• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Стаття VI

1. Без шкоди для будь-яких інших документів, які можуть необхідними відповідно до якої-небудь міжнародною конвенцією або національними законами і приписами, митні влади транзитних країн приймають документ змішаного перевезення у якості описовій частині митного транзитного документа.

2. Для полегшення митного транзиту митні транзитні документи, у міру можливості, повинні відповідати формі.

Питання:

1. Використовуючи преамбулу визначте основні цілі утворення Конвенції.

2. Назвіть основну ознаку міжнародного змішаного перевезення.

3. Оператор змішаного перевезення – це ________________________________.

4. Перелічіть основну інформацію, яка має міститись у документі змішаного перевезення.

5. Визначіть основні положення про відповідальність оператора змішаного перевезення.

6. Визначіть основні положення про відповідальність вантажовідправника.

7. Строки позовної давності

8. Визначіть межі юрисдикції для судового провадження за цією Конвенцією.

9. Процедура митного транзиту ­– це_____________________________________.

10. Визначіть основні положення з митних питань.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Міжурядова організація

Параграф 1. Сторони, що приєдналися до цієї Конвенції як держави-члени, утворюють Міжурядову організацію з міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ), що називається далі "Організація". Параграф 2. Штаб-квартира Організації знаходиться в місті Берн. Генеральна асамблея може прийняти рішення про вибір іншого міста, розташованого в одній з держав-членів.Параграф 3. Організація є юридичною особою. Вона може укладати договори, набувати і продавати рухоме і нерухоме майно, а також подавати позов і нести відповідальність у судовому порядку.Параграф 4. Організація, члени її персоналу, запрошені нею експерти і представники держав-членів користуються при виконанні своїх обов'язків необхідними привілеями і імунітетами на умовах, визначених в Протоколі про привілеї та імунітети Організації, що додається до Конвенції. Параграф 5. Стосунки між Організацією і державою її перебування регулюються угодою про штаб-квартиру. Параграф 6. Робочими мовами Організації є французька, німецька і англійська мови. Генеральна асамблея може призначати інші мови.
Стаття 2
Мета Організації

Параграф 1. Метою Організації є сприяння, поліпшення і полегшення з будь-якого погляду міжнародного залізничного сполучення, зокрема:a) шляхом встановлення єдиного правопорядку в таких правових галузях: 1. договір про перевезення пасажирів і вантажів в транзитному міжнародному сполученні, зокрема додаткові перевезення, що використовують інші транспортні засоби і що є предметом одного договору; 2. договір про використання вагонів як транспортного засобу в міжнародному залізничному сполученні; 3. договір про використання інфраструктури в міжнародному залізничному сполученні; 4. перевезення небезпечних вантажів в міжнародному залізничному сполученні;b) сприяти, з врахуванням особливих державних інтересів, подоланню в найкоротший строк ускладнень щодо перетину кордонів під час міжнародного залізничного перевезення, якщо лише причини цих ускладнень належать до компетенції держав;c) сприяти інтероперабельності і технічній гармонізації в залізничному секторі шляхом затвердження технічних стандартів і прийняття єдиних технічних приписів;d) шляхом встановлення єдиної процедури з технічного допуску залізничного обладнання, призначеного для використання в міжнародному сполученні;e) слідкувати за дотриманням всіх правил і рекомендацій, прийнятих в рамках Організації; f) сприяти розвитку режиму єдиного правопорядку, правил і процедур, зазначених в пунктах "а" - "d", враховуючи при цьому юридичні, економічні і технічні зміни. Параграф 2. Організація може a) на виконання завдань, зазначених в Параграф 1, розробляти інші режими єдиного правопорядку; b) формувати рамки, в яких держави-члени можуть розробляти інші міжнародні конвенції, що мають за мету сприяти, поліпшувати і полегшувати міжнародне залізничне сполучення. Стаття 5
Особливі зобов'язання держав-членів

Параграф 1. Держави-члени домовляються про вживання всіх необхідних заходів для полегшення і прискорення міжнародного залізничного сполучення. Для цього кожна держава-член зобов'язується по можливості:a) виключати будь-яку непотрібну процедуру, b) спрощувати і уніфікувати формальності, які ще вимагаються, c) спрощувати прикордонні контрольні перевірки. Параграф 2. З метою полегшення і поліпшення міжнародного обміну держави-члени домовляються про надання допомоги з питань найбільшої уніфікації приписів, стандартів, процедур і організаційних методів, що стосуються залізничних вагонів, залізничного персоналу, залізничної інфраструктури і допоміжних служб. Параграф 3. Держави-члени домовляються про сприяння укладанню договорів між органами управління інфраструктурою з метою оптимізації міжнародного залізничного сполучення.

Стаття 6
Єдині правила

Параграф 1. Якщо лише не були надані заяви або застереження згідно зі статтею 42, параграф 1, перший абзац, то міжнародне залізничне сполучення і допуск залізничного обладнання для використання в міжнародному сполученні визначаються: a) "Єдиними правилами до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів (ЦІВ)" (Додаток A до Конвенції) b) "Єдиними правилами до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (ЦІМ)" (Додаток B до Конвенції) c) "Регламентом про міжнародне перевезення небезпечних вантажів (РІД)" (Додаток C до Конвенції)d) "Єдиними правилами до договорів про використання вагонів в міжнародному залізничному сполученні (ЦУВ)" (Додаток D до Конвенції) e) "Єдиними правилами до договору про використання інфраструктури в міжнародному залізничному сполученні (ЦУІ)" (Додаток E до Конвенції) f) "Єдиними правилами про затвердження технічних стандартів і прийняття єдиних технічних приписів, що застосовуються до залізничного обладнання, призначеного для використання в міжнародному сполученні (АПТУ)" (Додаток F до Конвенції)g) "Єдиними правилами про допуск залізничного обладнання, що використовується в міжнародному сполученні (АТМФ)" (Додаток G до Конвенції) h) Іншими режимами єдиного правопорядку, розробленими Організацією згідно зі статтею 2, параграф 2, пункт "a", що також входять до Додатків до Конвенції. Параграф 2. Єдині правила і правові режими, перераховані в параграфі 1, разом з їхніми Додатками є невід'ємною частиною Конвенції. Розділ III
СТРУКТУРА І ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 13
Органи
Параграф 1. Діяльність Організації забезпечується такими органами: a) Генеральна асамблея;b) Адміністративний комітет;c) Ревізійна комісія;d) Комісія експертів з перевезення небезпечних вантажів (Комісія експертів РІД); e) Комісія із залізничного сприяння;f) Комісія технічних експертів;g) Генеральний секретар. Розділ V
АРБІТРАЖ

Стаття 28
Судові процедури

Параграф 1. Суперечки між державами-членами щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, а також спори між державами-членами і Організацією щодо тлумачення або застосування Протоколу про привілеї і імунітети можуть бути на прохання однієї зі сторін передані в арбітражний суд. Заінтересовані сторони визначають склад арбітражного суду і арбітражну процедуру самостійно. Розділ VII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 37
Приєднання до Конвенції

