Початок війни і її правові наслідки. Театр війни

Згідно з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні розпочинатися без завчасного і недвозначного попередження, яке буде мати або форму мотивованого оголошення війни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни.

Таким чином, міжнародне право вимагає оголошення війни. Воно може здійснюватися в різноманітних формах:

— шляхом звернення до власного народу;

— шляхом звернення до народу або уряду держави-супротив-ника;

— шляхом звернення до світового співтовариства.

Особливий спосіб оголошення війни — ультиматум — категорична вимога, яка не допускає жодних подальших спорів і заперечень, уряду однієї держави, який висуває її уряду іншої держави під загрозою, що в разі невиконання цієї вимоги до певного терміну уряд, який висунув ультиматум, вживе певних заходів. Мова, таким чином, іде про загрозу війни.

Проте, хоча зазначені способи оголошення війни вважаються такими, що знаходяться в рамках міжнародного права, відповідно до статті IIКонвенції про визначення агресії від 3 липня 1933 року сам факт оголошення державою війни першою розглядається як агресія. Відповідно до зазначеної IIIГаазької конвенції 1907 року оголошення війни не робить агресивну війну законною. Відповідно до статті 3 «Визначення агресії», прийнятої на XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1974 році, як акти агресії, незалежно від оголошення війни, розглядаються:

а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію
інших держав, або будь-яка воєнна окупація, який би тим
часовий характер вона не мала, що є результатом такого
вторгнення або нападу, або будь-яка з застосуванням сили
анексія території іншої держави або частини її;

б) бомбардування збройними силами держави території іншої
держави або застосування будь-якої зброї державою проти
території іншої держави;

в) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої
держави;

г) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або
повітряні сили або морські і повітряні флоти іншої держави;

ґ) застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з державою, що приймає, з порушенням умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їхнього перебування на такій території після припинення дії угоди та ін. Не вважається відповідним міжнародному праву не тільки ведення війни неоголошеною, що буде розглядатися як кваліфікуюча обставина при визначенні відповідальності, але й так званий casus belli (привід для війни) — безпосередній формальний привід, що призводить до виникнення між державами стану війни. У мину-

лому такий привід був законною підставою для початку воєнних дій і служив виправданням війни і цілям приховання її справжніх причин. Наприклад, багато дослідників вважають, що події навколо німецької радіостанції в Гляйвиці в серпні 1939 року, коли на неї нібито напав загін польських прикордонників (пізніше з'ясувалося, що це було влаштовано самою Німеччиною), спровокували напад Німеччини на Польщу і стали приводом для початку Другої світової війни.

Стан війни повинен бути без зволікання сповіщений нейтральним країнам, він має для них дійсну силу лише після одержання оповіщення.

В Україні оголошення війни є прерогативою вищих органів держави. Конституція України містить механізм такої процедури: відповідно до п. 19 статті 106 Конституції Президент України вносить у Верховну Раду України подання про оголошення стану війни, а Верховна Рада України відповідно до п. 9 статті 85 Конституції на підставі даного представлення оголошує стан війни.

Оголошення війни, навіть якщо за цим актом не слідують власне воєнні дії, означає початок юридичного стану війни і настання для усіх воюючих сторін певних правових наслідків:

— між державами припиняються дипломатичні і консульські відносини (дипломатичному і консульському персоналу забезпечується захист і можливість безперешкодно залишити територію противника). На час збройного конфлікту інтереси однієї воюючої держави на території іншої представляє звичайно нейтральна держава, що має дипломатичні відносини з обома воюючими сторонами;

— перестають застосовуватися багато норм міжнародного права, несумісні з воєнним часом, зокрема, припиняють дію двосторонні політичні, економічні, культурні угоди між воюючими державами. Багатосторонні договори (наприклад, із питань зв'язку, транспорту, транзиту й ін.) припиняються;

— починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту (союзні договори, договори про взаємну і воєнну допомогу, договори стосовно правил ведення війни, причому останні не можуть бути денонсовані і т.п.);

— припиняються і забороняються економічні, торгові, фінансові угоди й інші відносини з юридичними і фізичними особами воюючої сторони;

— майно, що є власністю ворожої держави (крім майна дипломатичних представництв і консульських установ), підлягає конфіскації;

— торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, повинні залишити порт противника (для

цього встановлюється розумний термін для вільного виходу з територіальних вод держави-супротивника — індульт, після закінчення якого такі судна підлягають реквізиції і затримці до закінчення війни незалежно від їхньої належності (державі, приватним компаніям або особам)); військові кораблі підлягають обов'язковій реквізиції;

— до громадян ворожої держави може бути застосований спеціальний режим (обмеження пересування, примусове поселення у відведених владою місцях, інтернування та ін.);

— власні громадяни поділяються на мирне населення і збройні сили.

Війна завжди ведеться у визначених просторових межах. Театр війни — це територія воюючих сторін, відкрите море і повітряний простір над ним, у межах яких ведуться воєнні дії.

Театр війни буває сухопутний, морський і повітряний.

Театром сухопутної війни є сухопутна територія держави; театром морської війни — внутрішні морські води, територіальне море воюючих держав і відкрите море. Театром повітряної війни є повітряний простір над сухопутним і морським театром війни.

Забороняється використовувати як театр війни нейтралізовані території, територію нейтральних держав, а також місцевості, в яких відповідно до Гаазької конвенції 1954 року зосереджені культурні цінності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Міжнародне право в період збройних конфліктів — галузь міжнародного права	\|	Учасники збройних конфліктів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.