• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Автомобільний транспорт.

Товарні організації укладають з автогосподарствами договори на перевезення вантажів, у яких обумовлюються всі умови постачання. Залежно від терміну дії розрізняють разові і довгострокові договори постачання. Крім вищевказаних, можуть укладати договори транспортної експедиції – це перевезення вантажу, забезпечення відправлення, одержання та інші обов’язки.

Як додаткові послуги можуть виконуватися такі операції: виконання митних формальностей, навантаження і розвантаження вантажу, сплата мита та інші операції.

При укладанні транспортного договору клієнт повинен переконатися, що перевізник має ліцензію на здійснення тих або інших робіт, пов’язаних з перевезення вантажів.

Перед початком місяця затверджуються декадні завдання на перевезення вантажів, відповідно до яких відправники вантажу повинні завчасно подати автогосподарству замовлення на автомобілі.

Перед видачею вантажу у водія перевіряють наявність дорожнього листа і документа, що засвідчує особу. Приймання товарів до перевезення засвідчується підписом водія на завчасно підготовлених примірниках товарно-транспортних документів. Одержання в місці призначення також засвідчується підписом і штампом вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній.

40. Транспортабельність вантажів. Маркування. Правила розміщення вантажів в вагонах та порядок організації кріплення вантажів, що не передбачені технічними умовами

Вантажі, призначені для перевезення, мають бути у транспортабельному стані, тобто упаковані в стандартну тару, мати правильне маркування, при потребі спресовані.
Транспортоздатнсть:
- знак небезпеки; - маніпуляційні знаки; - ерійний номер ООН; класифікаційний шифр; - транспортне найменування;
Маркування:

ПОВАГОННЕ ПРЯМЕ- на 10 вантажних місцях наноситься вантажовідправником найменування вантажовідправника, станції відправлення і призначення, залізниці, одержувача.

ПОВАГРННЕ ЗМІШАНЕ- відправницьке маркування наноситься на кожне вантажне місце.

ДРІБНЕ ВІДПРАВЛЕННЯ- відправницьке маркування наноситься на кожне вантажне місце.

ЕКСПОРТ- маркування наноситься латинськими літерами: найменування відправника, № вантажного місця, місце призначення, його маса брутто і нетто.

ІМПОРТ- найменування імпортера, № доручення на перевезення та № вантажного місця, маса брутто і нетто, пункт призначення і найменування вантажоодержувача.

Вимоги до вантажів при перевезенні:

- розміщення вантажів у межах габариту навантаження;

- навісне обладнання слід розміщувати на відстані 200мм від підлоги платформи;

- частини машин, які легко знімаються мають бути упаковані, а ті, що піддаються корозії – змащені або пофарбовані;

- самохідні машини мають бути в загальмованому стані;

- люки і двері, борти платформи мають бути надійно закріплені; навантаження на один люк має бути не більше 4,3 т;

- вантажі у вагоні слід розміщувати рівномірно; важкі вантажі вкладають на нижніх рядах; більш легкі – на верхні;

Навантаження і кріплення вантажів, не передбачені технічними умовами, здійснюють так:

1) вантажовідправник не пізніше ніж за 5, днів до початку навантаження вантажу, не передбаченого технічними умовами, подає начальнику станції заяву з додаванням масштабних креслень чи ескізів способів навантаження та кріплення, а також пояснювальну записку про надійність кріплень;

2) відділення залізниці разом зі спеціалістами підприємства, що розробили спосіб кріплення вантажів, а в окремих випадках із залученням інших компетентних спеціалістів розглядає схеми навантаження та кріплення вантажів, перевіряє розрахунки кріплення та складає відповідний акт (перший примірник акта видається вантажовідправнику, другий з додаванням креслень та

пояснювальною запискою — начальнику станції, а третій — залишається у справах відділення залізниці);

3) на основі затвердженої документації відбуваються навантаження та кріплення вантажів під керівництвом відповідальної особи вантажовідправника та під наглядом старшого вагаря станції. Після закінчення навантаження правильність розміщення вантажів та їх кріплення (відповідно до затверджених креслень) перевіряє начальник станції або його заступник, а на великих станціях — інший робітник станції, якого для цього виділяє керівництво залізниці;

4) після закінчення перевіряння правильності навантаження та кріплення відповідальна особа вантажовідправника і начальник станції на зворотному боці накладної письмово підтверджують правильність навантаження;

5) наступні відвантаження таких самих вантажів з використанням рухомого составу відповідного типу здійснюються з посиланням на раніше складений та затверджений акт навантаження.