Параграф 1. Приєднання до Конвенції відкрито для кожної держави, на території якої експлуатується залізнична інфраструктура.
ПРОТОКОЛ
про привілеї та імунітети
Міжурядової організації міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ)

Стаття 8
Привілеї і імунітети представників держав

Представники держав-членів при виконанні своїх функцій і на час службових відряджень користуються такими привілеями та імунітетами на території кожної держави-члена: а) імунітетом від підсудності, навіть після закінчення виконання обов'язків, за дії, зокрема усні та письмові заяви, здійснені при виконанні обов'язків; проте, цей імунітет не застосовується в разі заподіяння шкоди внаслідок нещасного випадку, який спричинений автомобілем чи іншим транспортним засобом, що належить представникові держави або ним керованим, або в разі порушення правил руху, яке стосується таких транспортних засобів; б) імунітетом від арешту і слідчого ув'язнення за винятком затримання при скоєнні злочину;в) імунітетом від арешту особистого багажу за винятком затримання при скоєнні злочину;г) недоторканністю всіх їхніх службових паперів та документів; д) звільнення їх самих та їхнього подружжя від усіх обмежень на в'їзд та звільнення від усіх формальностей реєстрації іноземців; е) такими самими пільгами стосовно валютних правил, які встановлені для представників іноземних урядів при виконанні ними тимчасових офіційних місій.
Стаття 11
Мета наданих привілеїв і імунітетів

Параграф 1. Привілеї і імунітети, передбачені цим Протоколом, встановлюються з єдиною метою забезпечити в будь-яких умовах вільне функціонування Організації і повну незалежність осіб, яким вони надаються. Компетентні органи припиняють дію будь-якого імунітету у всіх випадках, коли його збереження може перешкоджати правосуддю і коли він може бути припинений без завдання збитків досягненню мети, для якої він був наданий.
ЄДИНІ ПРАВИЛА
до договору про міжнародне залізничне перевезення пасажирів
(ЦІВ - Додаток A до Конвенції)

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Сфера застосування

Параграф 1. Ці Єдині правила застосовуються до будь-якого договору залізничного перевезення пасажирів за плату або безоплатно, якщо місце відправки і призначення розміщені в двох різних державах-членах. Застосування не залежить від місця проживання або місця роботи і національності сторін, що укладають договір. Стаття 4
Відступи

Параграф 2. Стосовно перевезень, що здійснюються двома державами-членами і проходять транзитом через державу, що не є учасником, заінтересовані держави-члени можуть укладати угоди, що відхиляються від цих Єдиних правил. Розділ II
ЗАКІНЧЕННЯ І ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

Стаття 6
Договір перевезення

Параграф 1. Згідно з договором перевезення перевізник зобов'язується перевозити пасажира, а також за потреби багаж і транспортні засоби до місця призначення та видати багаж і транспортні засоби у місці призначення. Стаття 7
Проїзний документ

Параграф 2. В проїзному документі повинні бути вказані як мінімум:a) перевізник або перевізники; c) будь-які відомості, необхідні для доказу укладення і змісту договору перевезення, та які дозволять пасажирові використовувати права, що витікають з цього договору. Параграф 3. При отриманні проїзного документа пасажир повинен перевірити, чи складено його відповідно до його відомостей. Параграф 4. Проїзний документ може бути передано іншій особі лише у випадку, коли він не є іменним, та якщо поїздка ще не розпочалася.
Стаття 8
Оплата і відшкодування вартості перевезення

Параграф 1. За винятком протилежної угоди між пасажиром і перевізником, вартість перевезення сплачується завчасно.
Стаття 9
Право на проїзд. Відмова в перевезенні

Параграф 1. Пасажир повинен з моменту початку поїздки мати дійсний проїзний документ і пред'являти його при перевірці проїзних документів. Загальні умови перевезення можуть передбачати таке: a) пасажир, котрий не може пред'явити дійсного проїзного документу, повинен сплатити крім вартості проїзду, доплату (штраф); b) пасажирові, який відмовляється від негайної сплати вартості проїзду та доплати, може бути відмовлено у продовженні поїздки; c) чи відшкодовується доплата і на яких умовах. Параграф 2. Загальні умови перевезення можуть передбачати, що в перевезенні відмовлено або може бути відмовлено під час слідування пасажирам, які: a) становлять небезпеку для порядку і нормального функціонування або для безпеки пасажирів; b) неприпустимо турбують інших пасажирів, такі особи не мають права на відшкодування плати за проїзд та плати за перевезення багажу.
Стаття 10
Виконання адміністративних формальностей

Пасажир повинен виконувати формальності, яких вимагає митниця або інші адміністративні власті. Розділ III

ПЕРЕВЕЗЕННЯ РУЧНОЇ ПОКЛАЖІ, ТВАРИН, БАГАЖУ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 12
Предмети і тварини, що допускаються до перевезення

Параграф 1. Згідно із загальними умовами перевезень пасажир має право провозити при собі предмети, що легко переносяться (ручна поклажа), а також живих тварин. Окрім того, пасажир може провозити з собою громіздкі предмети згідно з особливими положеннями, які містяться в Загальних умовах перевезень. До перевезення не допускаються предмети або тварини, що можуть заважати або турбувати пасажирів або заподіяти їм шкоду. Параграф 2. Згідно із загальними умовами перевезень пасажир має право здати в багаж предмети і тварин. Стаття 14
Виконання адміністративних формальностей

Пасажир зобов'язаний виконувати формальності, яких вимагає митниця або інші адміністративні власті під час проїзду при перевезенні з собою предметів (ручна поклажа, багаж, автомашини, зокрема їхнє завантаження) і тварин. Він повинен бути присутнім при огляді цих предметів, якщо закони і настанови кожної держави не передбачають винятків.Глава III
БАГАЖ

Стаття 16
Перевезення багажу

Параграф 1. Договірні зобов'язання, що стосуються перевезення багажу, повинні бути відмічені в багажній квитанції, що вручається пасажирові. Параграф 3. Багажна квитанція підтверджує реєстрацію багажу і умови його перевезення. Параграф 4. Вважається, що під час прийому багажу перевізником багаж був у хорошому стані, і що кількість і маса ручної поклажі відповідала даним, занесеним в багажну квитанцію, доки не буде доведено протилежне. Стаття 18
Оформлення і перевезення

Параграф 1. Якщо Загальні умови перевезення не передбачають винятків, то багаж оформляється лише по пред'явленню проїзного документа, чинного принаймні до станції призначення багажу. Окрім того, оформлення багажу проводиться згідно з настановами, що діють в місці відправлення.Параграф 3. Перевізник може перевозити багаж іншим потягом або іншим транспортним засобом і іншим шляхом, аніж той, що його використовує пасажир.Стаття 19
Оплата вартості перевезення багажу

