Нотаріус не має права на безпідставну відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Відмова у вчиненні нотаріальної дії

Нотаріус чи інша посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право відмовити у їх вчиненні, що є гарантією дотримання законності. Підстави для відмови, зазначені в ст. 49 Закону України «Про нотаріат», можна умовно поділити на дві групи.

До першої групи належать підстави, які взагалі унеможливлюють вчинення нотаріальної дії.Це випадки, коли:

1) вчинення дії не входить до компетенції нотаріальних органів взагалі;

2) вчинення дії суперечить закону;

3) для вчинення нотаріальної дії подані документи, що суперечать закону або містять відомості, що принижують честь і гідність громадян;

4) угода, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, вказаним в її статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності.

До другої групи можна віднести підстави, які не дають можливості вчинити необхідну дію в даний момент, але після їх усунення, вчинення нотаріальної дії стає можливим.Це, зокрема:

1) звернення за вчиненням нотаріальної дії, що не входить до компетенції даного нотаріуса чи посадової особи;

2) неподання відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії;

3) коли нотаріус має сумнів у тому, що фізична особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, розуміє значення, зміст, правові наслідки цієї дії (наприклад, знаходиться у стані афекту, алкогольного сп'яніння тощо) або діє під примусом;

4) коли з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась недієздатна особа або представник, який не має необхідних повноважень.

Нотаріат в Україні

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Відмова у вчиненні нотаріальної дії оформлюється шляхом винесення у триденний строк відповідної постанови, в якій вказуються:

1. Дата винесення постанови.

2. Прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та адреса нотаріальної контори (бюро), приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса.

3. ШБ фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце ЇЇ проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи.

4. Зміст нотаріальної дії, за вчиненням якої особа звернулася до нотаріуса.

5. Мотиви відмови, з посиланням на чинне законодавство.

6. Порядок і строки оскарження відмови з посиланням на
цивільне процесуальне законодавство.

Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії або неправильне її вчинення можуть бути оскаржені в суді.

Скарги на дії консульської установи України розглядаються в порядку підлеглості (ст. 19 Консульського статуту України) і подаються на ім'я диппредставника України в країні перебування або до Міністерства закордонних справ. Такі скарги розглядаються в порядку, встановленому Консульським статутом України.

Право подати скаргу на нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії мають особи, щодо яких або за дорученням яких вчиняється нотаріальна дія, громадяни та організації, що брали безпосередню участь у вчиненні цієї нотаріальної дії, або якщо вона зачіпає їхні інтереси; право на порушення справи має і прокурор, який подає заяву про захист прав та інтересів інших осіб.

Скарги на нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії слід відрізняти від скарг на дії нотаріуса чи посадової особи, що не належать до сутності нотаріальних функцій та розглядаються в порядку адміністративного провадження. Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження.

Глава 6. Загальні правила вчинення нотаріальних дій

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій	\|	Поняття і види нотаріальних актів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.

Нотаріус не має права на безпідставну відмову у вчиненні но­таріальної дії.

Нотаріус не має права на безпідставну відмову у вчиненні нотаріальної дії.