетно­го процесу і начальником відповідного структурного підрозділу Міністерства фінан­сів або особами, що виконують їхні обов'язки;

- затверджуються заступниками Міністра фінансів;

- реєструються за номером та датою;

- доводяться до Державного казначейства України.

Якщо з об'єктивних причин виникає необхідність анулювання довідки про вне­сення змін до розпису, то відповідний структурний підрозділ Мінфіну у дводенний термін після отримання оригіналу довідки із Державного казначейства України готує доповідну записку на ім'я першого заступника міністра або заступника міністра, який затверджував довідку, і візує її в управлінні Мінфіну, що відповідає за органі­зацію бюджетного процесу. Після погодження із першим заступником міністра або заступником міністра доповідна записка передається до відповідного управління для анулювання, а її копія — до Державного казначейства України.

У разі виникнення необхідності внесення змін до вже затверджених та взятих на облік Державним казначейством України довідок у зв'язку з допущеними технічни­ми помилками затверджується нова довідка, де вказуються реквізити тієї довідки, у якій були допущені технічні помилки.

Державне казначейство здійснює реєстрацію довідок та облік змін до розпису і надсилає їх копії головному розпоряднику, що є підставою для затвердження довідок про внесення змін до кошторисів та планів асигнувань (за винятком надання креди­тів із бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фон­ду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), а для наукових установ та вищих на­вчальних закладів — до плану використання бюджетних коштів та помісячного пла­ну використання бюджетних коштів.

Головні розпорядники в триденний термін подають Державному казначейству Укра­їни довідки про внесені зміни до зведених кошторисів та планів асигнувань (за винят­ком надання кредитів із бюджету) загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), а головні розпорядники, в мережі яких є наукові установи і навчальні заклади, — змінені зведені плани використання бюджетних коштів та зведені помісячні плани використання бюд­жетних коштів у розрізі розпорядників нижчого рівня. Головні розпорядники коштів до­водять відповідні зміни до розпорядників нижчого рівня, які, в свою чергу, вносять змі­ни до кошторису та плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, пла­нів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), а наукові установи та вищі навчальні заклади — до плану ви­користання бюджетних коштів та помісячного плану використання бюджетних коштів.

Витрати спеціального фонду державного бюджету мають постійне бюджетне при­значення, яке дає право проводити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно з законодавством, якщо законом про Дер­жавний бюджет не встановлено інше.

Протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок установленої форми, які візуються керівниками установ, що затвердили кошторис, без унесення відповідних змін до розпису за спеціальним фондом. Одночасно вищі навчальні заклади та наукові уста­нови вносять зміни до затверджених планів використання бюджетних коштів. Орга­ни Державного казначейства України ведуть окремий облік таких змін, проводять видатки з урахуванням унесених змін без внесення змін до розпису та відображають у звітності про виконання бюджету планові показники за спеціальним фондом з ура­хуванням унесених змін до кошторисів.

Внесення змін до розпису за спеціальним фондом за іншими надходженнями здійснюється в загальному порядку, за яким після внесення відповідних змін до роз­пису складаються довідки про внесення змін до кошторису. Якщо інші надходжен­ня спеціального фонду державного бюджету фактично перевищили обсяги, врахова­ні при затвердженні державного бюджету, то Міністерство фінансів за поданням головних розпорядників збільшує планові показники за спеціальним фондом шля­хом внесення змін до розпису. Для цього головний розпорядник повинен надати Мі­ністерству фінансів детальні обґрунтовані розрахунки та належні пояснення необхід­ності внесення змін до розпису.

За наявності на рахунку головного розпорядника залишків коштів на початок ро­ку, які можуть бути використані для здійснення видатків, передбачених розписом на поточний рік, та у разі, коли загальна сума інших надходжень спеціального фонду, які надійшли до цього фонду на відповідну мету, не перевищує передбаченої розпи­сом на відповідний період, зміни до розпису не вносяться.

У разі перевищення показників розпису спеціального фонду за окремим видом надходжень в межах загального обсягу надходжень, які надійшли на відповідну ме­ту, зміни до розпису не вносяться.

Якщо за результатами місячного звіту про виконання загального фонду держав­ного бюджету виявиться, що отриманих надходжень недостатньо для здійснення бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень з урахуванням гранич­ного рівня дефіциту (профіциту), затвердженого законом про державний бюджет, то міністр фінансів приймає рішення про обмеження асигнувань загального фонду дер­жавного бюджету.