41. Складові залізнодорожньої накладної та особливості її оформлення

Дату приймання вантажу для перевезення засвідчують відбитком на накладній календарного штемпеля станції. Накладна супроводжує вантаж до станції призначення і видається одержувачу разом з ним. Вона має як розрахункове, так і юридичне значення, тому її слід заповнювати чітко. У разі зміни відомостей, що були в накладній, відправник зобов'язаний заповнити новий бланк. Відправник несе відповідальність за правильність даних, зазначених у накладній.

Залізнична накладна складається з4 частин:

- Сама накладна (супроводжує вантаж о станції призначення);

- Дорожня відомість (слідує разом з накладною до станції призначення);

- Корінець дорожної відомості ( залишаться на станції відправлення);

- Квитанція про прийняття вантажу до перевезення ( після розрахунку за перевезення видають в обмін на приймальну мару вантажовідправникові).

У графі «Місце для особливих відміток та штемпелів» відправник зобов'язаний зазначити всі вимоги, яких треба дотримуватись при перевезенні. Наприклад, для небезпечних вантажів ставляться штемпелі: «Небезпечний», «Отруйний» тощо. Найменування станції та шляху повинно суворо відповідати алфавітному списку залізничної станції.

Особливе значення має правильність найменування вантажу відповідно до Тарифного посібника № 1 (кн. 1, розд. В). Під найменуванням вантажу у відповідних випадках роблять помітки: «За пломбами відправника», «Провідник відправника (чи одержувача), зазначаючи його прізвище, ім'я та по батькові, номер паспорта і посвідчення про відрядження. У графі «Відправник» розбірливо ставить підпис представник останнього, який має довіреність на оформлення здачі вантажу для перевезення.

На зворотному боці накладної у графі «Вантаж розміщений та закріплений згідно з гл ... технічних умов вірно» відправник ставить підпис. У товарній конторі, одержавши накладну, перевіряють правильність оформлення приймання вантажу. Провізні платежі та додаткові збори, а також відомості, необхідні для використання тарифу, зазначають у главах «Тарифні відмітки» та «Розрахунок платежів».

Для дотримання спеціальних умов при перевезенні небезпечних вантажів (як і в накладній) у правому верхньому куті дорожної відомості ставлять відповідний штемпель червоного кольору. У верхній частині зазначають термін доставки вантажу. На зворотному боці дорожної відомості на відривному талоні вантажної квитанції та корінці ставлять календарний штемпель станції про час прийняття вантажу для перевезення.

42. Групи вантажів та організація їх навантаження-розвантаження. Правила складування

Групи вантажів: -малобезпечні: метал, лісо та буд матеріали

-небезпечні в зв‘яку з габаритами: крупно габаритні ,

-пилові та гарячі: цемент, крейда, вапно,асфальт

-небезпечні: 1вибухові речовини, 2гази,3 легкозаймисті рідини, 3окислювальні речовини, 4отруйні та інфекційні,5 радіоактивні,6 їдкі та корозійно активні, 7інші

- за масою одного вантажного місця:масою 80кг, а також сипкі і дрібно штучні, 80-500кг, понад 500.

Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом відповідальної особи, що призначається адміністрацією підприємства. Ця особа перевіряє справність вантажопідіймальних механізмів, такелажу, пристосувань та іншого інвентаря, інструктує робітників, пояснюючи їм їх обов' зки, послідовність виконання операцій та значення застосовуваних при цьому сигналів. Вантажно-розвантажувальні роботи слід виконувати із застосуванням засобів малої механізації (візки, лебідки, вагонетки) та за допомогою підіймально-транспортного обладнання. Проведенню цих робіт передує складання технологічних карт і проектів виконання робіт. На місці виконання робіт вивішуються знаки безпеки.

