Предмет злочину.

Поряд з об’єктом злочину слід відрізняти предмет злочину. Об’єкт завжди є обов’язковим (необхідним) елементом кожного складу злочину, виступає в якості суспільних відносин.

Предмет – це будь-які речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв’язку з якими вчиняється злочин. Предмет це – факультативний елемент складу, який виявляється не в усіх злочинах. Наприклад, при крадіжці об’єктом злочину є право власності, а предметом – майно, речі та інші цінності.

Якщо злочин має свій предмет, то його називають предметним злочином. В законі ознаки предмета злочину описуються по різному:

- предмет може чітко зазначатися в самому законі (наприклад, у ст. 245 КК міститься вказівка на такий предмет як лісові масиви або зелені насадження);

- предмет може безпосередньо випливати з диспозиції кримінально-правової норми (наприклад, за ст. ст. 368-370 КК предметами хабарництва можуть бути як будь-які матеріальні цінності – гроші, продукти, предмети побутової техніки та інші речі, так і майнові блага);

- предмет може визначатися різними нормативними актами, якщо певна диспозиція має бланкетний характер (наприклад, перелік наркотичних засобів, про які йдеться у ст. 305 КК, встановлюється не безпосередньо у КК, а в іншому нормативно-правовому акті).

Кримінально-правове значення предмета злочину проявляється у таких аспектах:

1) включення предмета злочину в комплекс ознак конкретного складу злочину забезпечує повноту його конструювання, що сприяє успішному вирішенню завдань кваліфікації;

2) предмет злочину може виступати критерієм розмежування суміжних злочинних діянь. Наприклад, предметом шахрайства (ст. 190 КК) є майно, яке на момент вчинення злочину перебувало у власності держави, колективу або приватних осіб, а предметом заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК) є майно, яке лише повинно було перейти у цю власність від інших суб’єктів;

3) предмет посягання може бути також одним із критеріїв розмежування злочинного та незлочинного діянь. Наприклад, за предметом розрізняють кримінальне карану контрабанду (ст. 201 КК) і контрабанду як адміністративне правопорушення;

4) ті чи інші ознаки предмета посягання можуть бути пом’якшуючими або обтяжуючими обставинами злочину (наприклад, викрадення офіційного документа утворює склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК, а викрадення особливо важливих документів кваліфікується за ч. 2 ст. 357 КК) тощо.

Предмет злочину необхідно відрізняти від знарядь і засобів вчинення злочину. Якщо предмет злочину – це те, посягаючи на що особа заподіює шкоду об’єкту злочину, то знаряддя та засоби – це ті предмети, які використовуються нею для виконання об’єктивної сторони складу злочину. Так, при квартирній крадіжці можуть бути використані такі знаряддя злочину, як відмичка, ключі, лом, а також засоби злочину – автомобіль, на якому можна вивести викрадене майно. Предметом же крадіжки можуть бути різні чужі речі та майно (одяг, їжа, побутова техніка та ін.). Іноді предмет, знаряддя та засоби можуть переходити, так би мовити, «одне в інше». Наприклад, зброя при її викраденні є предметом злочину, а при вбивстві за допомогою цієї зброї-знаряддям вчинення злочину; документ при його підробленні є предметом злочину, а при використанні його для заволодіння чужим майном шляхом обману – засобом вчинення шахрайства.

План семінарського заняття.

Поняття об'єкту злочину. Кримінально-правове значення об'єкта злочину.

Суспільні відносини як об'єкт злочину: їх структура.

Класифікація об'єктів злочину.

Безпосередній об'єкт злочину та його види. Значення виду безпосереднього об'єкту для кваліфікації,

Поняття предмета злочину та його місце у структурі складу злочину.

Відмінність предмета злочину від об'єкта та від знарядь і засобів скоєння злочину.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види об’єктів злочину.	\|	Термінологічний словник

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.