Якщо між пасажиром і перевізником немає іншої угоди, то вартість перевезення багажу повинна оплачуватись при оформленні.
Стаття 20
Маркування багажу

Параграф 1. На добре видимій частині кожного багажного місця пасажир повинен чітким написом, що не стирається, і який неможливо сплутати, зазначити: a) своє прізвище і адресу, b) місце призначення.Стаття 22
Видача

Параграф 1. Багаж видається при пред'явленні багажної квитанції та при оплаті (при необхідності) витрат, пов'язаних з перевезенням багажу. Перевізник має право, але не зобов'язаний перевіряти, чи правомочний власник багажної квитанції отримати багаж. Параграф 3. Власник багажної квитанції може вимагати видати йому багаж в місці призначення відразу ж, як тільки закінчився встановлений час, а також, у разі необхідності, зокрема час для виконання формальностей, що вимагаються митними або іншими адміністративними властями. Параграф 4. Якщо багажна квитанція не пред'являється, то перевізник повинен видати багаж тільки тій особі, яка докаже свою правомочність; при недостатності такого доказу перевізник може вимагати надання гарантій. Параграф 5. Багаж видається в місці призначення, на яке він зареєстрований.

Глава IV
ТРАНСПОРТНІ ЗАСОБИ

Стаття 23
Умови перевезення

Особливі умови для перевезення транспортних засобів в Загальних умовах перевезення, визначають, зокрема, умови допуску до перевезення, оформлення, завантаження і перевезення, розвантаження і видачі, а також обов'язки пасажира.

Стаття 24
Транспортна накладна

Параграф 1. Договірні зобов'язання з перевезення транспортних засобів повинні бути вказані в транспортній накладній, яка видається пасажирові. Транспортна накладна може бути частиною проїзного документа пасажира. Параграф 2. Особливі умови перевезення автомашин в Загальних умовах перевезення, визначають форму і зміст транспортної накладної, а також мову і шрифт, які слід використовувати при її друку і заповненні.Параграф 3. В транспортній накладній повинні бути вказані як мінімум: a) перевізник або перевізники; b) помітка про те, що перевезення навіть за протилежної домовленості здійснюється згідно із цими Єдиними правилами; на це вказує скорочення CIV (ЦІВ); c) будь-які відомості, необхідні для доказу укладення і змісту договору перевезення стосовно перевезення транспортних засобів, та які дозволять пасажирові використовувати права, що витікають з цього договору. Параграф 4. При отриманні транспортної накладної пасажир повинен перевірити, чи складена вона згідно з його відомостями. Стаття 25
Застосовуване право

За умови дотримання положень цієї глави до транспортних засобів застосовуються положення Глави III, що стосуються перевезення багажу. Розділ IV
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЕРЕВІЗНИКА

Глава I Відповідальність у випадку загибелі,
чи поранення пасажирів

Стаття 26
Обгрунтування відповідальності

Параграф 1. Перевізник несе відповідальність у разі смерті пасажира, травмування або якщо його фізичному або психічному стану заподіюється шкода через пов'язаний з залізницею нещасний випадок під час перебування в рухомому складі або при посадці чи висадці, незважаючи на те, яка залізнична інфраструктура використовується. Параграф 2. Перевізник звільняється від цієї відповідальності, якщо: a) нещасний випадок зумовлений причинами, що виходить за рамки залізничної експлуатації, і перевізник, незважаючи на вжиття всіх заходів застереження в подібному випадку, не зміг уникнути його або відвернути його наслідки; b) нещасний випадок трапився з вини пасажира; c) причиною нещасного випадку є поведінка третьої особи, і перевізник, незважаючи на вжиття всіх заходів застереження в подібному випадку, не зміг уникнути його або відвернути його наслідки; інше підприємство, що використовує ту саму залізничну інфраструктуру, не розглядається як третя особа; право на регресійну вимогу зберігається. Стаття 27
Відшкодування збитків у випадку загибелі

Параграф 1. У випадку загибелі пасажира відшкодування збитків включає: a) необхідні витрати, пов'язані зі смертю пасажира, зокрема перевезення тіла і похорон; b) якщо смерть настала не миттєво - відшкодування збитків, передбачених в статті 28. Параграф 2. Якщо у випадку загибелі пасажира особи, яких він за законом був зобов'язаний або в майбутньому був би зобов'язаний забезпечити матеріально, втратили годувальника, то за цю втрату також повинно бути виплачене відшкодування. Вимоги по відшкодуванню збитків осіб, яких пасажир забезпечував матеріально без зобов'язання, мають силу закону, регулюються національним законодавством. Стаття 28
Відшкодування збитків у випадку поранення

У випадку поранення або іншого завдання шкоди фізичному або психічному стану пасажирів, відшкодування збитків включає: a) необхідні витрати, зокрема витрати на лікування і перевезення; b) майнові збитки, яких зазнає пасажир з причини повної або часткової непрацездатності або з причини збільшення його потреб. Глава II
Відповідальність у випадку недотримання розкладу руху

Стаття 32
Відповідальність у випадку відміни і запізнення поїзда
або пропущеної пересадки

Параграф 1. Перевізник несе відповідальність перед пасажиром за збитки, пов'язані з тим, що через відміну або запізнення потягу, чи через невдалу пересадку подорож не може бути продовжено у той самий день, або що її продовження в той самий день не можливе через певні обставини, що склалися. Відшкодування збитків включає витрати в обгрунтованих рамках по наданню житла, а також повідомленню осіб, що очікують пасажира. Параграф 2. Перевізник звільняється від цієї відповідальності, якщо відміна і запізнення поїзда або пропущена пересадка трапилися з таких причин: a) обставини, що виходять за рамки експлуатації залізниці, яких перевізник не зміг уникнути або запобігти їхнім наслідкам, незважаючи на вжиття всіх заходів застереження, що вимагаються в подібному випадку; b) вина пасажира або c) поведінка третьої особи, якої перевізник не зміг уникнути або запобігти її наслідкам, незважаючи на вжиття всіх заходів застереження в подібному випадку. Глава III
Відповідальність за тварин, ручну поклажу,
багаж і транспортні засоби

Частина 1
Ручна поклажа і тварини

Стаття 35
Звільнення від відповідальності

Перевізник не несе відповідальності перед пасажиром за збитки, пов'язані з недотриманням пасажиром настанов митниці або інших адміністративних приписів. Частина 2Багаж

Стаття 36
Обгрунтування відповідальності

Параграф 1. Перевізник несе відповідальність за збитки, спричинені у зв'язку з повною або частковою втратою або пошкодженням багажу, з моменту отримання його перевізником і до моменту видачі, а також за затримку в доставці. Параграф 2. Перевізник звільняється від цієї відповідальності, якщо втрата, пошкодження або затримка відбулася з вини пасажира, у зв'язку з його розпорядженням, що було надане не через помилку перевізника, а також у зв'язку з проблемами, пов'язаними з багажем або певними обставинами, яких залізниця не змогла уникнути і наслідкам яких не могла запобігти. Параграф 3. Перевізник звільняється від цієї відповідальності, якщо втрата або пошкодження виникають з особливого ризику, пов'язаного з однією або кількома з таких обставин: a) відсутність або недостатність упаковки; b) особливий характер багажу; c) перевезення як багажу предметів, що не допускаються до перевезення.

