Підряд у капітальному будівництві

Різноманітність господарської діяльності зумовлює широке коло господарських договорів. Сфера капітального будівництва опосередковується різними господарськими договорами, однак найбільш характерними є договори підряду на капітальне будівництво.

Правові основи регулювання цього різновиду договорів встановлюють норми Цивільного та Господарського кодексів України (ст.ст. 875-886 ЦК, ст.ст. 317-323 ГК). Важливими також є Загальні умови укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (постанова КМУ № 669 від 01.08.2005 р.). Доцільно враховувати матеріали судової практики, зокрема, Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/375 від 10.03.2006 р. «Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов'язаних з виконанням зобов'язань за договорами підряду» . Аналіз судової практики дає можливість уникнути суттєвих недоліків, яких припускаються інші сторони при укладанні і виконанні договорів генерального підряду.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово- комунального господарства України від 27.10.2005 р. № 3 затверджений примірний договір підряду в капітальному будівництві, який достатньо повно інформує сторін про набір умов договору, потрібних для їх взаємодії в процесі капітального будівництва. Керуючись положеннями ч. 4 ст. 179 ГК стосовно статусу примір- них договорів, сторони договору підряду мають право за взаємною згодою, і виходячи з конкретних умов, змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. При цьому сторони повинні дотримуватися положень, які визначені законодавством і Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві.

Важливе значення для договірних стосунків у сфері капітального будівництва мають різні будівельні норми і правила (див., наприклад, Правила визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174 тощо).

Відповідно до ст. 317 ГК на умовах підряду, шляхом укладення відповідних договорів здійснюється: капітальне будівництво об'єктів; підготовка будівельних ділянок; роботи по устаткуванню будівель; роботи щодо завершення будівництва; прикладні, експериментальні дослідження і розробки і т.д.

Для виконання робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом, сторони можуть укладати договори підряду:

5) на капітальне будівництво (в т.ч. субпідряд);

6) на виконання проектних і дослідницьких робіт;

7. на виконання геологічних, геодезичних і інших робіт, необхідних для капітального будівництва;

7) інші договори.

За договором підряду на проведення проектних і досліджу- вальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх (стаття 324). Для цього замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому випадку завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати обумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати Йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх (стаття 318).

Таким чином, договір підряду є консесуальним договором про виконання певної роботи за винагороду, що укладається у письмовій формі і вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

Договір підряду на капітальне будівництво є багатостороннім, оскільки забудовник (замовник) може укладати договір підряду як з одним так і з двома або більше підрядниками.

Для договорів підряду на капітальне будівництво визначений досить розгорнений перелік істотних умов згідно зч. 5 ст. 318 ГК України і Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які є обов'язковими під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування, а також форм Власності суб'єктів господарювання.

Форма договору підряду на капітальне будівництво є письмовою з врахуванням у ньому всіх істотних умов, а саме: найменування сторін; місця і дати укладення; предмета договору (найменування об'єкта, обсягів і видів робіт, передбачених проектом); термінів початку і завершення будівництва, прав і обов'язків сторін, вартості і порядку фінансування будівництва об'єкта; порядку його матеріально-технічного забезпечення; режиму контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядку прийняття об'єкта; порядку розрахунків за виконані роботи; умов про дефекти і гарантійні терміни; страхування ризиків, фінансових гарантій; відповідальності сторін (відшкодування збитків); врегулювання спорів, підстав і умов зміни і розірвання договору. Слід зазначити, що 17.06.2009 року Постановою КМУ № 601 було внесено зміни до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, відповідно до однієї із істотних умов договору підряду стали умови щодо здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт, що кореспондує зі ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність». У зв'язку з цим, коло забудовника (замовника) доповнюється обов'язком забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об'єкта в порядку, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 р. № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури».

