Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ КРОВОТЕЧАХ.

Кровотеча виникає при порушенні цілості кровоносних судин. Вона може бути небезпечною для життя, бо зі зменшенням кількості циркулюючої крові порушується постачання киснем жит­тєво важливих органів — мозку, серця, печінки, нирок.

В залежності від виду пошкоджених судин розрізняють артері­альну, венозну, капілярну і паренхіматозну кровотечу.

Найбільш небезпечна артеріальна кровотеча. Вона виникає при пошкодженні артеріальних судин, кров у цьому випадку яскраво-червоного кольору і тече з рани сильним пульсуючим струмком (іноді фонтаном).

Існує декілька засобів зупинки артеріальної кровотечі. Для зу­пинки кровотечі застосовують засіб притискування судин паль­цем у відповідному місці. Найкраще, якщо вдається притиснути цю судину до кістки.

При небезпечній для життя кровотечі, якщо неможливо засто­сувати джгут, необхідно накрити рану стерильною серветкою та притиснути пальцем судину, яка кровоточить. Але слід пам'ята­ти, що найбільш безпечний засіб притискування судини не в самій рані, а за її межами.

При артеріальній кровотечі судину притискують вище місця її пошкодження, а при кровотечі з вени - нижче. Для цього необ­хідно знати схему магістральних артеріальних судин і місця при­тискувань їх пальцем (Рис.14).

При кровотечах з судин вискової частини голови, вискову ар­терію притискують спереду мочки вуха до щелепної кістки (Рис.15,в). При сильній кровотечі з ран голови, обличчя, язика при­тискують сонну артерію (Рис.15,а), зовнішню щелепну (Рис.15,б) і підключичну артерії (Рис.15,г), притискуючи ці артерії до щеле­пи або хребта. При кровотечі з ран плеча або стегна притискують плечову (Рис.15, д), підпахвенну (Рис.15,е), або стегнову артерії (Рис.15,ж).

Після того, як кровотеча зупинена притискуванням пальцем артерії, на рану накладають щільну стерильну пов'язку. Поверх неї - туго звернуту грудку вати, а потім щільно бинтують коло­вими рухами бинта. Замість вати можна використати різний м'я­кий матеріал, що є під руками - хустку, кусок тканини.

Для того, щоб накласти кровозупиняючий джгут, використову­ють наступні правила:

1. Джгут накладають при пошкодженні великих артеріальних судин кінцівок.

2. При кровотечі з артерій верхніх кінцівок джгут найкраще розташовувати на верхній третині плеча, при кровотечі з артерій нижніх кінцівок - на середній третині стегна.

3. Джгут накладають на піднесену кінцівку: підводять його під місце припущеного розташування, енергійно розтягують (якщо він гумовий) (Рис.16, а) і підклавши під нього м'яку підкладку (бинт, одяг та ін.), закручують декілька раз (до повної зупинки кровотечі) (Рис.16,б,в) так, щоб витки лягли впритул один до одного і щоб між ними не попадали складки шкіри. Кінці джгута надійно зав'язують або з'єднують за допомогою ланцюжка і гачка (Рис.16, г).

4. Джгут повинен накладатися туго, але не слід надмірно стис­кувати тканини кінцівок, так як можливі важкі ускладнення, до джгута обов'язково прикріплюють аркуш паперу з поміткою часу його накладання.

Джгут накладають не більш як на 1-1,5 години, а взимку - не більше як на 1 годину. Якщо по закінченню вказаного терміну потерпілого не вдалося доставити в медичну установу, джгут на короткий час необхідно зняти. Роблять це вдвох - один здійснює пальцевий тиск на артерію вище джгута, другий повільно, щоб тиск крові не виштовхнув утворений в артерії тромб, відпускає джгут на 3-5 хвилин. Трохи вище попереднього місця джгут накладають знову.

Якщо нема гумового джгута, використовують підручні матеріа­ли - хустку, шматки тканини або одягу, шарфи. Мотузка і дріт не підходять, тому що можуть пошкодити шкіру, м'язи і особливо нерви. Кінці джгута зв'язують вище рани і накладають під нього невеликий валик з тканини. В утворену петлю вставляють палич­ку, олівець або ручку і закручують джгут до нової зупинки крово­течі. Паличку прибинтовують до кінцівки (Рис.17,б,в).

Для тимчасової зупинки кровотечі з судин кінцівок можна ви­користовувати метод максимального згинання кінцівок в сугло­бах. При кровотечі з судин плеча руку заводять за спину і фіксу­ють її пов'язкою (Рис.17,а). Якщо кровотеча з судин передпліч­чя, руку згинають в ліктьовому суглобі (Рис.17,е). При кровотечі з ран гомілки або ступні ногу згинають максимально в колінному суглобі (Рис.17,г,д) і, надавши кінцівці таке положення, її над­ійно прибинтовують.

Для венозної кровотечі характерний темно-червоний колір і витікає вона безперервним струмочком. Для зупинки кровотечі на рану накладають стерильну серветку, а потім здавлюючу пов'язку.

При капілярній кровотечі кров виділяється по всій поверхні пошкодженої тканини. У такому випадку накладають пов'язку, а поверх неї на місце пошкодження - кульку з льодом.

Паренхіматозна кровотеча спостерігається при порушеннях внутрішніх органів - печінки, нирок, селезінки і т.і. По суті це неначе змішана кровотеча з артерій, вен та капілярів. При цьому, кров тече сильно і безперервно зі всієї пораненої поверхні органу.

При кровотечі з легенів потерпілому надають зручне напівсидяче положення, на грудину накладають кульку з льодом або хо­лодною водою. При внутрічеревній кровотечі потерпілого укла­дають на спину, прикладають холод до живота, скоріше виклика­ють лікаря.

 


Читайте також:

  1. III. ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛИМ ІЗ НЕДОСТАТНІМ ЧИ РАПТОВО ПРИПИНЕНИМ ДИХАННЯМ.
  2. Адресна соціальна допомога
  3. Адукацыя, навука, культура БССР у другой палове 1950-х – першай палове 1980-х гг.
  4. Адукацыя, навука, культура БССР у другой палове 1950-х – першай палове 1980-х гг.
  5. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
  6. Барацьба з крыжацкай агрэсіяй і нашэсцем мангола-татар у першай палове ХШ ст.
  7. Беларусь у гады першай сусветнай вайны.
  8. Беларусь у Першай сусветнай вайне.
  9. В Харкові відбулася перша персональна виставка творів художника, на якій було виставлено 120 творів.
  10. Взаємне положення площин. Перша позиційна задача
  11. Види кровотеч і перша допомога
  12. Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них




Переглядів: 496

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Перша допомога при Шоковому стані. | ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ПЕРЕЛОМАХ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.