Стаття 40
Припущення про втрату

Параграф 1. Правомочна особа може без подальших доказів вважати багаж втраченим, якщо його не видано або не надано в її розпорядження протягом 14 днів після вимоги про видачу відповідно до Статті 23, параграф 3. Параграф 2. Якщо багаж, що вважався загубленим, було виявлено протягом одного року після вимоги про видачу, то залізниця повідомляє про це правомочній особі, якщо її адреса відома або може бути встановлена. Параграф 3. Протягом 30 днів з дня отримання повідомлення, вказаного в параграфі 2, правомочна особа може зажадати, щоб багаж був їй виданий. В такому разі ця особа повинна сплатити витрати на перевезення багажу від станції відправлення до станції, де повинна відбутися видача, і повернути отримане відшкодування за відрахуванням будь-яких включених зборів. Проте, ця особа зберігає свої права на відшкодування за прострочення доставки відповідно до Статті 43. Параграф 4. Якщо знайдений багаж не вимагався протягом передбаченого в параграфі 3 строку або був знайдений після закінчення року після зажадання видачі, то перевізник розпоряджається ним згідно із законами й настановами, що діють у місці знаходження багажу. Стаття 41
Відшкодування у випадку втрати

Параграф 1. У випадку повної або часткової втрати багажу перевізник повинен, щоб виключити подальші відшкодування, сплатити відшкодування.Параграф 2. Окрім того, перевізник повинен відшкодувати вартість перевезення багажу і інші суми, витрачені у зв'язку з перевезенням втраченого багажного місця, а також вже сплачені митні і акцизні збори. Стаття 42
Відшкодування у випадку пошкодження

Параграф 1. У випадку пошкодження перевізник повинен виплатити відшкодування, за винятком всіх інших збитків, що відповідає вартості багажу. Параграф 2. Відшкодування не повинне перевищувати: a) якщо весь багаж знецінився в результаті пошкодження - суми, якої мала б бути виплачена у випадку повної втрати; b) якщо лише частина багажу знецінилась в результаті пошкодження - суми, якої мала б бути виплачена у випадку втрати частини, що втратила цінність. Частина 3
Транспортні засоби

Стаття 44
Відшкодування за затримку

Параграф 1. У випадку затримки завантаження автотранспортного засобу з вини залізниці або прострочення його доставки, якщо правомочна особа доведе, що цим були заподіяні збитки або шкода, то залізниця повинна сплатити компенсацію, розмір якої не може перевищувати вартості перевезення цього транспортного засобу. Параграф 2. Якщо у випадку затримки завантаження автотранспортного засобу з вини залізниці, правомочна особа відмовляється від подальшого виконання договору перевезення, то їй повертається вартість перевезення транспортного засобу і пасажирів. Крім цього правомочна особа, якщо вона доведе, що через цю затримку були заподіяні збитки або шкода, може вимагати відшкодування, розмір якого не може перевищувати вартості перевезення транспортного засобу. Стаття 45
Відшкодування у випадку втрати

При повній або частковій втраті транспортного засобу відшкодування, що виплачується правомочній особі за доведену шкоду, розраховується на підставі споживчої вартості транспортного засобу. Причеп з вантажем або без вантажу вважається транспортним засобом.
Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПАСАЖИРА

Стаття 53
Особливі принципи відповідальності

Пасажир несе відповідальність стосовно перевізника за будь-які збитки: a) спричинені з причини недотримання своїх обов'язків відповідно до: 1. статей 10, 14 і 20, 2. особливих положень з перевезення транспортних засобів в Загальних умовах перевезення або 3. Регламентом міжнародних залізничних перевезень небезпечних вантажів (РІД), або b) спричинені через предмети або через тварини, яких він перевозить з собою, якщо лише він не доведе, що збитки були заподіяні через певні обставини, яких він не міг уникнути і наслідків яких він не міг відвернути, незважаючи на всі вжиті ним застережні заходи, що вимагаються від пасажира, який усвідомлює свою відповідальність. Розділ VI
Здійснення права на претензії

Стаття 57
Судова компетенція

Параграф 1. Позови у судовому порядку, які грунтуються на цих Єдиних правилах, можуть пред'являтися судам держав-членів, призначеним за згодою сторін, або суду держави-члена, на території якого відповідач має своє постійне місце проживання або своє основне місце знаходження чи філіал, або установу, що уклала договір перевезення. Іншим судам позови пред'являтися не можуть.Параграф 2. Якщо позов, заснований на цих Єдиних правилах, знаходиться в судочинстві компетентного суду згідно з параграфом 1, або якщо за цим позовом цим судом було винесено рішення, то жодний новий позов із цього самого питання між тими самими сторонами не може пред'являтися, якщо лише рішення суду, якому був пред'явлений первісний позов, не може бути приведено у виконання в державі, в якій пред'явлено новий позов.Стаття 58
Припинення права на позов про відповідальність
у випадку смерті або поранення пасажирів

Параграф 1. Будь-який позов правомочної особи стосовно відповідальності перевізника у випадку загибелі або поранення пасажирів втрачає силу, якщо ця особа не повідомить про відповідний нещасний випадок, що трапився з пасажиром, протягом 12 місяців після отримання інформації про це одному з перевізників, якому згідно зі статтею 55, параграф 1 можна пред'явити рекламацію. Якщо правомочна особа повідомляє в усній формі про нещасний випадок перевізнику, то він повинен видати йому свідоцтво про таке усне повідомлення.Стаття 60
Строк давності
Параграф 1. Строк давності на відшкодування збитків стосовно відповідальності перевізника у випадку загибелі і травмувань пасажирів закінчується: a) для позову пасажира - після закінчення трьох років, починаючи з першого дня після випадку; b) для позову інших правомочних осіб - після закінчення трьох років, починаючи з першого дня після смерті пасажира, але не більше п'яти років з першого дня після випадку. Параграф 2. Строк давності інших позовів за договором перевезення закінчується після одного року. Проте строк давності складає два роки у випадку позову з приводу збитків, завданих внаслідок дій або недогляду, здійсненого або з наміром спричинити такі збитки, або з легковажності, або з розумінням того, що такі збитки ймовірно будуть завдані. Параграф 5. Позови, що втратили силу за давністю, не можуть також пред'являтися як повторний позов або заперечення.
Питання:

1. Основні засади діяльності Міжурядової організації з міжнародних залізничних перевезень (ОТІФ) (Ст. 2).

2. Основні положення про привілеї і імунітети представників держав, що ратифікували дану конвенцію.