Договір підряду на капітальне будівництво має низку особливостей, які виокремлюють його з групи господарських договорів, а саме: роботи за даним договором ведуться безпосередньо за місцезнаходженням об'єкта; специфічний предмет договору і його суб'єктний склад (сторони договору — учасники господарської діяльності у галузі капітального будівництва); широке застосування системи генерального підряду; наявність проектно-кошторисної документації; наявність відповідних дозволів (ліцензій); режим контролю якості робіт, технічного нагляду і порядок прийняття об'єкта в експлуатацію. Адже відповідно до нових правил ліцензування в будівельній діяльності, суб'єкт господарювання, який здійснює функції генерального підрядника, зобов'язаний отримати ліцензію на виконання будівельних робіт.

Зокрема, Вищий господарський суд України залишив у силі рішення господарського суду м. Одеси і постанову Київського апеляційного господарського суду,якими були задоволені позовні вимоги ТОВ «Мегатек Інвест» про визнання договору генерального підряду на проектування офісно-складської бази № 02-04/2006-ГП від 14.04.2006р. (далі —Договір № 02-04/2006-ГП), укладений між ним і ТОВ «Компанія «гУкраїна- Австрія» (далі — Компанія)» недійсним і стягнув збитки у розмірі 707000,00 грн.

Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що Компанія на момент укладення Договору № 02-04/2006-ГП і при виконанні його умов не мала ліцензії на право здійснення робіт, передбачених в ньому, що відповідно до ст. 230 ЦК України є підставою для визнання такого договору недійсним і відшкодування збитків у подвійному розмірі.

Господарські суди відзначили, що Договір № 02-04/2006-ГП на момент його висновку суперечив ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ДБН А.2.2-3 2004 «Проектування. Склад, порядок розробки, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва», затверджених наказом Державного комітету України з будівництва і архітектури 8 від 20.01.2004 р. Договір підряду є строковим, сторони можуть встановлювати як загальний термін виконання робіт, так і терміни виконання окремих етапів. Поряд із цим, в разі порушенням забудовником своїх зобов'язань стосовно надання узгодженої документації та технічних умов, підрядник має право перенести строки виконання робіт на підставі ст. 613 ЦК України. «Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора» згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України та ч. З ст. 220 ГК України.

Вартість будівельних робіт, яка включає суму відшкодування понесених витрат підрядника і плату за виконану ним роботу, може зазначатися у вигляді фіксованої суми або встановленням способу її визначення, наприклад, складанням кошторису. Розрахунки за виконані роботи здійснюються відповідно до умов договору за завершені роботи або проміжні роботи (окремі види робіт). Сторони можуть передбачати в договорі виплату підрядникові авансу. Відповідно до ст. 321 ГК у випадку, якщо договором не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену договором ціну після здачі об'єкта будівництва за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений термін або з відома замовника — достроково. Необхідно пам'ятати, що у випадку виконання будівництва за бюджетні кошти, визначення вартості виконаних робіт повинне здійснюватися згідно з Державними будівельними нормами ГСН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Держбуду України від 20.08.2000 року № 174, які поширюються на всіх суб'єктів господарювання, що здійснюють будівництво із залученням державних коштів.

Ціна договору підряду може бути визначена в кошторисі. Якщо робота виконується згідно з кошторисом, складеним підрядником, кошторис набирає чинності і стає частиною договору підряду з моменту затвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути:

приблизним — в який у процесі будівництва можна вносити зміни. Приблизна ціна передбачає її уточнення в процесі виконання робіт залежно від реальних умов будівництва. Уточнення приблизної договірної ціни здійснюється в порядку, передбаченому договором.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим відбувається істотне перевищення приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору. У такому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором;

—твердим — зміни в який можуть вноситися лише за погодженням сторін. Тверда ціна, як правило, не передбачає її зміни після узгодження сторонами. В разі її перевищення всі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлене законом.

Уточнення твердої ціни допускається за умови виникнення обставин, не залежних від підрядника і обумовлених у договорі підряду. До таких обставин може бути віднесене істотне зростання цін на ресурси, обов'язки забезпечення якими покладені на підрядника. Поняття суттєвого зростання цін на ресурси в законодавчому порядку не встановлене, тому його рівень сторонам доречно передбачити в договорі з урахуванням особливостей і термінів будівництва.

Замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують 10% визначеної в кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором. Внесення до проектно-кошторисної документації змін, які потребують додаткових робіт, вартістю, що перевищує 10% визначеної в кошторисі ціни, допускається лише за згодою підрядника. В цьому випадку підрядник має право відмовитися від договору і вимагати відшкодування збитків.

