• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми вираження гіпотези

Складність умов та обставин, що викликають дію норми, та їх різноманітний характер надають можливість класифі­кувати гіпотези за наступними критеріями:

І. За кількістю обставин, передбачених нормою, гіпоте­зи поділяють на:

а) прості, які називають одну обставину, наявність якої викликає реалізацію прав, передбачених гіпотезою норми.

(Наприклад, умови договорів про працю, які порушують ста­новище працівників, є недійсними ст. 9 КЗпП України.)

Саме таке визначення надає можливість охарактеризува­ти норму як логічно завершену категорію з точки зору ви­значення умов реалізації наданих суб'єктам прав та обо­в'язків, змісту можливої та необхідної поведінки, а також відповідальності, яка настає внаслідок невиконання обо­в'язків чи порушення прав інших суб'єктів.

(Наприклад, за нормою КПК, якщо адвокату в зв'язку з вико­нанням ним своїх професійних обов'язків стали відомі дані досудового слідства, то він зобов'язаний не розголошувати їх без згоди слідчого чи прокурора, інакше адвокати, винні у розголошенні даних досудового слідства, несуть відпові­дальність згідно з чинним законодавством.)

Кожен з названих елементів займає у структурі правової норми особливе місце та призначення, внаслідок чого без гіпотези норма неможлива, без диспозиції – немислима, без санкції – безсильна. Таким чином, структура юридич­ної норми як логічна взаємодія гіпотези, диспозиції та санкції у найбільш загальному вигляді може бути відображена фор­мулою «якщо... то ... інакше».

У юридичній літературі можемо знайти й інші погляди на структуру норми права. Так, дореволюційний вчений Петерим Сорокін розрізняв у кожній нормі сім основних елементів. Це — суб'єкт права; суб'єкт обов'язку; об'єкт права; об'єкт обов'язку; посилання на джерело права; умо­ви часу, місця і способу дії; адресата правових дій1. Дана структура, на нашу думку, характерна більше нормі права, ніж правовому тексту;

б) складні, що вміщають дві чи більше обставини, на­явність яких є необхідною для дії норми.

(Наприклад, якщо працівник після закінчення строку попе­редження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник не вправі звільнити його за раніше поданою заявою.)

II. За ступенем визначеності змісту гіпотези поділя­ють на:

а) абсолютно-визначені, які вичерпно визначають обста­вини, наявність чи відсутність яких викликає дію норми.

(Напр., при направленні працівників для підвищення ква­ліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи і проводяться виплати, передбачені законом (ст. 122 КЗпП України.);

б) відносно-визначені, які не містять достатньо повних даних про обставини дії норми, обмежуючи умови застосу­вання норми колом формальних вимог.

(Напр., якщо протягом року з дня накладення дисциплі­нарного стягнення працівника не піддано новому стягненню, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стяг­нення (ст. 151 Кзпп України.);

в) альтернативні, що ставлять дію норми у залежність від одного чи декількох фактичних обставин.

(Наприклад, відсторонення працівника від роботи власником допускається у разі: появи на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, інструктажу та навчання (ст. 46 Кзпп України.)

Читайте також:

1. III. ФОРМИРОВАНИЕ ЕДИНОГО РОССИЙСКОГО ГОСУДАРСТВА
2. III. ФОРМИРОВАНИЕ ОТРАСЛЕЙ ПИЩЕВОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ПРИ КАПИТАЛИЗМЕ (ХIХ – начало ХХ вв.)
3. IV. Особенности государственной службы российского трансформирующегося общества.
4. VII. ФОРМИ КОЛЕКТИВНОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПРОБЛЕМ
5. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
6. А) Заробітна плата її форми та системи.
7. А) Заробітна плата, її форми та системи.
8. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
9. Автоматизовані форми та системи обліку.
10. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
11. Акредитив та його форми
12. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС

Переглядів: 576