Правила складування вантажів

Висота штабеля: 1.для не розбірної тари 6 метрів

2. для складної 4,5метрів

3. для вантажів у ящиках при ручному навантаженні 3 метри

4.для вантажів у ящиках при механізованому навантаженні 6 метрів

5. для барабанів з карбідом кальцію не більше 2-х ярусів

6. для кошиків з бутлями агресивних речовин, в один ряд

Ширина головного проходу: для закритих складів 3 метри.

Засоби індивідуального захисту: 3,4 група вантажів

43. Вимоги безпеки вантажо-розвантажувальних робіт перед початком, під час та після роботи .

Вимоги безпеки перед початком роботи:

- керівник робіт має перевірити стан транс. засобів і вантажів та вибрати метод виконання робіт,

- бригади, що здійснюють вантажо-розвантажувальні роботи, мають бути забезпечені спеціальним інвентарем і спецодягом.

- механізований спосіб робіт (крани, засоби малої механізації) використовують для вантажу массою більше 50кг та під час підйому вантажів на висоту більше 3 м.

- гранична вага вантажу для жінок- не більше 7кг.

Вимоги безпеки під час роботи:

-місце проведення вантажо-розвантажувальних рбіт має бути освітлене (не слід використовувати сліпучих світильників(

- не допускається знаходження сторонніх людей і транс. засобів в зоні розвантаження, а також під час переміщення вантажів підіймально-транспортним обладнанням.

- використовуються потрібні способи укладання вантажів.

- перенесення матеріалів на носилках дозволяється у крайніх випадках на відстань не більше 50м, а по сходах взагалі заборонена.

- під час перенесення ящиків, які важко підняти, слід підперти їх ломом, підставити підставку і тільки після цього підняти руками.

- перекочувати барабани і бочки необхідно так, щоб робітник знаходився позаду і недопускається, щоб бочки котились швидше за робочий крок.

- бутлі з кислотами допускається переносити вдвох на відстань до 20м за умов, що бутлі закриті пробкам иі поміщені в кошики.

- балони з газом переміщують на возиках (вони мають бути закріплені і закриті ковпаками).

- перекидання вручну дрібних вантажів «по ланцюжку» забороняється.

Вимоги безпеки закінчення роботи:

-прибрати і скласти інструменти.

- упорядкувати робоче місце.

- зняти спецодяг і засоби індивідуального захисту і відповідне місце.

- про всі помічені несправності обладнання і інструменти необхідно доповісти керівнику робіт.

Про кожний нещасний випадок, аварію потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно доповісти керівникові. Керівник організує надання першої медичної допомоги, транспортування потерпілого в лікувальну установу.

Для розслідування причин нещасного випадку до прибуття комісії необхідно зберегти обстановку на місці випадку такою, якою вона була в момент випадку, якщо це не загрожує життю інших працівників, не посилить аварійну ситуацію.

Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; при необхідності, викликати швидку медичну допомогу.

Треба знати медичну допомогу при:

- ураженні електричним струмом;

- при пораненні;

- при переломах і вивихах;

- при опіках кислотами і лугами;

- при теплових опіках;

- при кровотечі;

- при попаданні сторонніх тіл під шкіру чи в очі.

44. Правила вантажо-розвантажувальних робіт та зберігання вантажів

Правила вантажо-розвантажувальних робіт:

Вантажовідправник або транспортна організація мають здійснювати завантаження рухомого складу до використання повної його місткості, але не вище його вантажопідйомності.

1.При масових перевезеннях легких товарів слід підвищувати вантажопідйомність рухомого складу (наприклад, нарощування бортів). Проте загальна висота транспортного засобу не повинна перевищувати 4м від поверхні дороги.

2.Експедитор, шофер, агент по поставкам повинен перевірити укладку і кріплення вантажів вимогам безпеки руху і схоронності рухомого складу, а також сповістити вантажовідправника щодо помічених невідповідностей (перевіряється відповідність габаритів вантажу ПДР, а також стан кріплення та зв’язання вантажів, що має попереджувати зміщення внтажу за межі кузова).

3.Перед навантаженням має бути перевірений автомобіль або контейнер. В разі виявлення несправностей, вантажовідправник має відмовитись від погрузки на автомобіль або контейнер і зробити відмітку про це в ТТН або дорожньому листі. У разі виявлення розбіжностей, складається акт.

Зберігання вантажів:

2.При завантаженні сипучих вантажів, що перевозяться навалом, поверхня вантажу не повинна виступати за краю бортів рухомого складу в цілях запобігання висипанню вантажу при русі.

