• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методологічні особливості викладання теоретичної психології.

Студенти в ході вивчення психології отримують наукове орієнтування в психології людини. Мета викладача – впровадження науки, управління процесом отримання знань, формування практичних умінь.

Ці положення є загальним і відноситься до вивчення будь-якої психологічної дисципліни. Разом з тим, викладання тих або інших тим, розділів, відрізняється і залежить від особливостей різноманітних галузей психологічної науки.

Теоретичну (загальну) психологіюприйнято називати пояснювальною, а прикладну психологію – доповненням до цієї теорії.

Завдання прикладної психологіїтак само пов'язані з поясненнями фактів реального психічного життя, але в сфері, яка належить до компетенції конкретної галузі психології.

Прикладна психологія реалізується через теорію, а також різні психотехніки.

Якщо викладач психології працює над розвитком творчого мислення студентів, використовуючи спеціальні інтелектуальні вправи, активні методи навчання, то він зайнятий не тільки теоретичною психологією, а і реалізує психотехніку розвитку здатності вирішувати розумові завдання, тобто працює у напрямі практичної прикладної психології.

Методичні особливості викладання загальної психології.

Мета викладання загальної психології – це засвоєння студентами загальних закономірностей функціонування властивостей психіки. Вивчення загальної психології має методологічне значення для засвоєння інших навчальних курсів психологічного циклу.

Лекційний курс загальної психології, залежно від кількості годин в робочому навчальному плані викладача (для різних факультетів) зазвичай поділяється на 5–7 лекційних блоків. Наведемо декілька варіантів.

Перший варіант (5 блоків): введення в загальну психологію; психологія особистості та діяльності; пізнавальні процеси особистості; емоційно-вольова сфера особистості; індивідуальні психологічні властивості особистості.

Другий варіант (6 блоків): загальна психологія як наука, об'єкт, предмет; психологія діяльності; психічні процеси, стани і властивості; психологія особистості та її пізнавальна, емоційна, вольова сфери; характер і темперамент; здібності і спрямованість особистості.

Третій варіант (7 блоків): психологія як наука, її основні галузі, історія, методи; психологія діяльності; психологія особистості; пізнавальні психічні процеси; емоції і воля в діяльності; психологія розвитку, навчання і виховання; психологія спілкування і міжособистісних відносин.

На будь-який з блоків в кожному запропонованому варіанті лектор може відвести різну кількість лекційних годин. Наприклад, для менеджерів актуальніші проблеми діяльності та міжособистісних відносин, для майбутніх вчителів – питання особистості, психології розвитку, навчання і виховання.

Головне завдання викладача – навчити студентів мислити психологічними категоріями, аналізувати наукові і практичні проблеми.

Методичні особливості викладання історії психології.

Історія психології – теоретична галузь психологічної науки, яка пояснює сучасний стан психології на основі ретроспективного аналізу.

Цей аналіз починається від стародавніх поглядів на психіку (душу) до сучасних теорій. Студентам необхідно засвоїти логіку розвитку науки в часі, зрозуміти, які суспільні потреби викликали появу науки, і як вона допомогла задовольнити ці потреби.

Вивчення історії психології пов'язане з необхідністю прослідкувати і пояснити етапи становлення науки психології, з розумінням становлення різних теорій і гіпотез, історичного підходу до освітлення психологічних проблем.

Особливості історії психології як науки теоретичної, а одночасно історичної та психологічної, вимагають від викладача особливого методичного підходу у викладанні.

По-перше, істотне значення має послідовність вивчення загальної психології і історії психології.

На лекціях з історії психології подаються ідеї, думки, які пізніше, насправді, були визнані помилковими. Проте, не володіючи категоріальним апаратом сучасної психології, не знаючи відкритих на сьогодні законів функціонування психологічних механізмів і багато іншого, студенти позбавлені можливості критично сприймати історичну інформацію про зміни теорій і поглядів різних психологічних шкіл. Знижується можливість оцінити їх місце в історії науки.

