• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Контрольована та оперативна закупка як форма контролю за вчиненням злочину.

До форм контролю за вчиненням злочину законодавець відносить контрольовану та оперативну закупку. Проведення контрольованої та оперативної закупок здійснюється згідно з положеннями статті 271 Кримінального процесуального кодексу України у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції Державної податкової служби України, Служби безпеки України, Державної митної служби України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

Відповідно до частини 4 ст. 246 КПК України «Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій», виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення контрольованої та оперативної закупки.

Відповідно до частини 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення контрольованої та оперативної закупки зазначається строк її проведення.

Строк їх проведення може бути продовжений:

- прокурором, якщо дані негласні слідчі (розшукові) дії проводилися за його рішенням - до вісімнадцяти місяців.

Сутність оперативної закупки полягає в здійсненні нібито угоди купівлі-продажу з особою, яка підозрюється в торгівлі забороненими для легального обігу предметами, товарами та речовинами (наприклад, наркотичними засобами, радіоактивними речовинами, зброєю тощо).

Контрольована закупка як форма контролю за вчиненням злочину полягає у здійсненні угоди купівлі-продажу слідчим або працівником оперативного підрозділу, з особою, підозрюваною у порушенні законодавства яке регулює фінансову, господарську, підприємницьку та торгівельну діяльність, з метою виявлення протизаконної діяльності.

Контрольована закупка може бути гласною або негласною, але обов’язково здійснюється за участю понятих. Як правило, контрольовану закупку проводять з метою подальшого лабораторного дослідження продукції на якість, відповідність стандартам тощо.

Тактика гласної контрольованої закупки (угоди купівлі-продажу) припускає пояснення продавцеві фактичної мети здійснення цієї форми контролю за вчиненням злочину, контрольне зважування, огляд товару.

Негласна контрольована закупка означає приховування від продавця справжньої мети придбання товару або свою належність до правоохоронних органів.

Для працівників правоохоронних органів важливо в таких випадках встановити факти завищення собівартості продукції за рахунок затрат на виробництво, що дає змогу занизити прибутки, з метою уникнення оподаткування. Можливе встановлення фальсифікації паливно-мастильних матеріалів шляхом розведення високооктанового бензину бензину дешевих марок та отримання додаткових прихованих прибутків.

3. Спеціальний слідчий експеримент

Спеціальний слідчий експеримент як форма контролю за вчиненням злочину полягає в одержанні слідчим або працівником оперативного підрозділу інформації шляхом штучного створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні ознаки вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів та спостереження за її поведінкою.

Спеціальний слідчий експеримент має власні відмінні риси:

1) його застосування потребує певних процесуальних умов;

2) він відтворює явище не повністю, а лише деякі умови, за яких відбувалися події або мали місце факти, що цікавлять слідчого та оперативного працівника.

Спеціальний слідчий експеримент проводиться без участі понятих, свідків, підозрюваних та обвинувачених, тоді як слідчий експеримент проводиться в присутності понятих.

Неприпустимо проведення експериментів, які:

1) принижують гідність людини;

2) загрожують життю або здоров’ю учасників експерименту або інших осіб;

3) загрожують майну або можуть призвести до значних матеріальних збитків.

Перед проведенням спеціального слідчого експерименту, рекомендується складати письмовий план. У план доцільно внести такі обставини:

а) місце і час проведення спеціального слідчого експерименту;

б) основні завдання;

в) кількість учасників та розташування їх;

г) сутність дослідів, їх послідовність і роль учасників експерименту при проведенні кожного досліду;

д) вирішити питання про засоби зв’язку між окремими групами його учасників.

е) вивчити місце майбутнього експерименту, щоб краще орієнтуватися у навколишній обстановці при його проведенні.

Відповідно до частини 4 ст. 246 КПК України «Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій», виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення спеціального слідчого експерименту.

Відповідно до частини 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення спеціального слідчого експерименту зазначається строк його проведення. Строк проведення може бути продовжений:

- прокурором, якщо цї негласні слідчі (розшукові) дії проводилися за його рішенням - до вісімнадцяти місяців.

Відповідно до частини 3 ст. 271 КПК України під час підготовки та проведення спеціального слідчого експерименту забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину.

Відповідно до частини 4 ст. 271 КПК України про результати проведення спеціального слідчого експерименту складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

4. Імітування обстановки злочину

Імітування обстановки злочинуяк форма контролю за вчиненням злочину - це сукупність здійснюваних за єдиним замислом (планом) заходів, з використанням спеціальних імітаційних засобів, з метою створення відповідних умов щодо спонукання особи (чи групи осіб), яка готує вчинення або вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чи розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, суспільства та держави.

Отже, метою імітування обстановки злочину є попередження, припинення й розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів.

Здійснюючи дану форму контролю за вчиненням злочину слідчі та оперативні працівники повинні обов’язково дотримуватися наступних вимог:

- не підбурювати та не провокувати особу до здійснення протиправних дій;

- не ставити особу в умови, що утрудняють задоволення її потреб законним способом;

- не принижувати честь і гідність осіб, які беруть участь в імітації обстановки злочину та оточуючих;

- не створювати небезпеку для здоров’я осіб.