Необхідно також відзначити, що відповідно до ст. 8, 16 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 р. проекти будівництва, спорудження яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, а також коштів державних підприємств і організацій, розділ «Кошторисна документація» розробляється в повному обсязі. При здійсненні будівництва об'єктів за рахунок інших джерел фінансування рішення відносно порядку визначення вартості будівництва приймається інвестором.

Фактичні витрати на будівництво об'єкта відображаються в первинних облікових документах, форми яких затверджені спільним Наказом Держкомстату України і Держбуду України від 21.06.2002 р. № 237/5: 1) № КБ-2В «Акт приймання виконаних підрядних робіт»; 2) № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт». На підставі вказаних документів замовник проводить розрахунки за виконаний підрядником обсяг робіт.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК підставою для проведення розрахунків за виконані роботи може бути акт їх приймання. Але зустрічаються випадки, коли представник замовника не розписується про отримання акта приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2В) на екземплярі підрядника (факт передачі акта ніяк не фіксується), або акти передаються особі, не уповноваженій замовником на здійснення від його імені юридично значимих дій. Це унеможливлює доведення в судовому порядку факту передачі акта на підписання іншій стороні. Разом із тим, підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта або комплексу робіт, якщо інше не встановлене договором. Сторона, на яку покладається обов'язок зі страхування, повинна надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми і застраховані ризики.

Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх забудовником (замовником) оформлюється актом про виконані роботи. В зв'язку із змінами, які були внесені у 2005 році до статті 876 ЦК України, власником результатів виконаних робіт (об'єкта будівництва) є замовник, якщо інше не передбачене договором. При цьому, якщо згідно з умовами договору підряду власником виконаних робіт до їх передачі забудовнику є підрядник, право власності на закінчені роботи (об'єкт будівництва) переходить до замовника з моменту підписання сторонами акта про виконані роботи.

Позовна давність для вимог, які випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і встановлена:

— один рік — відносно недоліків некапітальних конструкцій, а у випадку, якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи, — два роки;

— три роки — відносно недоліків капітальних конструкцій, а у випадку, якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи, — десять років;

— тридцять років — відносно відшкодування збитків, заподіяних замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань або аварій (ст. 322 ГК України).

Акт введення в експлуатацію об'єкта будівництва є підтвердженням того, що він відповідає державним будівельним нормам і придатний до експлуатації.

Стосовно зупинення робіт і розірвання договору, то безпосередньо в договорі визначаються випадки, через які може відбутися таке зупинення або розірвання договору (відсутність коштів для фінансування будівництва; банкрутство підрядника; тривала затримка передачі замовником підрядникові будівельного майданчика, проектно-кошторисної документації або оплати виконаних робіт тощо). Припинення або зупинення капітального будівництва (а отже, і дії договору) можливо і за рішенням державного органу в разі стихійного лиха, визнання замовника (інвестора) банкрутом, введення надзвичайного стану, якщо в процесі будівництва з'ясувалося, що його продовження призведе до порушень встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, екологічних і інших норм, прав і інтересів громадян, організацій і держави.

Недоліки, виявлені під час прийняття виконаних робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок в терміни, погоджені із замовником.

Контрольні запитання:

1) Які основні нормативно-правові акти регулюють правовідносини у сфері капітального будівництва?

2) У яких значеннях використовується капітальне будівництво?

3) Які існують види капітального будівництва?

4) Які групи суб'єктів існують у капітальному будівництві?

5) Розкрийте поняття «забудовника» і «замовника» в капітальному будівництві. 6. Які відомства відносяться до спеціально уповноважених органів містобудування і архітектури?

7. Які види діяльності в капітальному будівництві підлягають ліцензуванню?

Які стадії має процес капітального будівництва?

Назвіть способи капітального будівництва.

Охарактеризуйте основні стадії капітального будівництва.

Хто видає дозвіл на виконання будівельних робіт?

Назвіть особливості договору підряду на капітальне будівництво?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Способи і стадії капітального будівництва	\|	Розділ 17

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.