3.Поштучні вантажі, що перевозяться без тари (метал. труби, прути і т.п.), приймання і навантаження яких неможливі при значній втраті часу, повинні бути об’єднані в більш крупні одиниці. Якщо вони перевищують рівень бортів кузова, їх треба зв’язувтаи міцним справним такелажем (канатами, вірьовками), а зв’язування металевим канатом або тросом забороняється

4.Важкі вантажі без тари повинні мати спеціальні пристосування для настройки: виступи, рами, петлі.

5.Ящики, бочки слід вантажити таким чином, щоб вони не зсовувались під час поворотів (для цього між окремими місцями вантажу не дозволяється залишати проміжків або між ними треба вставляти прокладки та розпірки відповідної довжини.

6.Крихкі та ламкі вантажі перекладають соломою, деревною стружкою, або іншими матеріалами, які захищають від пошкоджень і бою.

7.Якщо вантажі мають напис «Обережно», «Скло», «Не кидати», «Верх» розміщують в кузові автомобіля так, щоб ці написи було видно.

8.Вантажі мають бути укладені в рухомому складі та надійно закріплені так, щоб не було здвигу, падіння, тиску на двері, затирання чи пошкодження вантажу при перевезенні, а також забезпечити схоронність рухомого складу при навантаженні, завантаженні у шляху руху.

9. При вантаженні, розвантаженні вантажів масою більше 50кг і при підніманні вантажів на висоту понад 2м застосування засобів механізації обов’язкове.

10. Якщо навантажо-розвантажувальні роботи відбуваються ручним способом:

− гострі та колючі вироби переносяться тільки в чохлах;

− вантажі в жорсткій тарі та лід без упаковки переносять з використанням рукавиць;

− вантажі в пошкодженій тарі, з виступаючими цвяхами не допускаються до перенесення;

− скляний посуд встановлюють на стійкі підставки; порожню скляну тару слід зберігати в ящиках з гніздами; не можна користуватися розбитим посудом;

− для завантаження вантажів на транспортні засоби або при їх розвантаженні забороняється застосовувати доки завтовшки 50мм; для запобіганню прогину дощечок під них встановлюються підпорки; перенесення вантажу вантажником допускається, якщо маса не більша 50кг (якщо від 50-80кг – за допомогою інших вантажників).

Час прибуття автомобіля під навантаження вираховується з моменту надання подорожнього листа водієм, а час прибуття автомобіля під розвантаження – з часу пред’явлення водієм ТТН в пункті розвантаження. Навантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належно оформлених товарно транспортних документів.

45. Організація і технологія розвантаження транспортних засобів

При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання, зазначені в укладеній угоді (розділ «Базис поставки»). Відповідно до цього готуються місця розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне вантажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання дають змогу ефективно здійснювати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, знижуються витрати обертання.

Технологія розвантаження передбачає використання:

-лебідок;

-вагонеток;

-підйомних кранів;

-доків (автомобільні рампи);

-пневмообладнання (для сипучих);

-автонавантажувачів;

-кари (авто для перевезення);

-та інше.

Операції, що проводяться на даному етапі, включають:

–розвантаження транспортних засобів;

–контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки;

–документарне оформлення вантажу, що прибув, через інформаційну систему;

–формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, звідси до зони зберігання, комплектації та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою піднімально-транспортних машин та механізмів.

Транспортування вантажів на внутрішньоскладському рівні має здійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторі за наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уникнути неефективного виконання операцій. Кількість перевалок (зодного виду обладнання на інше) має бути мінімальною.

46. Ведення претензійної та позовної роботи

Читайте також:

1. Автомобільний комплект для спеціальної обробки військової техніки ДК-4К
2. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
3. Автомобільний стробоскопический прилад ПАС-2
4. Автомобільний транспорт
5. Автомобільний транспорт
6. Автомобільний транспорт
7. Глава 6. Автомобільний перевізник
8. Головними видами транспорту є: наземний (залізничний, автомобільний), водний (морський, річковий, озерний) та інший (трубопровідний, авіаційний, електронний).
9. Залізничний транспорт.
10. Морський (річковий) транспорт.
11. Повітряний транспорт.

Переглядів: 492