• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обмеження щодо законодавчої та виконавчої влади

Багато конституцій забороняють прийняття неконституційних законів, у тому числі тих, які не забезпечують захист фундаментальних прав, гарантованих конституцією. Вищі та конституційні суди мають право консультувати про конституційність законів і скасовувати будь-яке законодавство, яке не відповідає конституції. Інші конституційні положення можуть включати в себе умови, що стосуються обмеження виконавчої влади. Наприклад, стаття 17 Конституції Лівану передбачає, що виконавча влада може здійснюватися тільки відповідно до Конституції. Конституційність акта виконавчої влади розглядається Конституційною Радою (стаття 19). Стаття 5 (1) Конституції Грузії говорить, що державна влада здійснюється в рамках, встановлених Конституцією. Конституція України передбачає, що головним обов'язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Стаття 6 Конституції України вимагає від кожної з гілок влади здійснювати свої повноваження відповідно до Конституції. У деяких юрисдикціях дозволяється здійснювати міжнародні договори з прав людини безпосередньо в національному законодавстві, а також особам дозволяється покладатися на права, гарантовані міжнародним правом прав людини в національних судах. Стаття 9 Конституції України передбачає, що всі міжнародні договори - після ратифікації парламентом стають частиною національного законодавства України. Стаття 18 Конституції Мозамбіку містить подібні положення. У деяких державах, як Велика Британія, міжнародні договори про права людини мають незначний вплив на внутрішнє законодавство поки вони не інкорпоровані в національне законодавство. Так, у Великобританії, інкорпорація прав, що захищаються Європейською конвенцією про Права людини відбулась через прийняття Закону прав людини 1998 року. Великобританія зберігає конституційний принцип парламентського суверенітету, встановлює чітку роль парламенту в захисті прав людини. Кілька інших держав наслідують модель Великобританії і, не маючи конституційного закону про права, вони покладаються на спільні традиції та практику для захисту прав особистості. Наприклад, у Новій Зеландії немає конституційної гарантії, але є Закон про права Нової Зеландії. Закон 1990 року покладає обов’язок щодо тлумачення і захисту прав людини на суди і державні органи, аналогічні тим, що в Закону про права людини 1998 року. В Австралії, після широкого громадського обговорення Закону про права для Австралії, Уряд відповідає за будь-які нові конституційні або законодавчі моделі федерального права щодо захисту прав людини.

Читайте також:

1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
2. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
3. Автор: Владимир Журавлев
4. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
5. Аналіз при двох обмеженнях
6. Аналіз при наявності одного обмеження
7. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
8. Антиконкурентні дії органів влади, управління і контролю
9. Антицерковна політика влади в Україні
10. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
11. АРХІВНЕ БУДІВНИЦТВО В УКРАЇНІ ЗА ЧАСІВ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ
12. Архівне будівництво в Україні за часів радянської влади (1919-1990 рр.) ....... 48

Переглядів: 416