3. Як вирішуються питання щодо перевезень, які здійснюються двома державами-членами і проходять транзитом через державу, що не є учасником?

4. У яких випадках пасажирові може бути відмовлено у перевезенні?

5. У яких випадках перевізник звільняється від відповідальності у разі травмування або смерті пасажира?

6. Що включає в себе відшкодування збитків у випадку: а) смерті; б) поранення?

7. Як вирішуються питання у випадку відміни і запізнення поїзда або пропущеної пересадки, та в яких випадках перевізник звільняється від відповідальності?

8. Втрачений або пошкоджений багаж. Відшкодування витрат у різних випадках.

9. У яких випадках пасажир несе відповідальність стосовно перевізника?

10. У які суди можна подавати позов стосовно відповідальності перевізника?

11. Якою є позивна давність стосовно відповідальності перевізника у випадку загибелі або поранення пасажира?

12. Строки давності на відшкодування збитків стосовно відповідальності перевізника у різних випадках.

(Витяг)Розділ I
Загальні положення

Стаття 1
Сфера застосуванняПараграф 1. Ці Єдині правила застосовуються до будь-якого договору залізничного перевезення вантажів за плату, якщо місце приймання вантажу і місце, передбачене для видачі, розташовані в двох різних державах-членах. Застосування не залежить від місцезнаходження або національної належності сторін, що укладають договір.Параграф 2. Ці Єдині правила застосовуються також до договорів платного залізничного перевезення вантажів, якщо місце приймання вантажу до перевезення і місце, передбачене для видачі вантажу, розміщені в двох різних країнах, і принаймні одна з них є державою-членом, і якщо сторони, що домовляються про перевезення, погодилися з тим, що договір підпадає під дію цих Єдиних правил. Параграф 3. Якщо міжнародне перевезення, що є предметом єдиного договору, включає, крім залізничного перевезення через кордон, ще й автомобільні перевезення або перевезення внутрішніми судноплавними лініями всередині держави-учасниці, то застосовуються ці Єдині правила. Стаття 3
ВизначенняЗгідно з текстом цих Єдиних правил термін: a) "перевізник" означає перевізника, з яким клієнт укладає договір перевезення згідно із цими Єдиними правилами, або іншого перевізника, що несе відповідальність на підставі цього договору; b) "фактичний перевізник" означає перевізника, котрий не уклав договору перевезення з клієнтом, але якому перевізник, зазначений в пункті "а", довірив повністю або частково здійснити залізничне перевезення;c) "Загальні умови перевезення" означають умови перевізника у формі загальних умов або законно чинних тарифів у кожній державі-члені, які після укладення договору перевезення стають його невід'ємною частиною; d) "Інтермодальна транспортна одиниця" означає контейнери, знімні кузови, напівпричепи або інші подібні вантажні одиниці, що використовуються у змішаних перевезеннях. Розділ II
Укладання і виконання договору перевезення