Студентам складно зрозуміти, чому певна теорія, яка колись прогресувала, була з часом забута, і в сучасній психології не відіграє ніякої ролі. Тобто виникають складнощі засвоєння історії психології без попереднього знайомства з сучасними психологічними поглядами, теоріями, загальною психологією.

З іншого боку, після того, як засвоєні сучасні психологічні погляди і теорії, зменшується інтерес, і взагалі стає не зрозуміло, навіщо вивчати давно забуті, і часом абсолютно наївні психологічні уявлення, напрями наукової психологічної думки, які визнані помилковими і тупиковими.

Тому важливим є тандем викладання історії психології і загальної психології, паралельне їх викладання.

По-друге, віддаленість в часі історичних фактів, і неможливість їх безпосереднього спостереження залишає для студента можливість зрозуміти історію тільки через розумову діяльність. Тому для викладача важливе вміння управляти роботою студентів, організувати самостійне виконання відповідних навчальних завдань.

Зміст лекції потрібно скомпонувати так, щоб в стислій формі були логічно викладені основні етапи історії психології. Важливо, щоб студент бачив у викладених етапах сходинки, які ведуть до прогресу науки.

Виклад історичної послідовності подій, пов'язаних із значними науковими відкриттями, необхідно будувати так, щоб була зрозуміла логіка їх визрівання на базі попередніх наукових даних саме в цей історичний момент. Важливо, щоб студент побачив в хронології подій не тільки, і не стільки зв'язок часів, скільки рух наукової думки в певній логіці, згідно потребам суспільної практики.

Під час викладання історій психології, викладач повинен враховувати зміну наукового змісту основних психологічних понять, категорій. Причому попередні терміни зберігаються (наприклад, в різний час трактування категорії «рефлекс» відрізняється. Тому одну з лекцій можна спеціально присвятити понятійному аналізу історії психології. Також методично грамотним є акцентування уваги студентів на зв'язок досягнень науки з сучасними поглядами на дану проблему.

Методичні особливості викладання вікової та педагогічної психології.

Вікова психологія як самостійна галузь психологічної науки вивчає динаміку психіки людини в онтогенезі, і в своєму історичному розвитку практично не відокремлена від педагогічної психології.

У вітчизняному викладанні вікової психології, вона практично зводиться до викладання дитячої психології (звичайне викладання охоплює період від народження до юнацького (студентського) віку. Це ще раз свідчить про взаємозв'язок викладання вікової і педагогічної психології у вітчизняній системі освіти.

Для не психологічних спеціальностей зазвичай читається курс «Вікова та педагогічна психологія», для психологічних спеціальностей ці дисципліни винесені як окремі. Для психологічних спеціальностей вікова психологія викладається як галузь психологічної науки, що вивчає закономірності етапів психічного розвитку і формування особи впродовж життя людини від народження до старості, тобто немає обмеження дитячою психологією.

Педагогічна психологія – галузь психології, що вивчає психологічні проблеми навчання та виховання.

Методика викладання педагогічної психології будується на визначенні взаємозв'язку процесу навчання і виховання з процесом розвитку психіки.

Важливо навчити студентів розрізняти психологічний аспект навчання і виховання від суто педагогічного аспекту. Так, педагогіка відповідає на питання «як учити, як виховувати», а психологія – «чому навчати і виховувати потрібно саме так».

Таке підкреслення психологічного аспекту навчання і виховання є необхідним, оскільки ще з дитинства у людини складається враження про навчання і виховання як про вплив із зовні – з боку батьків, вчителів, і взагалі всієї освітньо-виховної системи. Завдання педагогічної психології – формування знань щодо внутрішніх, психологічних змін особистості в процесах навчання та виховання.

Методичні особливості викладання соціальної психології.