Відповідні структурні підрозділи Мінфіну розраховують уточнений помісячний прогноз надходжень доходів загального фонду, державних запозичень, надходжень від приватизації державного майна, повернення кредитів на фінансування загального фонду державного бюджету і подають структурному підрозділу Мінфіну, який відпо­відає за організацію бюджетного процесу, не пізніше 15 числа місяця, що настає за місяцем, в якому відбулося недоотримання доходів, державних запозичень або над­ходжень від приватизації державного майна на фінансування державного бюджету.

Структурний підрозділ Мінфіну, який відповідає за організацію бюджетного про­цесу, за участю відповідних структурних підрозділів Мінфіну на підставі уточненого помісячного прогнозу надходжень доходів та повернення кредитів до загального фон­ду, державних запозичень та надходжень від приватизації державного майна на фінан­сування загального фонду державного бюджету розробляє пропозиції щодо тимчасо­вого обмеження помісячних обсягів асигнувань загального фонду державного бюджету з урахуванням інформації про виділені асигнування та подає на розгляд мі­ністру фінансів України. Міністерство фінансів України видає наказ, яким встанов­лює тимчасове обмеження бюджетних асигнувань загального фонду державного бюд­жету.

Державне казначейство, керуючись цим наказом, у триденний строк повідомляє головних розпорядників про тимчасове обмеження асигнувань і проводить видатки з урахуванням такого обмеження, які в свою чергу приводять зобов'язання у відпо­відність з бюджетними асигнуваннями, встановленими кошторисами, з урахуванням тимчасового обмеження.

Виконання розпису здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Зве­дення, складання та надання звітності про виконання державного бюджету здійсню­ються Державним казначейством України за відповідний період:

- щодо доходів (враховуючи розпис доходів наростаючим підсумком з початку ро­ку) щодо фінансування (враховуючи розпис фінансування наростаючим підсумком з початку року);

- щодо видатків (враховуючи розпис асигнувань наростаючим підсумком з почат­ку року);

- щодо розпису повернення кредитів та надання кредитів (враховуючи розпис по­вернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів із державного бюд­жету наростаючим підсумком з початку року).

До 10-го числа місяця, наступного за звітним, Державне казначейство України звіряє зі структурним підрозділом Міністерства фінансів України, який відповідає за організацію бюджетного процесу, розпис за загальним фондом державного бюджету за звітний період (з урахуванням внесених змін).

Головні розпорядники бюджетних коштів, у мережі яких є наукові установи та вищі навчальні заклади, щомісяця до 10 числа місяця, що настає за звітним, пода­ють Міністерству фінансів України відомості про виконання зведених планів вико­ристання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів з урахуванням внесених протягом місяця змін.

У звіті про виконання державного бюджету за спеціальним фондом відобража­ються планові показники, враховані при затвердженні закону про Державний бюд­жет України, та уточнені планові показники з урахуванням змін, внесених до кош­торисів. Звіт про виконання розпису за спеціальним фондом державного бюджету складається за бюджетними програмами головних розпорядників у розрізі джерел надходжень, ураховуючи розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень (підгрупами власних надходжень бюджетних уста­нов та надходжень спеціального фонду).

Міністр фінансів України протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису Державного бюджету України встановленим бюджетним призначенням, а також відповідність розподілу бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюд­жетних коштів за загальним фондом державного бюджету за визначеними цим роз­писом періодами року відповідному прогнозу надходжень загального фонду держав­ного бюджету протягом бюджетного періоду.

§ 1.3. Встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів

Бюджетний розпис є підставою для затвердження в установленому порядку кош­торисів, планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеці­ального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та від­повідних видатків), а для вищих навчальних закладів та наукових установ — помісяч­них планів використання бюджетних коштів.

Порядок встановлення та обліку бюджетних асигнувань регламентовано Поряд­ком обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Дер­жавного казначейства України від 25.04.2004 №89.

Міністерство фінансів України у визначений законодавством термін направляє Державному казначейству України на паперових та електронних носіях затверджені:

1) річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України);

2) помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (за ви­нятком надання кредитів з Державного бюджету України);

3) річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень;

4) помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків);

5) річний розпис повернення кредитів до державного бюджету та надання креди­тів з державного бюджету;

6) помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду державного бюд­жету та надання кредитів із загального фонду державного бюджету.

Державне казначейство України реєструє дані зазначених документів, про що на оригіналі документів ставиться відбиток штампа за встановленою формою. Дані за­значених розписів Державне казначейство України відображає на відповідних рахун­ках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. Зазначені рахунки по обліку планових показників відкриваються на підставі документів, отриманих від Міністер­ства фінансів України, та закриваються по закінченні бюджетного періоду в автома­тизованому режимі.