Стаття 6
Договір перевезення
Параграф 1. Згідно з договором перевезення перевізник зобов'язується перевезти вантаж за плату до місця призначення і видати його одержувачу.Параграф 2. Договір перевезення повинен бути підтверджений накладною, складеною згідно з єдиним зразком. Проте відсутність, неправильність або втрата накладної не впливає на існування та дійсність договору, який залишається під дією Єдиних правил. Параграф 3. Накладна повинна бути підписана відправником і перевізником, підпис може бути замінено відбитком календарного штемпелю, відміткою облікової машини або відміткою нанесеною будь-яким іншим відповідним способом. Параграф 4. Перевізник повинен відповідним чином засвідчити на дублікаті накладної приймання вантажу і вручити дублікат відправнику. Параграф 6. Накладна складається для кожної відправки. Якщо між відправником і перевізником немає інших домовленостей, предметом однієї накладної може бути лише вантаж, розміщений в одному вагоні. Параграф 7. У випадку перевезення митною територією Європейського співтовариства або територією, на якій застосовується процедура спільного транзиту, на кожну відправку повинна складатися накладна згідно зі статтею 7. Параграф 8. Міжнародні асоціації перевізників встановлюють єдині зразки накладної за згодою міжнародних асоціацій клієнтури і компетентних митних органів держав-членів, а також за згодою будь-якої міжурядової організації з регіональної економічної інтеграції, що має законодавчу компетенцію в митній сфері. Стаття 7
Зміст накладної
Параграф 1. В накладній повинні міститись такі відомості: a) місце і дата її складання; b) прізвище і адреса відправника; c) прізвище і адреса перевізника, що уклав договір перевезення; d) прізвище і адреса особи, якій фактично було вручено вантаж, якщо цією особою не є перевізник, зазначений в пункті "c"; e) дата і місце приймання вантажу до перевезення; f) місце видачі; g) прізвище і адреса одержувача; h) найменування роду вантажу і способу упаковки, а для небезпечних вантажів - найменування, передбачене в Регламенті міжнародних залізничних перевезень небезпечних вантажів (РІД); i) кількість вантажних місць і особливі позначки і номери, які необхідні для ідентифікації дрібних відправок;j) номер вагона у випадку вагонних відправок; k) номер залізничного рухомого складу, якщо він рухається на власних колесах та був переданий для перевезення як вантаж; l) крім того, у випадку з транспортними одиницями комбінованого перевезення - категорія, номер або інші характеристики, які необхідні для ідентифікації їх; m) маса брутто вантажу або кількість вантажу, виражена в іншій формі; n) детальний перелік документів, що вимагаються митними або іншими адміністративними властями, які додаються до накладної або знаходяться в розпорядженні перевізника у відповідній державній установі або іншій зазначеній в договорі установі; o) витрати, пов'язані з перевезенням (вартість перевезення, додаткові видатки, митні збори і інші витрати, що мають місце з моменту укладання договору і до моменту видачі вантажу), якщо вони повинні бути сплачені одержувачем, або будь-яка інша вказівка про те, що одержувач повинен оплатити витрати; p) відмітка про те, що, незважаючи на будь-яку протилежну домовленість, перевезення підпадає під дію цих Єдиних правил. Параграф 2. За потреби в накладній, крім того, повинні зазначатися такі відомості: a) у випадку перевезення кількома перевізниками - перевізник, який повинен видати вантаж, якщо він дав свою згоду на запис в накладній; b) витрати, що їх бере на себе відправник; c) сума накладного платежу, що стягується при видачі вантажу; d) оголошена вартість вантажу і сума, в яку оцінюється несвоєчасна доставка; e) встановлений строк, коли має бути здійснене перевезення; f) встановлений маршрут; g) перелік переданих перевізнику документів, не вказаних в параграфі 1, пункт "n"; h) відомості відправника стосовно кількості і найменування пломб, якими він опечатав вагон. Параграф 3. Сторони, що домовляються про перевезення, можуть вносити в накладну будь-яку іншу інформацію, яку вважатимуть за необхідну.
Стаття 9
Небезпечні вантажіЯкщо відправник не вніс відомості, яких вимагає РІД, то перевізник може в будь-який момент залежно від обставин вивантажити чи знищити вантаж або знешкодити його без сплати відшкодування, за винятком того випадку, коли він знав про небезпечний характер вантажу при його прийомі до перевезення. Стаття 11
ПеревіркаПараграф 1. Перевізник в будь-який момент має право перевірити, чи дотримуються умови перевезення і чи відповідає відправлення відомостям, зазначеним відправником в накладній. Якщо здійснюється перевірка вмісту відправлення, то вона повинна проводитися по можливості в присутності повноважної особи; у випадку, коли це неможливо, перевізник запрошує двох незалежних свідків, якщо за законами і настановами держави, в якій проводиться перевірка, не передбачено іншого. Параграф 2. Якщо відправка не відповідає відомостям накладної, або не були дотримані положення про перевезення допущеного за певних умов вантажу, то результати перевірки вносяться в листок накладної, що супроводжує вантаж, а якщо у перевізника ще є дублікат накладної, то і в нього. У такому випадку вантаж обкладається платежами, викликаними перевіркою, якщо вони не були сплачені негайно.Параграф 3. Якщо завантаження проводить відправник, він має право вимагати, щоб перевізник перевірив стан вантажу і його упаковки, а також точність відомостей накладної, що стосуються кількості місць, їхніх позначень та номерів, а також маси брутто або кількості, визначеної іншим способом. Перевізник зобов'язаний
здійснити перевірку лише у випадку, коли в його розпорядженні є відповідні засоби для цього. Перевізник може вимагати оплати витрат, пов'язаних з перевіркою. Результати перевірки зазначаються в накладній.
Стаття 12
Доказова сила накладноїПараграф 1. Накладна є доказом укладення і умов договору перевезення, а також приймання вантажу перевізником, доки не доведено протилежне. Параграф 4. Проте накладна не є доказом у випадку, коли вона містить мотивоване застереження. Застереження може бути мотивоване, зокрема, тим, що перевізник не має відповідних засобів для перевірки того, чи відповідає відправка відомостям, внесеним в накладну.Стаття 13
Завантаження і розвантаження вантажуПараграф 1. Відправник і перевізник домовляються про те, на кого покладається завантаження і розвантаження вантажу. За відсутності такої домовленості завантаження і розвантаження дрібних відправок покладається на перевізника, в той час як завантаження вагонних відправок покладається на відправника, а розвантаження після доставки - на одержувача. Параграф 2. Відправник несе відповідальність за всі наслідки неправильного завантаження, виконаного ним, і повинен, зокрема, відшкодувати перевізнику пов'язані з цим збитки. Доведення неправильного завантаження покладається на перевізника. Стаття 16
Строки доставкиПараграф 1. Строк доставки встановлюється шляхом домовленості між відправником і перевізником. За відсутності домовленості цей строк не може перевищувати строку, зазначеного нижче в параграфах 2 - 4.Параграф 2. За умови дотримання параграфів 3 і 4 максимальними строками доставки є: а) для вагонних відправок: строк відправки – 12 годин; строк перевезення вантажу на кожні 400 км маршруту – 24 години; б) для дрібних відправок: строк відправки – 24 години; строк перевезення вантажу на кожні 200 км маршруту – 24 години. Відстані стосуються встановленого шляхом домовленості маршруту, за відсутності такого найкоротшого по можливості маршруту. Параграф 3. Перевізник може встановлювати додаткові строки доставки з визначеною тривалістю в таких випадках: a) для відправок, що перевозяться: - залізничними лініями з різною шириною колії; - морським шляхом або внутрішніми судноплавними лініями; - автомобільними шляхами, якщо немає залізничного сполучення. b) в надзвичайних умовах, що є наслідком незвичного збільшення перевезень або незвичних експлуатаційних ускладнень. Тривалість додаткових строків повинна бути зазначена в Загальних умовах перевезення. Параграф 4. Відлік строку доставки починається після прийому вантажу до перевезення; він подовжується на весь час затримки, що відбулася не з вини перевізника. До строку доставки не враховуються неділя та встановлені законом святкові дні.Стаття 20
Перешкоди для перевезення
Параграф 1. При перешкоді для перевезення перевізник вирішує, чи вигідніше в звичайному порядку продовжити перевезення вантажу зі зміною маршруту, чи в інтересах відправника належить запросити його вказівок, повідомивши відправнику всю потрібну інформацію, яка є у розпорядженні перевізника. Параграф 2. При неможливості подальшого перевезення вантажу перевізник запитує інструкції у вповноваженої на розпорядження вантажем особи. Якщо перевізник не може своєчасно отримати інструкції, він повинен вжити найдоцільніших заходів, в інтересах того, хто має право розпоряджатися вантажем.

