• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перша допомога при зупинці серця.

НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА ПРИ ГОСТРИХ ПОРУШЕННЯХ ДИХАННЯ І РАПТОВІЙ ЗУПИНЦІ СЕРЦЯ.

Перша допомога при зупинці серця.

При зупинці серця припиняється кровообіг в життєво важли­вих центрах головного мозку, що викликає швидку втрату свідо­мості, зупинку дихання. Короткий проміжок часу (не більше п'я­ти хвилин) після зупинки кровообігу і дихання, в який ще можливе відновлення життєво важливих функцій організму, відомий як період клінічної смерті. Почата в цей час реанімація може при­вести до повного відновлення всіх функцій організму. Навпаки, по закінченню цього періоду реанімаційні заходи можуть відновити серцеву діяльність, дихання, але не відновити функцію клітин кори головного мозку - свідомість. В цих випадках насту­пає "смерть мозку", соціальна смерть. При стійкій втраті функцій організму може йти мова про настання біологічної смерті.

Найважливішою умовою успішного оживлення організму є своє­часне визначення ознак розладу кровообігу і клінічної смерті. Необхідно запам'ятати основні ознаки зупинки серця, їх п'ять:

· відсутність пульсу на сонній артерії;

· втрата свідомості;

· розширення зіниць і відсутність їх реакції на світло;

· зупинка дихання;

· синюватий або сіро-попелястий колір обличчя.

При клінічній смерті всі дії по оживленню повинні починати­ся з забезпечення проходження дихальних шляхів. Для цього потерпілого укладають на спину на жорсткому і рівному місці (підлога, земля), відгинають йому голову назад (для запобігання западання язика) (Рис.1,а), звільняють від сторонніх предметів і осу­шують ротову порожнину (Рис.1,б), потім накривають рот хус­тинкою, швидко роблять 3-5 вдувань в легені і роблять короткий удар ребром долоні або кулаком з відстані 20-30 см по грудині (кістка, що розташована посередині грудної клітини спереду).

Той, хто надає допомогу, займає позицію збоку від хворого, визначає місце кінця грудини, і на відстані двох поперечно розта­шованих пальців в напрямі доверху по середній лінії накладає долоню однієї руки найбільш широкою її частиною. Другу доло­ню кладуть хрестоподібно зверху. Не згинаючи рук, виконує сильне надавлювання на грудину по направленню до хребта на глибину 4-5 см і через невелику паузу відпускає, не відриваючи рук від поверхні грудної клітини.

Необхідно повторювати ці рухи з частотою не менш як 60 в 1 хвилину (одне надавлювання в одну секунду), бо більш рідкі дії не забезпечують достатнього кровообігу. Стискувати грудну клітину необхідно енергійно з дозованим тиском, щоб викликати пульсову хвилю в сонній артерії. При проведенні масажу у дорослих необхідно застосовувати не тільки силу рук, але і натискувати всім тілом. У дітей віком більш п'яти років зовнішній масаж серця вико­нують однією рукою, у немовлят - кінчиками вказівного і середнь­ого пальців. Частота здавлювань від 100 до 110 в хвилину.

Про ефективність масажу судять по зміні кольору шкірного по­крову обличчя, появі пульсу на сонній артерії, звуженню зіниць. Припиняти зовнішній масаж серця можна через кожні 2 хвилини лише на 3-5 с, щоб впевнитись в відновленні серцевої діяльності. Якщо після припинення масажу пульс не визначається, а зіниці знову розширюються, масаж необхідно продовжити.

Якщо допомогу надає одна людина (Рис.2,а), то співвідно­шення маніпуляцій повинно бути 2:15. На кожні 2 швидких вду­вань повітря в легені повинно бути 15 масажних стискувань гру­дини. Той, хто надає допомогу, повинен зайняти зручну позицію по відношенню до хворого, яка дозволяє виконувати той чи інший захід оживлення, не змінюючи свого положення. Під плечі хворо­го необхідно підкласти валик з одежі, щоб голова була відкинута, а дихальні шляхи відкриті.

Якщо допомогу надають 2 людини (Рис.2,б), то співвідношен­ня повинно бути 1:5. Один виконує зовнішній масаж серця, дру­гий - штучне дихання після кожного 5-го стискування грудини, в мить розпростування грудної клітини. Якщо серцева діяльність відновилась, пульс став чітким, обличчя порожевіло, масаж серця припиняють, а штучне дихання продовжують у тому ж ритмі до відновлення самостійного дихання. При появі у потерпілого по­вноцінного дихання необхідно встановити за ним постійний на­гляд (до відновлення свідомості). Необхідно пам'ятати, що при відсутності свідомості можуть бути повторні розлади дихання внас­лідок западання язика або нижньої щелепи.

Читайте також:

1. III. ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛИМ ІЗ НЕДОСТАТНІМ ЧИ РАПТОВО ПРИПИНЕНИМ ДИХАННЯМ.
2. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса.
3. Адресна соціальна допомога
4. Адукацыя, навука, культура БССР у другой палове 1950-х – першай палове 1980-х гг.
5. Адукацыя, навука, культура БССР у другой палове 1950-х – першай палове 1980-х гг.
6. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
7. Барацьба з крыжацкай агрэсіяй і нашэсцем мангола-татар у першай палове ХШ ст.
8. Беларусь у гады першай сусветнай вайны.
9. Беларусь у Першай сусветнай вайне.
10. В Харкові відбулася перша персональна виставка творів художника, на якій було виставлено 120 творів.
11. Взаємне положення площин. Перша позиційна задача
12. Види кровотеч і перша допомога

Переглядів: 1524