Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Застереження і заяви: чи можуть держави уникнути дотримання мінімальних стандартів щодо прав людини?

Існують дуже обмежені можливості для держав уникнути дотримання мінімальних стандартів щодо прав людини в міжнародному праві прав людини коли вони стають учасниками договору. Ці обмеження розроблені з метою забезпечення адекватної гнучкості для того, аби відкрити міжнародні договори прав людини для якомога більшої кількості держав, в той же час зберігаючи єдність і універсальний мінімум узгоджених стандартів. В окремих випадках, держави можуть внести застереження до договору під час ратифікації чи приєднання. Застереження можливі лише коли вони не заборонені договором і коли запропоноване застереження не суперечить меті та цілі договору. Інші держави-учасниці можуть виступити проти будь-яких застережень і вони можуть бути відкликані в будь-який час. На практиці, застереження публікуються і є предметом розгляду не лише державами-учасницями, але і громадянським суспільством і міжнародними і національними коментаторами з прав людини.

Приклад. Уникнення зобов’язань: розгляд застережень Великобританії щодо Конвенції ООН про права дитини.

В 1991 році, ратифікуючи Конвенцію ООН про права дитини, Великобританія зробила два застереження, які обмежували дію Конвенції в Великобританії.

 

Перше застереження вилучило дітей, які є об’єктом імміграційного контролю з-під мінімального контролю, що гарантувався Конвенцією і друге стосувалось заборони утримання дітей під арештом у закладах для дорослих.

 

Комітет ООН з прав дитини розкритикував обидва застереження і закликав Великобританію зняти їх[18]. Комітет з прав людини Парламенту Великобританії (JCHR) неодноразово оголошував свої висновки про те, що застереження повинні бути зняті[19].

 

Комітет вважав, що застереження, які стосувались обмеження щодо імміграції були занадто широкими і несумісними з метою Конвенції ООН щодо прав дитини[20].

 

В 2008 році, після майже двох десятиліть міжнародної і внутрішньої критики, уряд Великобританії відкликав обидва застереження. Відкликаючи їх, Секретар з питань дітей сказав: «Відкликання цих застережень є доказом того, що Уряд здійснює свою місію покращити життя всіх дітей, у тому числі найбільш вразливих дітей, таких як біженці та ті, що перебувають під арештом[21].

 

Після ратифікації держави, за загальним правилом можуть уникнути своїх міжнародних зобов’язань щодо прав людини під час надзвичайного стану. В такому випадку стандарт дуже чіткий і застосовується лише в тому разі, якщо договір дозволяє такі обмеження і встановлено надзвичайний стан; і саме такі специфічні обмеження необхідні у цій конкретній ситуації; про такі обмеження повідомлено відповідні міжнародні організації і інші держави; і обмеження знімається як тільки обставини дозволяють це.

 

Деякі абсолютні права – в тому числі право на життя і заборона тортур, нелюдського та такого, що принижує людську гідність ставлення і покарання – не дозволяють жодних обмежень.

 

Міжнародне право прав людини визнає, що не всі права людини абсолютними. Деякі права є відносними, тобто у випадку необхідності вони можуть бути оправдано обмеженими для того, щоб зберегти права громад, або права інших осіб, з якими вони є у конфлікті. Наприклад, право на свободу може бути обмежене з метою застосування законного і пропорційного обмеження волі після того як був вчинений важкий злочин. Міжнародні договори і національне законодавство визнають ці обмеження або через специфічні обмежувальні поправки або мовою індивідуальних обмежених чи кваліфікованих прав.

 


Читайте також:

  1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  2. А чи можуть діти допомогти старшим?
  3. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  7. Аерозолями називають дисперсні системи, дисперсною фазою яких можуть бути тверді частинки або крапельки рідини, а дисперсійним середовищем є газ ( повітря ).
  8. Антиінфляційна політика держави
  9. Антиінфляційна політика держави
  10. АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
  11. Антиінфляційна політика держави
  12. Антимонопольна діяльність держави




Переглядів: 427

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Міжнародні стандарти прав людини | Перетворюючи права на реальність.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.