Розділ III
Відповідальність

Стаття 23
Обгрунтування відповідальностіПараграф 1. Перевізник несе відповідальність за збитки, заподіяні у зв'язку з повною або частковою втратою або пошкодженням вантажу з моменту приймання його до перевезення до моменту видачі, а також за прострочення доставки вантажу, незалежно від того, яка залізнична інфраструктура використовується. Параграф 2. Перевізник звільняється від цієї відповідальності, якщо втрата, пошкодження або прострочення доставки сталися з вини правомочної особи, у зв'язку з розпорядженням правомочної особи, що не було спричинене виною перевізника, а також у зв'язку з власними дефектами вантажу (внутрішнє псування, природне зменшення і т. д.) або обставинами, яких перевізник не міг уникнути і наслідкам яких не міг запобігти. Параграф 3. Перевізник звільняється від цієї відповідальності у тій мірі, в якій втрата чи пошкодження вантажу виникають через особливий ризик, пов'язаний з одним або кількома такими обставинами: а) перевезення здійснюється у відкритих вагонах згідно із Загальними умовами перевезення, або на підставі угоди між залізницею і відправником, на яку є посилання в накладній; за винятком випадків пошкодження вантажу з причини атмосферних умов, вантаж, що перевозиться інтермодальними транспортними одиницями і закритими автомашинами, які перевозяться на вагонах, не розглядається як такий, що транспортується у відкритих вагонах; якщо при перевезенні вантажу у відкритих вагонах відправник використовує брезент, то перевізник несе таку саму відповідальність, що і при перевезенні у відкритих вагонах без використання брезенту, навіть якщо йдеться про вантаж, який згідно із Загальними умовами перевезень не перевозиться у відкритих вагонах; b) відсутність або незадовільний стан упаковки вантажів, що за своїми властивостями при відсутності або незадовільному стані упаковки піддаються зменшенню і пошкодженню; c) завантаження вантажів відправником або вивантаження одержувачем; d) природні властивості деяких вантажів, внаслідок яких вони схильні піддаватися повному або частковому зменшенню або пошкодженню, зокрема в результаті поломки, ржавіння, внутрішнього і самовільного псування, вивітрювання, утрушування; e) неправильне, неточне або неповне найменування або нумерація вантажних місць; f) перевезення живих тварин; g) перевезення, що згідно із застосовуваними положеннями або зазначеною в накладній домовленістю між відправником і перевізником повинне здійснюватись в супроводі провідника, якщо втрата або пошкодження виникли внаслідок небезпеки, якій повинен був запобігти провідник. Стаття 27
Фактичний перевізникПараграф 1. Якщо перевізник доручив повністю або частково здійснити перевезення фактичному перевізнику, незалежно від того, чи має він на це право згідно з договором перевезення чи ні, перевізник все одно несе відповідальність за здійснення повністю всього перевезення. Параграф 3. Будь-яка особлива угода, згідно з якою перевізник бере на себе зобов'язання, які не покладаються на нього цими Єдиними правилами, або відмовляється від прав, що надаються йому Єдиними правилами, має силу стосовно фактичного перевізника лише у випадку, якщо він ясно в письмовій формі на це погодився. Незалежно від того, чи висловив фактичний перевізник таку згоду, перевізник залишається зв'язаним зобов'язаннями або відступами, що випливають з вказаної вище особливої угоди. Параграф 4. Якщо і перевізник, і фактичний перевізник є відповідальними, то їхня відповідальність солідарна. Стаття 29
Припущення про втрату вантажуПараграф 1. Правомочна особа може без надання подальших доказів вважати вантаж втраченим, якщо його не видано або не надано в розпорядження одержувача протягом 30 днів після закінчення строку доставки. Параграф 2. При одержанні відшкодування за втрачений вантаж правомочна особа може письмово поставити вимогу стосовно того, щоб вона була негайно поінформована у випадку коли вантаж буде знайдено протягом року від моменту виплати відшкодування. Перевізник видає письмове підтвердження отримання такої вимоги. Стаття 31
Відповідальність при втраті в дорозіПараграф 1. Стосовно вантажів, які внаслідок своїх природних властивостей допускають, як правило, природні втрати під час перевезення, залізниця відповідає, незалежно від пройденої вантажем відстані, лише за ту частину втрати, яка перевищує наведені нижче норми: a) два відсотки від маси рідких або наданих в сирому стані вантажів; b) один відсоток від маси сухих вантажів. Стаття 32
Відшкодування у випадку пошкодженняПараграф 1. У випадку пошкодження вантажу, з тим, щоб виключити інші відшкодування, залізниця повинна виплатити компенсацію, еквівалентну зниженню вартості вантажу. Параграф 2. Відшкодування не може перевищувати: a) якщо весь вантаж знецінився в результаті пошкодження - суми, яку належало би заплатити у випадку втрати всього вантажу; b) якщо тільки частина вантажу зазнала зменшення вартості в результаті пошкодження - суми, яку належало би заплатити у випадку втрати частини, що зазнала зменшення вартості. Стаття 33
Відшкодування у випадку прострочення доставкиПараграф 1. Якщо збитки або шкода, зокрема пошкодження вантажу, спричинені простроченням доставки, то залізниця повинна оплатити відшкодування, сума якого не може перевищувати чотирикратного розміру вартості перевезення. Параграф 3. У випадку часткової втрати вантажу відшкодування згідно з параграфом 1 не може перевищувати чотирикратного розміру вартості перевезення невтраченої частини відправлення. Стаття 38
Відповідальність у залізнично-морському сполученніПараграф 1. При залізнично-морських перевезеннях лініями і шляхами, зазначеними у статті 24, параграф 1 Конвенції, кожна держава може, вимагаючи внесення відповідного запису до переліку ліній і шляхів, підпорядкованих Єдиним правилам, доповнити підстави для звільнення від відповідальності відповідно до статті 23 за сукупністю вказаних нижче причин: a) пожежа, якщо перевізник доведе, що вона не сталася внаслідок його дії або з його вини, а також не внаслідок дії або з вини капітана, команди судна, лоцмана, або працівників перевізника; b) порятунок або спроба порятунку життя або майна на морі; c) завантаження вантажу на палубу, якщо відправник надав свою згоду на це в накладній, і вантаж не перевозиться у вагоні; d) ризик, небезпеки або нещасні випадки на морі або на інших судноплавних водних шляхах. Параграф 2. Перевізник може посилатися на причини звільнення від відповідальності, зазначені в параграфі 1, лише у тому випадку, якщо він доведе, що втрата, пошкодження або прострочення доставки сталися на морській лінії в період від початку завантаження на судно і до його вивантаження з судна. Параграф 3. Коли перевізник використовує причини звільнення від відповідальності, зазначені в параграфі 1, він все одно залишається відповідальним, якщо правомочна особа доведе, що втрата, пошкодження або прострочення доставки сталися з вини перевізника, капітана, команди судна, лоцмана або працівників перевізника. Стаття 40
Особи, за яких відповідальний перевізникПеревізник несе відповідальність за своїх працівників та інших осіб, послугами яких він користується для виконання перевезення, коли ці працівники або ці інші особи знаходяться при виконанні своїх обов'язків. Підприємства, які управляють залізничною інфраструктурою, по якій здійснюється перевезення, розглядаються як юридичні особи, послугами яких перевізник користується для виконання перевезення. Розділ IV
Здійснення прав

Стаття 42
Акт констатаціїПараграф 1. Якщо перевізник виявляє або передбачає або правомочна особа стверджує, що трапилась часткова втрата або пошкодження вантажу, то перевізник в залежності від виду збитків повинен, якщо можливо в присутності правомочної особи, скласти акт, в якому зафіксувати стан вантажу, його вагу і, по можливості, розміри і причину збитків, а також момент виникнення їх. Параграф 2. Правомочній особі має бути безплатно надана копія цього акта. Параграф 3. Якщо правомочна особа не визнає констатації викладені в акті, то вона може вимагати, щоб стан і вагу вантажу, а також причину і розмір збитків було зафіксовано експертом, призначеним заінтересованими сторонами або судом. Ця процедура регулюється законами і нормами держави, в якій відбувається встановлення збитків або шкоди. Стаття 46
Судова компетенціяПараграф 1. Судові позови, що ґрунтуються на цих Єдиних правилах, можуть пред'являтися судам держав-членів, вибраним за взаємної згоди сторін, або суду держави-члена, на території якого a) відповідач має своє постійне місце проживання або своє звичайне місцезнаходження, своє основне місце розташування або філію, або установу, що уклала договір перевезення; b) знаходиться місце прийняття вантажу до перевезення або його видачі. Іншим судам позови пред'являтися не можуть. Параграф 2. Якщо позов, що ґрунтується на цих Єдиних правилах, знаходиться в судочинстві компетентного суду згідно з параграфом 1, або якщо за цим позовом цим судом було винесено рішення, то жодний новий позов з цього самого питання між тими самими сторонами не може пред'являтися, якщо лише рішення суду, якому був пред'явлений первісний позов, не може бути виконано в державі, в якій пред'явлено новий позов.Стаття 48
Строк давностіПараграф 1. Строк давності позовів, які грунтуються на договорі перевезення, закінчується через один рік. Строк давності складає, проте, два роки, якщо йдеться про позов, що стосується: a) виплати накладної плати, стягнутої перевізником з одержувача; b) виплати виручки від здійсненого перевізником продажу вантажу; c) збитку, що виник внаслідок дії або недогляду, скоєного або з наміром спричинити такий збиток, або з легковажності і з розумінням того, що такий збиток, ймовірно, буде завдано; d) одного з договорів перевезення, що діяли до перевідправлення, у випадку, передбаченому статтею 28. Параграф 4. Позови, що втратили силу за давністю, не можуть також пред'являтися як повторний позов або заперечення. ЄДИНІ ПРАВИЛА
до договорів про використання вагонів
в міжнародному залізничному сполученні
(ЦУВ - Додаток D до Конвенції)