У методиці викладання соціальної психології потрібно враховувати відносну молодість цієї науки. Перші спроби створення соціально-психологічної теорії виникли порівняно нещодавно завдяки представникам психологічної школи в соціології – Тарда, Дюркгейма.

У 20–х роках минулого сторіччя соціальна психологія стає провідним напрямом психології. Але лише в 60–ті роки соціальна психологія визнана окремою наукою та введена як дисципліна у вищі навчальні заклади.

На сьогодні ще не припинилися дискусії щодо предмету дослідження соціальної психології, немає загальноприйнятого визначення соціальної психології. Тому при самостійному вивченні літератури студент може зіткнутися з різними, іноді протилежними поглядами на одне і те ж питання, оскільки наука знаходиться в стані розвитку.

У зв'язку з цим, у викладанні соціальної психології різні визначення, класифікації, підходи можуть виступати як проблемна ситуація. Необхідно зупинитися на літературі, яка містить різні погляди. Доцільно провести екскурс в історію науки, позначивши, що є позитивним, які існують недоліки.

Методичні особливості викладання юридичної психології.

Юридична психологія як наука сформувалася більш ніж 100 років потому, коли у практиці кримінального судочинства почали використовувати психологічні пояснення скоєної протиправної дії, а також психологічні характеристики особистості злочинця.

У юридичній практиці використовували психологічні знання щодо мотивів злочину, колективного злочину, афектів, психологічних портретів маніяків, впливу виховання у сім»ї на виникнення девіантної поведінки.

Мета юридичної психології – формування у студентів-юристів психологічної культури, тобто надання системи знань, умінь, що забезпечать високу культуру спілкування, гуманізацію.

Сьогодні юридична психологія викладається у юридичних вищих навчальних закладах та на юридичних факультетах вищих навчальних закладів. Існують розділи юридичної психології: кримінологічна психологія, судова та пенітенціарна (виправна).

Психологічні знання використовуються в оперативно-пошуковій та слідчій діяльності. Їх застосовують для виявлення детермінант скоєння злочину, а також психологічні методи використовують для попередження асоціальних проявів.

Методичні особливості викладання медичної психології.

Медична психологія відображує зв'язок психології та медицини, особливо психіатрії, неврології, нейрохірургії.

У державному стандарті вищої освіти немає предмету «медична психологія», є дисципліна «клінічна психологія».

Клінічна психологія вивчає психологічні проблеми, що виникають у хворих. Тому цей предмет більшою мірою орієнтований не на психологів, а на студентів-медиків.

Практичний психолог, що працює у медичній установі повинен уміти діагностувати, попереджати та лікувати низку хвороб, займатися питаннями психогігієни, психокорекції, психофармакології, реабілітації тощо.

Завданнями клінічної психології як наукової дисципліни є:

- навчити розрізняти та всебічно аналізувати початкові симптоми порушення психічної діяльності під впливом психотравмуючих чинників та своєчасно надавати допомогу;

- навчити діагностувати психогенні захворювання, в разі необхідності, рекомендувати людині, що страждає на психічні порушення, звернутися до психіатра.

Питання для самоперевірки.

1. Назвіть основні положення наукового пояснення психічних явищ.

2. Розкажіть про особливості викладання загальної психології.

3. В чому полягає специфіка черговості викладання загальної психології та історії психології.

4. Назвіть особливості викладання загальної та педагогічної психології у вітчизняній системі вищої освіти.

5. Розкажіть про вплив особливостей соціальної психології на методику викладання дисципліни.

6. Які розділи юридичної психології Вам відомі.

7. Чи викладається медична психологія у вищих навчальних закладах України. Поясніть свою думку.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. IV. ДІЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ
3. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. VIIІ. Особливості написання та оформлення звіту про проходження виробничої практики
7. VІ. Особливості написання та оформлення магістерської дипломної роботи
8. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
11. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
12. Аграрна сфера виробництва та її особливості

Переглядів: 3209