Об’єкт злочину – це суспільні відносини між людьми, що існують у суспільстві та охороняються нормами кримінального законодавства.
Суб’єкти суспільних відносин – це держава, різноманітні об’єднання громадян, юридичні та фізичні особи.
Загальний об’єкт злочину – це сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом.
Родовий (груповий) об’єкт злочину – це група однорідних або тотожних суспільних відносин, що утворюють певну сферу суспільного існування.
Безпосереднім об’єктом злочину є ті суспільні відносини, на які посягає конкретний злочин і яким він заподіює шкоду.
Основний безпосередній об’єкт – це ті суспільні відносини, посягання на які становить суспільну сутність злочину та заради охорони яких законодавець створив відповідну кримінально-правову норму.
Додатковим безпосереднім об’єктом – це ті суспільні відносини, яким заподіюється або виникає загроза заподіяння шкоди поряд з основним об’єктом.
Додатковий необхідний об’єкт злочину – це суспільні відносини, яким при вчиненні даного злочину завжди спричиняється шкода.
Додатковий факультативний об’єкт злочину – це ті суспільні відносини, яким при вчиненні даного злочину в одному випадку заподіюється шкода, а в іншому цього не відбувається.
Предмет– це будь-які речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв’язку з якими вчиняється злочин.