Стаття 1
Сфера застосуванняЦі Єдині правила застосовуються до двосторонніх і багатосторонніх договорів про використання залізничних вагонів як транспортний засіб для здійснення перевезень згідно з Єдиними правилами ЦІВ і Єдиними правилами ЦІМ.
Стаття 2
ВизначенняЗгідно з текстом цих Єдиних правил термін: a) "підприємство залізничних перевезень" означає будь-яке приватне або державне підприємство, що має право перевозити пасажирів або вантажі та забезпечує при цьому засоби тяги; b) "вагон" означає будь-який транспортний засіб, здатний пересуватися на власних осях залізничною колією, без власної тяги; c) "власник" означає особу, що є власником вагона чи має право ним розпоряджатися та протягом тривалого часу економічно експлуатує вагон як транспортний засіб; d) "станція приписки" означає місце, яке написане на вагоні і в яке цей вагон може або повинен бути повернутий згідно з умовами договору про користування. Стаття 3
Знаки і написи на вагонахПараграф 1. Незважаючи на настанови, що стосуються технічного допуску вагонів до використання в міжнародному сполученні, особа, що надає вагон згідно з договором, зазначеним у статті першій, повинна пересвідчитися, що на вагоні є такі написи: a) зазначено власника; b) при необхідності зазначено підприємство залізничних перевезень, у вагонний парк якого включений вагон;c) при необхідності зазначено станцію приписки; d) інші знаки й написи, обумовлені в договорі про користування. Параграф 2. Знаки і написи, передбачені в параграфі 1, можуть бути доповнені засобами електронної ідентифікації.
Стаття 4
Відповідальність у випадку втрати або пошкодження вагонаПараграф 1. Підприємство залізничних перевезень, якому було довірено вагон для використання як транспортного засобу, відповідає за втрату або пошкодження вагона або його допоміжного обладнання, якщо воно не доведе, що це сталося не з його вини. Параграф 2. Підприємство залізничних перевезень не відповідає за збитки, пов'язані з втратою допоміжного обладнання, яке не написане з обох боків вагона або не зазначене в супроводжуючому його інвентарному переліку.
Стаття 6
Припущення про втрату вагонаПараграф 1. Правомочна особа може без надання подальших доказів вважати вагон втраченим, якщо вона вимагала від підприємства залізничного перевезення, якому вона довірила вагон для використання як транспортного засобу, розшукати цей вагон, та якщо цей вагон не був наданий в її розпорядження протягом трьох місяців після надходження цієї вимоги чи якщо вона не отримала жодної вказівки про місце, де знаходиться цей вагон. Цей строк збільшується на строк простою вагона з будь-якої причини, що трапилася не з вини підприємства залізничного перевезення, або у зв'язку з його пошкодженням. Параграф 2. Якщо вагон, що розглядається як втрачений, було знайдено після сплати відшкодування, то правомочна особа може вимагати протягом шести місяців після отримання ним повідомлення про це від підприємства залізничного перевезення, якому вона довірила вагон для використання його як транспортного засобу, щоб вагон було передано їй, без сплати витрат і з поверненням відшкодування, на станцію приписки або в іншому встановленому місці. Параграф 3. За відсутністю вимоги згідно з параграфом 2, або якщо вагон знайдено після закінчення одного року після оплати відшкодування, підприємство залізничного перевезення, якому правомочна особа довірила вагон для його використання як транспортного засобу, може розпоряджатися ним згідно із законами й приписами, що діють в місці, де знаходиться вагон. Параграф 4. Сторони договору можуть встановлювати положення, що відхиляються від параграфів 1 - 3.Стаття 9
Відповідальність за працівників та інших осібПараграф 1. Сторони договору несуть відповідальність за своїх працівників та інших осіб, послугами яких вони користуються для виконання перевезення, коли ці робітники або ці інші особи знаходяться при виконанні своїх обов'язків. РЕГЛАМЕНТ міжнародних залізничних перевезень контейнерів (РІКо) Глава IЗагальні положення Стаття 1Предмет Регламенту

1. Цей Регламент застосовується до контейнерів, що надаються для здійснення перевезення на умовах Єдиних правил ЦІМ.

Ці контейнери повинні належати залізниці або приватним особам (фізичним особам або іншим суб'єктам права), і у цьому останньому випадку контейнери повинні бути допущені залізницею або відповідати міжнародним стандартам виготовлення, що стосуються великих контейнерів.

2. Відповідно до цього Регламенту під "контейнером" розуміється засіб для перевезення (контейнер, цистерна або подібний засіб):

- постійного характеру і відповідно досить міцний, щоб бути придатним для повторного використання;

- спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажу одним або кількома видами транспорту без перевантаження вмісту;

- обладнаний пристроями для полегшення завантаження, розвантаження і закріплення вантажів;

- ємністю не менше 1 куб. м і розмірами не більше визначених приписами залізниці.

Термін "великий контейнер" означає контейнери ємністю більше 3 куб. м і довжиною 6 м (20 англійських футів) і більше.

Термін "контейнер" обіймає додаткові частини і обладнання, що відповідають його типові, якщо вони перевозяться з ним. Він не обіймає ні транспортні засоби, ні їхні додаткові частини і обладнання, ні застосовне упакування.

Читайте також:

1. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
2. Аналіз собівартості продукції за статтями витрат.
3. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ ЗА СТАТТЯМИ ТА ЕЛЕМЕНТАМИ
4. Встановлення нормативів по окремих статтях дозволяє забезпечити оптимальну потребу підприємства в оборотних коштах.
5. Групування витрат підприємства за статтями калькуляції
6. Документування операцій по статтях власного капіталу
7. За економічними елементами і калькуляційними статтями.
8. Забезпечення позову (стаття 117, 118 КАСУ).
9. Захист права ін Стаття 432. Захист права інтелектуальної власності судом
10. Зміни по статтях власного капіталу
11. ІІ. АНАЛІТИЧНІ ЖАНРИ: кореспонденція, стаття, коментар, огляд, рецензія, відкритий лист
12. Калькуляція продукції. Класифікація витрат за статтями.

Переглядів: 619