Виникнення, зміни та припинення

Конституційно-правові відносини — це врегульовані нормами конституційного права суспільні відносини.

Особливості конституційно-правових відносин зумовлені особливостями предмета конституційного права і полягають у наявності двох груп цих відносин.

Першу групу утворюють суспільні відносини загального характеру, що регулюються головним чином нормами Конституції України та Конституції Автономної Республіки Крим. Ці

¹ Кутафин О. Е. Зазнач, праця. - С 287-296.

2 Конституційне право України

Глава I

відносини виражають демократичний лад Української держави, його конституційні основи, визначають основні риси механізму влади народу, що здійснюється безпосередньо та через органи державної влади і місцевого самоврядування, опосередковують основні зв'язки особи із суспільством та державою, а також зв'язки, що виникають з установленням територіального устрою України, визначають систему державних органів та основні зв'язки між ними як елементами єдиного цілісного механізму.

Другу групу утворюють конкретні конституціііно-правові відносини, для яких характерною ознакою є наявність конкретних сторін цих відносин, а також те, що вони складаються у сферах, які утворюють основні елементи держави, — населення, територія та влада.

Для обох груп конституційних правовідносин характерне те, що вони:

1) мають політичний характер (хоча слід мати на увазі, що не всі політичні відносини є конституційно-правовими, а також що не всі конституційно-правові відносини мають політичний характер — наприклад, відносини з приводу громадянства, з при воду утворення та участі в діяльності громадських організацій тощо);

2) ці відносини є базовими в системі правовідносин у цілому. Конституційно-правові відносини класифікуютьза такими

критеріями:

І. За цільовим призначенням:

1) установчі відносини — цепереважно загальні відносини, що виникають на основі конституційних принципів, статутних, дефінітивних та інших норм;

2) правовстановлюючі відносини — це такі, в яких їх суб'єкти здійснюють свої права та виконують свої обов'язки, встановлені правовою нормою;

3) правоохоронні відносини — це відносини, метою яких є охорона приписів правової норми. Ці відносини завжди мають характер владовідносин. Вони можуть бути як загальними, так і конкретними. Загальні, наприклад, забезпечують передбачений ст. 6 Конституції України розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу, судову гілки, а конкретні, приміром, забезпечують недоторканність народних депутатів України;

Конституційне право - галузь національного права України 35

II. За змістом:

1) матеріальні правовідносини — це відносини, які складаються в процесі реалізації матеріальних норм конституційного права. Наприклад, такі відносини виникають у процесі реалізації норм Конституції України, що визначають взаємовідносини між Президентом України та Верховною Радою України;

2) процесуальні правовідносини виникають при реалізації процесуальних норм. Такі норми містяться, наприклад, у Регламенті Верховної Ради України, який встановлює порядок підго-говки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань, формування державних органів, визначає законодавчу процедуру, процедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради;

III. За формою:

1) правовідносини у власному розумінні, які характеризуються тим, що в них чітко визначені права та обов'язки суб'єктів і кожен суб'єкт здійснює свої права та обов'язки особисто;

2) правові стани, які характеризуються тим, що права та обов'язки суб'єктів мають менш визначений характер. Вони встановлюються правовими нормами, на підставі яких складаються ніші правові відносини (наприклад, стан громадянства);

IV. За часом дії:

1) строкові правовідносини — це більшість конституційно-иравовнх відносин; вони діють протягом чіткого, встановленого и нормі строку (наприклад, правовідносини, що виникають під час виборчої кампанії, проведення референдуму тощо);

2) безстрокові правовідносини — це правовідносини, необмежені в часі, які, однак, можуть припинити своє існування за певних умов (наприклад, смерть громадянина припиняє усі відно-сини з приводу його громадянства). До безстрокових належать всі відносини, що за формою є правовими станами, відносини, пов'язані із забезпеченням державою основних прав та свобод громадян, тощо.

Існують і інші критерії класифікації конституційних правовідносин: за суб'єктами, за юридичними фактами тощо.

Суб'єкти конституційио-правових відносин— це їх учасники, які у конкретному правовідношенні здійснюють свої права та несун, відповідні юридичні обов'язки або своєю правоздатністю

36__________________________________________ Глава І

породжують певні правові стани¹. Зазначене поняття потрібно відрізняти від поняття «суб'єкт конституційного права», під яким розуміють установленого конституційними нормами носія, який може мати юридичні права і нести відповідні обов'язки².

Характерна особливість суб'єктів конституційно-правових відносин полягає в тому, що вони мають різні права та обов'язки, тобто різну за змістом конституційну правоздатність.

Усіх суб'єктів конституційно-правових відносин поділяють на індивідуальні та колективні (комплексні)³.

Найбільш поширеними видами суб'єктів конституційно-правових відносин є:

1) спільноти (народ, нація, національні меншини, корінні народності, територіальні громади тощо);

2) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, депутати, службові та посадові особи;

3) політичні партії, громадські організації та блоки (асоціації);

4) громадяни України, іноземці, особи без громадянства, жителі, біженці;

5) підприємства, установи, організації;

6) міжнародні органи і організації;

7) органи самоорганізації населення;

8) ЗМІтощо*.

Об'єкти конституційно-правових відносин— це предмети або явища, з якими норми конституційного права пов'язують поведінку учасників конституційно-правових відносин.

Об'єктами конституційно-правових відносин є:

1) державна територія, оскільки територія держави є просторовою базою здійснення її суверенітету, просторовою межею її влади;

2) влада (воля) Українського народу;

3) державна влада, що є об'єктом більшості конституційно-правових відносин;

¹ Кутафий О. Е. Зазнач, праця. — С. 317.

² Мелащенко В. Ф. Конституційно-правові відносини // Конституційне право України / За ред. В. Ф. Погорілка. — К.: І Іаукопа думка, 2000. — С. 65.

³ Кутафин О. Е. Зазнач, праця. — С. 316—318.

⁴ Погорілко В., Федоренко В. Суб'єкти конституційно-праноних підноснії: поняття, ознаки, види // Право України. - 2002. — № 10.
Читайте також:
IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
VI етап. Аналіз варіантів зміни цін конкурентами.
А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
А. Без зміни хазяїна та ендогенної агломерації
Агентський договір: зміст, виконання та припинення
Адаптаційні зміни в кістковій системі спортсменів
Адаптаційні зміни суглобово-зв'язкового апарату спортсменів різних спеціалізацій.
АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
Але якщо повірений узнав чи повинен був узнати про припинення доручення, довіритель не виплачує винагороду і не відшкодовує збитки, якщо повірений продовжує виконувати доручення.

Переглядів: 565

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

| Глава I

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.