Державне казначейство України протягом трьох робочих днів після отримання від Міністерства фінансів України зазначених документів доводить до головних розпоряд­ників витяги з відповідних розписів. Отримані головними розпорядниками від Дер­жавного казначейства України витяги є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету, планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету розпорядників та планів використання бюджетних коштів одер­жувачів.

Головні розпорядники (крім державних адміністрацій) протягом трьох робочих днів після отримання витягів з розписів бюджету подають Державному казначейству України:

1) розподіл показників зведених кошторисів;

2) розподіл показників зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету;

3) розподіл показників зведених планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ і відповідних видатків);

4) розподіл показників зведених планів надання кредитів із загального фонду дер­жавного бюджету;

5) зведення показників спеціального фонду в розрізі розпорядників нижчого рів­ня і одержувачів за територіями відповідно до мережі та отриманого витягу на папе­рових і електронних носіях за встановленими формами.

Показники зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету, зведених планів спеціального фонду державного бюджету, зве­дених планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, зведення показників спеціального фонду головних розпорядників, а також відповідні дані роз­порядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів обліковуються в Дер­жавному казначействі України на відповідних рахунках, відкритих за рахунками по­забалансового обліку.

Державне казначейство України протягом п'яти робочих днів узагальнює одержа­ні від головних розпорядників дані та формує:

1) річний розпис асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України);

2) помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету (за ви­нятком надання кредитів з Державного бюджету України);

3) помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків);

4) річний розпис витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень;

5) річний розпис повернення кредитів до державного бюджету та надання креди­тів з державного бюджету;

6) помісячний розпис надання кредитів із загального фонду державного бюдже­ту за територіями, у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів для кожного Головного управління.

Зазначені документи доводяться до Головних управлінь на паперових та елект­ронних носіях. Оригінали зазначених документів надсилаються відповідним Голов­ним управлінням, копії залишаються у Державному казначействі України.

Доведення річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету

України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) та річного розпису витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень, річного розпису повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, помісячного розпису надання кредитів із загального фонду дер­жавного бюджету за силовими структурами до транзитних Головних управлінь прово­диться через базові Головні управління протягом трьох робочих днів після отримання розпису від Державного казначейства України.

Зазначені документи повинні бути підписані відповідальними особами Держав­ного казначейства України, які визначаються окремими розпорядчими документами Державного казначейства України.

Головне управління реєструє отримані документи, про що на оригіналі ста­виться відбиток штампа, та відображає зазначену інформацію на відповідних ра­хунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. Протягом трьох робочих днів витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету (за винятком на­дання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Держав­ного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних ви­датків) та річного розпису витрат спеціального фонду державного бюджету з роз­поділом за видами надходжень, річного розпису повернення кредитів до державно­го бюджету та надання кредитів з державного бюджету, помісячного розпису надання кредитів із загального фонду державного бюджету за територіями дово­дяться до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються в Головному управлінні.

Управління Державного казначейства (надалі — управління) на підставі бази да­них формують витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету (за винят­ком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигну­вань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державно­го бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних ви­датків) та річного розпису витрат спеціального фонду державного бюджету з розпо­ділом за видами надходжень, річного розпису повернення кредитів до державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, помісячного розпису надання кредитів із загального фонду державного бюджету і доводять до розпорядників та одержувачів, що обслуговуються в управлінні.

Розпорядники нижчого рівня, які мають свою мережу та обслуговуються в Голов­ному управлінні, а також державні адміністрації протягом трьох робочих днів після отримання витягів з розписів бюджету подають відповідному Головному управлінню на паперових та електронних носіях розподіл показників зведених кошторисів, роз­поділ показників зведених планів асигнувань загального фонду державного бюдже­ту, розподіл показників зведених планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ і відповідних видатків), розподіл показників зведених планів надання кредитів із загального фонду державного бюд­жету та зведення показників спеціального фонду в розрізі розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів.

Зазначені документи звіряються з мережею та інформацією, що відображена на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. У разі їх не­відповідності даним документів, отриманих від Державного казначейства України, або мережі зазначені документи повертаються відповідному розпоряднику на дооп­рацювання з відповідною відміткою.

Показники зазначених документів обліковуються в Головному управлінні на від­повідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку, в автоматизова­ному режимі.

