Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину.

До факультативних ознак об'єктивної сторони складу злочину належать місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя і засоби вчинення злочину.

Як вже зазначалося, вказані ознаки називаються факультативними через те, що включаються не до усіх складів злочинів. Дійсно, є чимало складів злочинів, коли ці обставини не впливають на юридичну кваліфікацію вчиненого діяння. Але якщо такі ознаки прямо вказані у диспозиції статті Особливої частини КК або однозначно випливають з її змісту, то вони набувають значення обов’язкових ознак об’єктивної сторони складу злочину і їх встановлення у такому випадку є обов’язковим.

Місце вчинення злочину – це певна територія або інше місце, де вчинюється суспільно небезпечне діяння і настають його суспільно небезпечні наслідки.

Так, ст. 392 КК встановлює відповідальність за дії, що дезорганізують роботу виправних установ, тобто місцем злочину є місце позбавлення волі. Ч.1 ст. 248 КК передбачає кримінальне покарання за незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду. У деяких випадках місце вчинення злочину виступає як кваліфікуюча ознака. Це, наприклад, розбій, вчинений щодо населення в районі воєнних дій (ч. 2 ст. 433 КК).

Час вчинення злочину – це певний проміжок часу, протягом якого вчинюється суспільно небезпечне діяння і настають суспільно небезпечні наслідки.

Наприклад, такі злочини, як перешкоджання здійсненню виборчого права (ст.157), неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів (ст. 158), порушення таємниці голосування (ст. 159) можуть бути вчинені під час проведення виборів, а також під час підведення їх результатів.

Обстановка вчинення злочину – це конкретні об’єктивні умови, в яких вчиняється злочин.

Так, ст.342 встановлює відповідальність за опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві під час виконання ними службових обов’язків, ч. 3 ст. 411 – за умисне знищення або пошкодження військового майна. Обстановка вчинення злочину іноді істотно підвищує ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння і виступає як кваліфікуюча ознака (наприклад, військовий злочин у бойовій обстановці). В інших випадках вона створює привілейований склад злочину. Це вбивство або нанесення тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони (статті 118, 124), де обстановка – посягання з боку того, хто посягає, - визначає необхідність захисту від суспільно небезпечного посягання.

Під способом вчинення злочину розуміють ті прийоми та методи, що використовував злочинець для скоєння злочину.

Спосіб вчинення злочину як ознака об'єктивної сторони злочину має відрізнятися з точки зору криміналістики і від поняття способу злочину, тому що для неї важливо зафіксувати сліди злочину і злочинця, а для цього необхідно досліджувати не тільки те, як виконавець вчинив злочин, але і як він його приховував або намагався приховати.

Необхідно сказати, що спосіб, тобто обраний метод чи прийом, характерний для умисних злочинів. При необережному злочині спосіб сам "приходить у руки" винному, оскільки він його не вибирає, не шукає і не оцінює. Тому можна сказати, що в необережних діяннях спосіб як визначений юридичний феномен відсутній.

Слід відзначити, що спосіб виступає як обов’язкова ознака об'єктивної сторони складу злочину у випадках, коли він:

1) прямо зазначений у законі, наприклад, насильство, небезпечне для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або погроза застосування такого насильства в складі розбою (ст. 187), обман чи зловживання довірою в складі шахрайства (ст. 190);

2) однозначно випливає із змісту закону, про що свідчить характер дії, опис якої містить диспозиція статті. Так способом погрози вчинити вбивство є психічне насильство (ст. 129), способом завідомо неправдивого показання (ст. 384) – обман.

Засоби вчинення злочину – це предмети матеріального світу, що застосовуються злочинцем при вчиненні суспільно небезпечного діяння.

Засоби вчинення злочину можна поділити на знаряддя та інші засоби.

Знаряддя – це предмети, використовуючи які особа вчиняє фізичний вплив на матеріальні об’єкти (вогнепальна і холодна зброя, вибухові пристрої, інструменти, транспортні засоби).

Інші засоби мають допоміжний характер та забезпечують успішне здійснення посягання на об’єкт кримінально-правової охорони (підроблені документи, формений одяг тощо).

ВИСНОВОК:

Спосіб, час, місце, знаряддя, засоби й обстановка вчинення злочину є факультативними ознаками об’єктивної сторони. Вони складають умови скоєння злочину.

Названі ознаки називаються факультативними, тому що вони законом можуть передбачатися як ознака об’єктивної сторони складу злочину, а можуть і не передбачатися в кримінально-правових нормах.

Література:

1.Конституція України, 1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30.

2.Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2001. № 25-26.

3.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 2-ге вид., переробл. та доповн. / Відп. ред.. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2002. – 968 с. – (Нормативні документи та коментарі).

4.Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків: Юрінком Інтер – Право, 2001;

5.Кримінальне право України. Загальна частина / Під ред. Я.Ю. Кондрат’єва. Атака, Київ, 2002.

6.Бондаренко Н.А., Мирошниченко Н.А., Терентьєв В.И. Уголовное право Украины. Общая часть. Конспект лекций. – Одесса, ЧП „Ризографика”, 2001, 83 с.

 

 


Читайте також:

  1. I спосіб.
  2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  4. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
  5. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
  6. V Засоби навчання
  7. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  8. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  9. Адреноблокуючі засоби.
  10. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
  11. Акустичні засоби|кошти| захисту
  12. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості




Переглядів: 2414

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Друге питання. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність) як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. | Третє питання. Вік і його вплив на кримінальну відповідальність.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.