• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Причетність до злочину.

Причетність до злочину – це дія чи бездіяльність, яка хоча і пов’язана з вчиненням злочину, але не є співучастю в ньому.

Причетні до злочину дії:

1) знаходяться за межами складу злочину;

2) здійснюються уже після закінчення злочину;

3) не мають зі злочином причинного зв’язку.

Види причетності:

1. заздалегідь не обіцяне приховування злочину;

2. придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом

3. неповідомлення про злочин;

4. потурання злочину.

Заздалегідь не обіцяне приховування злочину – це активна, умисна, але заздалегідь не обіцяна діяльність особи по приховуванню злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або сприянню іншим чином приховуванню злочину.

Згідно зі ст. 396 КК така діяльність є кримінальне караною лише у випадку, якщо вона пов’язана з приховуванням тяжкого або особливо тяжкого злочину. Таким чином, заздалегідь не обіцяне приховування злочину невеликої чи середньої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 396, не підлягають кримінальній відповідальності за заздалегідь не обіцяне приховування злочину члени сім’ї чи близькі родичі особи, яка вчинила злочин, коло яких визначається законом.

Приховування злочину здійснюється шляхом активних дій і має прояв:

- у наданні злочинцю сховища, транспортних засобів;

- знищенні слідів злочину;

- переміщенні знарядь злочину в інше місце;

- забезпечення злочинця підробленими документами.

Якщо спосіб приховування сам по собі є злочинним, він потребує самостійної кримінально-правової оцінки.

У ст. 256 КК передбачена відповідальність за найбільш небезпечний вид заздалегідь не обіцяного сприяння учасникам злочинних організацій та укритті їх злочинної діяльності. Таке укриття може полягати, зокрема, у приховуванні: організаторів, керівників, рядових учасників злочинної організації або інших осіб, тобто тих, які, не входячи до складу злочинної організації, беруть участь у вчиненні нею певних злочинів як співучасники; знарядь чи засобів вчинення злочину; предметів, здобутих такою організацією в результаті здійснюваної нею злочинної діяльності.

Придбання чи збут майна, здобутого злочинним шляхом тягне за собою відповідальність за самостійний злочин відповідно ст. 198 КК. Даний злочин передбачає, що суб’єкт знає про майно, яке було здобуте злочинним шляхом.

Недонесення про злочин має місце тоді, коли особа, достовірно знаючи про підготовлюваний, вчинюваний або вчинений злочин, не повідомляє про це відповідним органам влади.

Неповідомлення про злочин є причетністю до злочину як у випадку, коли воно не було заздалегідь обіцяним, так і у випадку, коли воно було обіцяне до моменту підготовки чи вчинення злочину. У ч. 7 ст. 27 КК прямо зазначено, що не є співучастю обіцяне до закінчення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин.

На відміну від приховування злочину недонесення про злочин виражається у пасивній формі поведінки особи – бездіяльності. Обов’язок діяти певним чином (повідомити про злочин) може бути як моральним, так і юридичним. Якщо заздалегідь не обіцяне неповідомлення про злочин створює умови, які сприяють злочинній діяльності учасників злочинної організації, вчинене слід кваліфікувати за ст. 256 КК.

Потурання злочину – це невиконання особою покладених на неї юридичних обов’язків по перешкоджанню щодо вчинення злочину.

Потурання характеризується бездіяльністю особи. У разі, коли потурання було заздалегідь обіцяним і його змістом було усунення перешкод для вчинення злочину, воно утворює співучасть у злочині (у вигляді пособництва). Якщо потурання не було заздалегідь обіцяним, за наявності підстав воно може бути визнаним відповідним службовим зловживанням (наприклад, ст.ст. 364, 423 КК). Умисне неприпинення злочину, що вчиняється підлеглим, утворює спеціальний склад військового злочину (бездіяльність військової влади) і потребує кваліфікації за ст. 426 КК.

План семінарського заняття.

1. Поняття та ознаки співучасті у злочині.

2. Види співучасників.

3. Форми співучасті.

4. Кримінальна відповідальність співучасників.

5. Причетність до злочину.

6. Співучасть у злочині зі спеціальним суб’єктом.

Читайте також:

1. Амністія являє собою повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочину.
2. Види об’єктів злочину.
3. Види складів злочину.
4. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину.
5. Вкажіть основні та факультативні ознаки об'єктивної сторони складу злочину.
6. Вказати факультативні ознаки суб'єктивної сторони злочину.
7. Готування до злочину.
8. Діяльне каяття при вчиненні злочину.
9. Елементи й ознаки складу злочину.
10. Завдання 2. Заповніть таблицю. Розмежування співучасті у злочині та причетності до злочину.
11. Загальна характеристика Кримінального кодексу України. Поняття та ознаки злочину.
12. Значення факультативних ознак суб'єктивної сторони складу злочину.

Переглядів: 1790