Розпорядники бюджетних коштів подають відповідним органам Державного каз­начейства на паперових та електронних носіях затверджені кошториси, плани асиг­нувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Дер­жавного бюджету України), плани спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), плани надання кредитів із загального фонду державного бюджету, зведення показників спе­ціального фонду. Вищі навчальні заклади та наукові установи подають також затвер­джені плани використання бюджетних коштів і помісячні плани використання бюд­жетних коштів.

Одержувачі бюджетних коштів подають відповідним органам Державного казна­чейства на паперових та електронних носіях плани використання бюджетних коштів.

Зазначені документи звіряються з даними бухгалтерського обліку показників, про що на оригіналі цих документів ставиться відбиток штампа.

Дані зведення показників спеціального фонду кошторису на всіх рівнях органів Державного казначейства України повинні звірятися з даними спеціального фонду кошторису відповідного розпорядника.

У разі невідповідності даних зазначених документів даним бухгалтерського облі­ку орган Державного казначейства повертає зазначені документи на доопрацювання розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів приводять зазначені документи у відповідність до даних розпису. Оригінали документів повертаються розпорядникам бюджетних коштів, а копії, заві­рені в установленому порядку, залишаються в органах Державного казначейства України.

Показники кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюдже­ту (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціаль­ного фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних уста­нов та відповідних видатків), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, зведення показників спеціального фонду, планів використан­ня бюджетних коштів обліковуються в органах Державного казначейства на відповід­них рахунках позабалансового обліку.

Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядни­ками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.

У період до затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду дер­жавного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) та планів використання бюджетних коштів видатки бюджетних установ (організацій) та одержувачів бюджетних коштів здійснюються відповідно до чинного законодавства.

Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року і Державне казначейство України отримує від Міністерства фінансів України тимча­совий розпис на певний період, то витяги з нього доводяться до головних розпоряд­ників. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошто­риси, які затверджуються у встановленому законодавством порядку, а вищі навчальні заклади та наукові установи також тимчасові індивідуальні плани використання бюд­жетних коштів і тимчасові індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками. Одержувачі коштів складають на цей пе­ріод тимчасові плани використання коштів.

У разі необхідності до зазначених документів вносяться зміни, які оформляють­ся аналогічно до порядку, визначеного для внесення змін до кошторисів та планів використання бюджетних коштів.

Головними розпорядниками та розпорядниками нижчого рівня зведений тимчасо­вий кошторис не складається, розподіл показників зведених тимчасових кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету та зведених планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджет­них установ та відповідних видатків) та зведених планів надання кредитів із загально­го фонду державного бюджету органам Державного казначейства не подається.

Тимчасовий розпис за територіями Державним казначейством України не скла­дається.

Під час складання річного розпису асигнувань бюджету (за винятком надання кре­дитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за ви­нятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду установ на наступний рік ураховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовими кошторисами. Видатки, здійснені у період до затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спе­ціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду та планів використан­ня бюджетних коштів, в обов'язковому порядку повинні бути враховані у кошторисі, плані асигнувань загального фонду державного бюджету, плані спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведенні показників спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів та плані використання бюджетних коштів одержувачів, у всіх зведених планових по­казниках.

У разі невідповідності показників зазначених документів проведеним видаткам здій­снення видатків тимчасово призупиняється, а документи повертаються на доопрацю­вання. Надалі після законодавчо визначеного терміну органи Державного казначейства здійснюють оплату рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у встанов­леному Державним казначейством України порядку тільки відповідно до затверджених та взятих на облік кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюдже­ту (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціально­го фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відпо­відних видатків), зведення показників спеціального фонду та планів використання бюджетних коштів.

§ 1.4. Взяття бюджетних зобов'язань

Під бюджетним фінансовим зобов'язанням розуміють зобов'язання розпорядни­ка або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відпо­відно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, при­дбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто — кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством.

Згідно діючого законодавства, прийняття бюджетних зобов'язань і проведення видатків розпорядниками бюджетних коштів допускається тільки в межах бюджет­них асигнувань, встановлених кошторисами. Порядком обліку зобов'язань розпоряд­ників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженим наказом Державного казначейства України від 9 серпня 2004 року №136 передбаче­но, що розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошто­рисом, за спеціальним фондом бюджету в межах відповідних фактичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно із зведенням показників спеціального фонду кошторису), встановлених кошторисом, виходячи з потреби виконання пріоритетних заходів поточного бюд­жетного року і з урахуванням необхідності здійснення платежів для погашення бюд­жетних зобов'язань минулих періодів.

Розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперо­вих (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання.

За умови взяття зобов'язання, за яким застосовуються процедури закупівель това­рів, робіт і послуг за державні кошти, розпорядник бюджетних коштів протягом 5 ро­бочих днів з дати, зазначеної у звіті про результати проведення процедури закупівель, подає до Державного казначейства України додатково, крім документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, оригінали документів та/або їх копії, засвідченні в уста­новленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбачені законо­давством у сфері державних закупівель (звіти про результати проведення процедури закупівлі, листи-погодження уповноваженого органу щодо можливості застосування процедури закупівлі, яка потребує погодження).

За умови взяття зобов'язання, що виникло на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), розпорядник бюджетних коштів проставляє суму в Реєстрі розрахунково, на підставі договору (контракту) за курсом Національного банку Укра­їни на день подання Реєстру. У разі закупівлі валюти через міжбанківський валют­ний ринок України розпорядник бюджетних коштів проставляє суму в Реєстрі роз­рахунково на підставі договору (контракту) на рівні курсу, установленого на міжбанківському валютному ринку України.

За зобов'язаннями за окремими напрямами видатків (наприклад, заробітна пла­та, стипендії, нарахування на заробітну плату, різні види допомоги, витрати на служ­бові відрядження), у тому числі за зобов'язаннями, у яких не зазначаються суми (на­приклад, договори про надання послуг зв'язку), у Реєстрі суми проставляються розпорядниками бюджетних коштів розрахунково, але в межах річних планових по­казників.

За довгостроковими зобов'язаннями, строк дії яких перевищує один бюджетний рік (довгострокові договори, більше одного року), суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного року на підставі даних календар­ного плану до довгострокового договору.

Органи Державного казначейства України звіряють поданий розпорядником Ре­єстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, включених до Реєстру.

Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовують­ся органом Державного казначейства України:

- за захищеними статтями, які не потребують проведення процедур закупівель, — протягом 1 операційного дня;

- за захищеними статтями, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків), — до 3 операційних днів;

- за іншими поточними видатками, крім захищених, — до 3 операційних днів;

- за капітальними видатками — до 5 операційних днів.

За фінансовими зобов'язаннями, які виникають у процесі виконання кошторису, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати виникнення фінан­сового зобов'язання, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до від­повідного органу Державного казначейства України Реєстр фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання та фінансового зобов'язання.

Після перевірки підтвердних документів один примірник Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вклад­ні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, другі примірники цих до­кументів залишаються на зберіганні в органі Державного казначейства України.

Документи, що підтверджують факт узяття зобов'язання та/або фінансового зо­бов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою «зареєстровано та взято на облік».

У разі змін умов зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) роз­порядник бюджетних коштів повинен протягом 3 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Державного казначейства України Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показни­ків таких зобов'язань.

У випадку зняття з реєстрації фінансових зобов'язань до органів Державного каз­начейства України подається Реєстр фінансових зобов'язань разом з документами (накладна, акт тощо), що підтверджують повернення товару постачальнику з причин невідповідності договірним умовам, відповідним рішенням суду стосовно обсягів або якості виконаних робіт, наданих послуг, додатковою угодою про зміну умов догово­ру тощо.

При знятті з обліку зобов'язань та фінансових зобов'язань суми зобов'язання та фінансового зобов'язання у реєстрах проставляються з мінусом.

Відповідальність за взяті зобов'язання, їх зміст, правильність оформлення та до­стовірність інформації, включеної до реєстрів, своєчасність реєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань несуть розпорядники бюджетних коштів.

У кінці року розпорядники бюджетних коштів приводять зареєстровані зо­бов'язання та фінансові зобов'язання за загальним фондом бюджету у відповідність до бюджетних асигнувань, установлених кошторисом (планом використання бюд­жетних коштів), а за спеціальним фондом бюджету — до бюджетних асигнувань (у розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведення показників спеціально­го фонду кошторису), установлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів), але не більше відповідних фактичних надходжень.

Виключенням є бюджетні фінансові зобов'язання щодо виплати субсидій, допо­моги, пільг за оплатою за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсацій гро­мадянам з бюджету, на що згідно із законодавством України мають право відповідні категорії громадян.

Читайте також:

1. Http://www.minjust.gov.ua Міністерство юстиції України
2. I. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3. I. Флот древньої України
4. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
5. II. Флот княжої України-Руси
6. III. Виконання бюджету
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
10. III. Козацький флот України
11. III. ПИТАННЯ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
12. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.

Переглядів: 625