• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правила техніки безпеки при роботі з газовими і вуглекислотними вогнегасниками.

1. Не допускайте ударів по балону, головці, ЗПП, розтрубові.

2. Не торкайтесь рукою розтруба при виході заряду з вуглекислотного вогнегасника,бо температура його понижується до мінус 78^о С.

3. Захищайте вогнегасник від дії бензину, масла, вологи і тепла (сонячних променів, батарей опалення тощо).

4. При зберіганні вуглекислотного вогнегасникатемпература в приміщенні не повинна перевищувати +30°С.

5. Заборонена укладка вогнегасників штабелем один на одного.

3.5.3.2. Аерозольні вогнегасники –призначені для гасіння займань різних речовин, горючих і тліючих матеріалів та продуктів (зерна, бавовни, текстилю, ізоляційних матеріалів і ін.), установок під напругою до 380 В, крім тих, які горять без доступу повітря (кіноплівка і ін.). Можуть використо­вуватися для гасіння пожеж всіх видів нафтопродуктів, твердих матеріалів органічного походження (в тому числі і тих, які пога­но всмоктують воду), водню тощо. Їх не можна застосовувати для гасіння лужних і лужноземельних металів і сплавів на їхній основі, тому що при цьому може відбутися посилення горіння, що супроводжується вибухом. Не рекомендуються їх використовувати для гасіння пожеж металів, а також для гасіння горіння, в якому окислювачами виступають окиси азоту. Рекомендується використовувати на легкових автомобілях, мотоциклах (ВА-1), вантажних автомобілях, тракторах тощо (ВА-3).

Вогнегасник ВА-1 від ВА-3 (рис. 4.3) відрізняється тільки розміром корпусу. Зарядом служить бромистий етил (галоїдовані вуглеводні), який витісняється з корпусу повітрям, заправленим в окремий балон всередині корпусу вогнегасника.

Для приведення вогнегасника ВА-3 в дію піднімають рукоятку 15 і на­тискають на пусковий важіль 13, який опирається на кінець штока 10. Шток проколює мембрану 5 балона 4 і переміщається таким чи­ном, що відкриває доступ газу з балона, котрий через дозуючий отвір ніпеля 16 поступає в корпус 2 вогнегасника. Тиск в корпусі збільшується і бромистий етил через сифонну трубку 3 надходить у . вихідне сопло 12. У вихідному соплі рідка фаза заряду перетворюється в газоподібну, утворюється аерозольний струмінь, який надходить у зону горіння. При роботі вогнегасник повинен бути у вертикальному положенні.

Вогнегасники аерозольні хладоновіБАХ, ВХ-3 (рис. 4.2. б), ВХ-7 призначені для гасіння займань на легковому автомобілі та в побуті. Вони використовується при температурі повітря від -20°С до +45°С.

Вогнегасник являє собою металеву аерозольну упаковку, за­повнену сумішшю хладонів (хладон 114-В-2 і хладон 12). Його обслуговування проводять щомісяця шляхом зовнішнього огляду вогнегасників. Один раз на квартал зважують. При втраті 10% ваги відправляють на дозаряджання. Один раз на п'ять років здійснюють випробуван­ня корпуса гідравлічним тиском 1,3 МПа.

Основними недоліками цих вогнегасних речовин є: токсичність продуктів термічного розпаду; низька теплота випа­ровування; висока леткість; здатність утворювати корозійно-активні продукти.

3.5.4.На даний час більш досконалими і такими, що відповідають тенденціям у розвитку засобів пожежегасіння є порошкові вогнегасники, які випускаються двох типів: з пусковим балоном i закачні. У вогнегасниках з пусковим балоном (ВП-2, ВП-5Б, ВП-5М, ВП-9, ВП-50) корпус, в якому знаходиться пусковий балон з газом чи повітрям під тиском, заповнюється вогнегасним порошком (у разі використання їх необхідно тримати у вертикальному положенні горловиною догори). У закачних вогнегасників (ВП-2(з), ВП-5(з)М, ВП-9(з), ВП-100(з)) відсутній пусковий балон, а тиск повітря чи газу підтримується безпосередньо у корпусі вогнегасника.

Застосуванняпорошкових вогнегасників для гасіння пожеж залежить від їх вогнегасильних зарядів - складу порошку (табл. 4.3). Їх використовують для гасіння пожеж транспортних засобів, на об'єктах з великими матеріальними цінностями (лабораторій, музеїв, картинних галерей тощо). Призначення окремих вогнегасників позначені на їх корпусах.

Не рідше одного разу на рік порошок слід просушувати при температурі 30-50⁰С, грудки, що утворилися – подрібнювати. Після сушіння порошок просівають і засипають у вогнегасник. Ці роботи виконувати з використанням протипилового респіратора.

Таблиця 4.3

Характеристика порошкових зарядів вогнегасників

При застосуванні вогнегасників слід дотримуватися запобіжних заходів – евакуаювати людей з помешкання та забезпечити рятівників засобами захисту органів дихання. Зберігати вогнегасники необхідно у вертикальному положенні в легкодоступному місці, захищеному від попадання прямих сонячних променів і далеко від нагрівальних приладів.

Для вогнегасника «Момент» періодично (не рідше одного разу на рік) проводиться контрольне зважування балончика з вуглекислотою. Якщо його маса зменшиться на 36 г, балончик слід замінити.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. I. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА.
3. I. Організація класу до уроку та повторення правил техніки безпеки.
4. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
5. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
6. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
7. II. Правила щодо аргументів.
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
10. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
11. III. Ризики виробничого травмування та професійних захворювань механізаторів, допоміжного персоналу та сторонніх осіб при експлуатації сільськогосподарської техніки
12. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці

Переглядів: 2117