Діяльне каяття при вчиненні злочину.

Правові наслідки добровільної відмови від злочину.

Підстави виключення кримінальної відповідальності при добровільній відмові від злочину.

Відповідно до ст. 17 добровільна відмова від злочину є самостійною підставою виключення кримінальної відповідальності за незакінчений злочин, оскільки шляхом добровільної відмови особа усуває створену нею небезпеку, не дає їй реалізуватися, перетворитися на фактичне заподіяння шкоди об'єкту, перешкоджає закінченню злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 17 „особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину”.

Звідси випливає, що особа, що добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, не підлягає кримінальній відповідальності за вчинені нею готування до злочину або замах на злочин.

Отже, ця норма має велике значення в попередженні закінчення злочинів, бо сприяє відмові від продовження і завершення розпочатого особою злочину. Положення зазначеної норми про добровільну відмову можуть бути використані й іншими особами для попередження злочинів.

Якщо в діянні (діях або бездіяльності), яке вчинене особою до добровільної відмови, вже міститься склад іншого закінченого злочину, кримінальна відповідальність настає за це посягання, а за добровільно припинене готування або замах відповідальність виключається. Наприклад, особа, яка незаконно виготовила зброю для вбивства і добровільно відмовилася від нього, але зброю не здала органам влади, не підлягає відповідальності за готування до вбивства, але відповідатиме за ст. 263 за незаконне виготовлення зброї. Так само особа, яка заподіяла потерпілій тілесне ушкодження з метою зґвалтування і добровільно відмовилася від доведення цього злочину до кінця, не відповідає за замах на зґвалтування, але відповідатиме за заподіяне тілесне ушкодження

Під діяльним каяттям слід розуміти такі дії особи, які свідчать про осуд нею вчиненого злочину і про прагнення загладити його наслідки.

Об'єктивною ознакою діяльного каяття є певна активна поведінка особи, яка вчинила злочин, а суб'єктивною ознакою — осуд винним своїх дій (тому ці дії і мають таку назву).

Дійове каяття може проявитися в різних видах, а саме:

а) запобіганні шкідливих наслідків вчиненого злочину;

б) відшкодуванні заподіяного збитку або усуненні заподіяної шкоди;

в) сприянні розкриттю злочину;

г) з'явленні із зізнанням;

д) інших подібних діях, що пом'якшують наслідки вчиненого злочину і відповідальність за нього.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова від злочину.	\|	Перше питання. Поняття та ознаки співучасті у злочині.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.