• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві

Всі підприємства в обов"язковому порядку повинні проводити ретельне розслідування та повний облік нещасних випадків, отруєнь, професійних захворювань і аварій відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.

Нещасний випадок (травма, що в перекладі з грецької - рана) – це порушення анатомічної цілісності чи фізіологічних функцій окремих частин або організму людини в цілому, яке спричинене зовнішнім впливом шкідливих виробничих чинників (фізичних, хімічних, біологічних, психофізіологічних).

Травма – є наслідком раптової дії, а професійне захворювання наступає в результаті довготривалої шкідливої дії негативних чинників виробничого середовища на організм людини, що викликає не раптове, а поступове погіршення стану її здоров’я.

Фізичні чинники або фактори у свою чергу поділяються на механічні, термічні, електричні, оптичні, радіоактивні. Механічні чинники можуть призвести до поранення, переломів, забиття, термічні – до опіків, теплових ударів, переохолоджень, обморожень. Електричні – до ураження електричним струмом (опіки, зупинка серцебиття, шоку). Оптичні – до ослаблення і втрати зору. Радіоактивні – до опромінення, яке викликає необоротні зміни в організмі людини: нудоту, втрату імунітету, променевої чи ракової хвороби тощо. Головними наслідками хімічної дії є хімічні опіки, отруєння. Біологічні чинники обумовлюють вірусні, інфекційні захворювання та харчові отруєння. Психофізіологічні чинники обумовлені нервово-психічними і фізичними навантаженнями, раціональними режимом праці і відпочинку, ставленням і мотивацією до праці.

Нещасні випадки класифікуються за ступенем тяжкості, кількістю потерпілих та зв"язку з виробництвом (страховій ознаці)

За ступенем тяжкості нещасні випадки поділяються на мікротравми, легкі, тяжкі та смертельні.

Мікротравма обумовлює непрацездатність не більше однієї доби. До них відносяться травми шкіри, неглибокі порізи, незначні забиття.

Легка травма обумовлює нестійку втрату працездатності за професією більше як на одну добу. Після відповідного лікування стан здоров"я повністю відновлюється.

Тяжка травма викликає довготривалу і стійку втрату працездатності за професією (повністю або частково). В окремих випадках після лікування може встановлюватися відповідна група інвалідності (І група – при повній втраті працездатності, ІІ – неповній, ІІІ – при частковій).

Смертельною вважається травма, після якої смерть наступила одразу чи підчас лікування, ще до встановлення групи інвалідності.

Ступінь тяжкості травм встановлює медичний заклад згідно Переліку травм, затвердженим Міністерством охорони здоров"я.

За кількістюпотерпілих травми поділяються на одиночні та групові. До групових травм відносяться ті, які мають три ознаки: одночасність, одна причина з кількістю потерпілих від двох чоловік і більше.

За страховою ознакою (відношення чи зв"язку з виробництвом) травми поділяються на виробничі та невиробничі.

Травма, отримана працюючим на виробництві і викликана порушенням вимог безпеки називається виробничою, а явище, яке характеризується сукупністю виробничих травм – виробничим травматизмом. Короткий інтервал часу дії травматичних чинників називається небезпечним періодом, а простір, в межах якого це може відбутися – небезпечною зоною.

До виробничих травмналежать нещасні випадки, що сталися під час виконання робіт за нарядом, за розпорядженням адміністрації, при виконанні робіт на виробництві в урочний чи позаурочний час, під час дії в інтересах підприємства (попередження аварій, пожеж тощо), на вахті, у відрядженні, при перевезенні працівників на роботу чи з роботи транспортними засобами підприємства або на власному транспорті, якщо на його використання у службових цілях існує дозвіл адміністрації.

Травма вважається невиробничою, якщо потерпілий виконував роботу для власних цілей без дозволу адміністрації, чи травмувався під час крадіжки, бійки, неофіційних спортивних ігор, по дорозі на роботу і з роботи, при перебуванні на території підприємства в неробочий час без доручення керівництва, якщо потерпілий був у стані алкогольного чи наркотичного сп"яніння, отруєння (у випадку використання спирту, наркотиків, отруйних речовин не пов"язаного з виконанням виробничого завдання). Якщо ж причиною перерахованих травм було порушення правил безпеки зі сторони адміністрації підприємства, ця травма вважається виробничою.

Окрім виробничих і невиробничих травм виділяютьнещасні випадки в побуті.До них відносяться випадки, що є наслідком виконання домашніх робіт, при користуванні побутовими приладами, при виконанні робіт на присадибній чи дачній ділянці або як результат стихійного лиха: паводок, землетрус, зсув грунтів, обвал житлового будинку, аварія в газових чи електричних мережах тощо.