Відповідно до частини 4 ст. 246 КПК України «Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій», виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення імітування обстановки злочину.

Відповідно до частини 5 ст. 246 КПК у рішенні про проведення імітування обстановки злочину зазначається строк її проведення. Строк його проведення може бути продовжений:

- прокурором, якщо дані цієї негласної слідчої (розшукової) дії проводилися за його рішенням - до вісімнадцяти місяців.

Відповідно до частини 4 ст. 271 КПК України про результати проведення імітування обстановки злочину складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до частини 7 ст.271 КПК України прокурор у своєму рішенні про проведення імітування обстановки злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 цього Кодексу, зобов'язаний:

1)викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;

2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

Основні формами контролю за вчиненням злочину зазначені у п.п. 1,2,3,4 частині 1 ст. 271 КПК України:

1. метод контрольованої поставки;

2. Для одержання доказів злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, може бути проведена оперативна закупка – операція щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів

3. Контрольована закупка ;

4.Спеціальний слідчий експеримент шляхом штучного створення відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, для перевірки спрямованості намірів особи, в діях якої наявні ознаки вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів та спостереження за її поведінкою.

5.Імітування обстановки злочину це сукупність здійснюваних за єдиним замислом (планом) заходів, з використанням спеціальних імітаційних засобів, з метою створення відповідних умов щодо спонукання особи (чи групи осіб), яка готує вчинення або вчиняє злочинні дії, до поведінки, що охоплюється її умислом і одночасно дозволяє запобігти, попередити чи розслідувати тяжкі та особливо тяжкі злочини проти особи, суспільства та держави.

10. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві

1. Правові засади використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві

Главою 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії»передбачені та регламентовані негласні слідчі (розшукові) дії, результати яких використовуються як основні або допоміжні докази, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді:

- аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260);

- накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261);

- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263);

- зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264).

Щодо кримінального провадження виключно по тяжких та особливо тяжких злочинах цим Законом передбачено:

- обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст.267);

- установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268);

- спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269);

- аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270);

- контроль за вчиненням злочину (ст. 271);

- виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272);

- негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274);

- використання конфіденційного співробітництва (ст. 275).

Результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть містити дві групи даних.

Суб’єктами використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві є окремі учасники кримінального процесу:

1. Слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, має право використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій, що зафіксовані протоколом з відповідними додатками.

2. Прокурор, у випадках прийняття рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, має повноваження використовувати результати негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві.

У процесі досудового розслідування прокурор вносить клопотання слідчому судді про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, погоджує клопотання слідчого, а також має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

У клопотанні зазначаються:

- найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

- короткий виклад обставин злочину, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання;

- правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;

- обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину;

- вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;

Виключно прокурору надано право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

Прокурор або слідчий, або оперативний працівник згідно з вказівкою прокурора за матеріалами проведення контролю за вчиненням злочину складає протокол з відповідними додатками, в якому потрібно:

- викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;

- зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

Тимчасове обмеження конституційних прав особи при проведенні контролю за вчиненням злочину, якщо виникає така необхідність, має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами КПК України.

3. Слідчий суддя здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій, якщо це віднесено згідно з положеннями глави до його повноважень, за визначенням голови Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання.

Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

- вчинений злочин відповідної тяжкості;

- під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.

2. Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій

За результати проведення аудіо-, відеоконтролю особи складається протокол з відповідними додатками щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеозаписи, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, матеріальні носії яких можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Накладення арешту на кореспонденціюособи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.

Огляд і виїмка затриманої кореспонденціїпроводиться на підставі ухвали слідчого судді в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності – за участю спеціаліста. у кореспонденцію.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Зняття інформації з електронних інформаційних системпередбачає пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі, або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особипередбачає право слідчого обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, проводиться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів з метою:

- виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

- виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

- виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

- виявлення осіб, які розшукуються;

- встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Спостереження за особою, річчю або місцем встановлюється з метою пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях і може проводитися шляхом візуального спостереження за вказаними об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

Аудіо-, відеоконтроль місцяможе проводитися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

Контроль за вчиненням злочинуможе здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться виключно за рішенням прокурора, який виносить про це постанову, санкціоновану ухвалою слідчого судді, але у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, зазначена негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України, за рішенням прокурора.

Привиконанні спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником вказаної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

Використання засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора.Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально створених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.

Протокол щодо виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій долучається до кримінального провадження і служить доказовою базою.

Статтею 274 КПК передбачено негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, що може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 КПК України неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.

Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 КПК України. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.

На підставі одержаних матеріалів складається протокол з відповідними додатками (зразками), що використовується як основний або допоміжний доказ у кримінальному судочинстві.

Використання конфіденційного співробітництва передбачає, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

Тема №6

«ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПІДОЗРУ»

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Читайте також:

1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
2. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
3. III.4 Форматування тексту.
4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
5. IV. Виклад інформаційного матеріалу
6. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
7. IV. Питання самоконтролю.
8. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
9. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
10. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
11. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
12. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації

Переглядів: 6179