Згідно Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях розслідуванню підлягають випадки, що трапилися протягом робочого дня, включаючи регламентовані перерви, підготовчо-заключні трудові операції, також при виконанні робіт в понаднормовий час, вихідні та святкові дні. Обов"язково також проводиться розслідування гострих професійних захворювань та отруєнь, теплових ударів, опіків, обморожень, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою, ушкодження в результаті аварій, пожеж, іншого стихійного лиха, контакту з тваринами та іншими представниками фауни і флори.

Нещасний випадок на виробництві, що обумовив втрату працездатності не менше одного дня або необхідність переведення постраждалого працівника на виконання іншої роботи, оформлюється актом за формою Н-1. При групових нещасних випадках акт за формою Н-1 складається на кожного постраждалого.

Контроль за правильністю розслідування нещасних випадків надається органам державного управління по нагляду за охороною праці. Громадський контроль здійснює трудовий колектив через своїх уповноважених та представників професійних спілок.

Кожний працівник підприємства повинен пам"ятати, що незалежно від того, хто постраждав (постраждалий він, чи очевидець), в обов"язковому порядку про нещасний випадок потрібно повідомити безпосереднього керівника робіт, який зобов"язаний організувати першу допомогу постраждалому і відправку в лікарський заклад, повідомити вищому керівництву, зберегти до проведення розслідування стан робочого місця і обладнання такими, якими вони були на момент нещасного випадку (якщо це не обумовить нову травматичну чи аварійну ситуацію і не порушить виробничого процесу).

Адміністрація підприємства зобов¢язана створити комісію по розслідуванню нещасного випадку в складі керівника відповідного підрозділу, керівника відділу охорони праці (інженера з охорони праці) і громадського інспектора з охорони праці (представника профспілок).

Комісія протягом 24 годин зобов¢язана вивчити обставини нещасного випадку, визначити його причини, скласти акт за формою Н-1 в шести примірниках і подати його на затвердження керівнику підприємства.

Керівник підприємства зобов¢язаний протягом однієї доби розглянути і затвердити акт про нещасний випадок і направити його керівнику підрозділу, де трапився випадок, у відділ охорони праці (інженеру), до профспілкового комітету, технічному інспектору Держгірпромнагляду - куратору підприємства. Один примірник акту форми Н-1 надається постраждалому чи іншій зацікавленій особі не пізніше трьох днів з моменту завершення розслідування. Одночасно керівник підприємства зобов¢язаний вжити всіх засобів щодо усунення причин, які обумовили виникнення травматичної чи аварійної ситуації.

Якщо в результаті розслідування комісія встановлює, що нещасний випадок трапився при виконанні невиробничого завдання з особистою метою без дозволу адміністрації, на спортивних іграх на території підприємства, при крадіжці майна підприємства, в стані алкогольного чи наркотичного сп¢яніння, то такий випадок не має зв¢язку з виробництвом. Дане питання адміністрація виносить на розгляд профспілкового комітету. При його погодженні на акті форми Н-1 робиться відповідна відмітка із зазначенням дати розгляду і номеру протоколу.

В тому випадку, коли постраждалий не повідомив адміністрацію про нещасний випадок протягом робочої зміни чи втрата працездатності наступила не одразу, розслідування проводиться за заявою постраждалого в термін не пізніше двох тижнів з дня подачі заяви.

Нещасні випадки, в яких постраждалими є студенти-практиканти, розслідуються комісією спільно з представником навчального закладу. Якщо керівником практики є працівник підприємства, нещасний випадок обліковується підприємством, а якщо практика проводиться під керівництвом працівника навчального закладу – нещасний випадок рахується за навчальним закладом.

Спеціальний порядок розслідування встановлено для випадків зі смертельними чи важкими наслідками, а також групових. Спеціальна комісія включає технічного інспектора з охорони праці, представника вищестоящої організації, керівника підприємства чи його заступника, представника профспілкової організації.

Форма Н-1 ЗАТВЕРДЖУЮ

М.п. “ __ ”___________ 20___ р.

Читайте також:

1. III. Ризики виробничого травмування та професійних захворювань механізаторів, допоміжного персоналу та сторонніх осіб при експлуатації сільськогосподарської техніки
2. IV. Загальні рекомендації щодо безаварійної та безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки вітчизняного та зарубіжного виробництва
3. IX. Відомості про військовий облік
4. IX. Відомості про військовий облік
5. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
6. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
7. VII. ФОРМИ КОЛЕКТИВНОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПРОБЛЕМ
8. VІ. Семіотика ВВС і захворювань, які супроводжуються систолічним шумом внизу лівого стернального краю
9. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
10. Аварійно-рятувальні і інші невідкладні роботи при ліквідації НС
11. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
12. Аварійно-рятувальні служби

Переглядів: 1287