• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

IV — клінічна смерть.

Електричний удар, навіть якщо він не закінчився смертю, може призвести до значного розладу організму, який виявляється одразу ж після удару або через декілька годин, днів і навіть місяців.

Так, внаслідок електричного удару можуть виникнути або загостритися серцево-судинні захворювання (аритмія серця, стенокардія, підвищення або пониження артеріального тиску), а також нервові захворювання (невроз), ендокринні порушення тощо. Можливі послаблення пам'яті та уваги. Вважається, що електричні удари послаблюють стійкість організму до захворювань.

Для того щоб звільнити потерпілого від дії електричного струму, необхідно швидко вимкнути ділянку електричної мережі або електрообладнання, до якого дотикається людина. Якщо вимкнення здійснити неможливо, звільнити людину від дії електричного струму можна, відтягнувши її від джерела струму або ж відкинувши дріт від людини (якщо людина торкається дроту). При цьому

5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

людині, яка надає допомогу, необхідно дотримуватись правил безпеки, щоб самій не потрапити під дію електричного струму, звертаючи особливу увагу на напругу, під яку потрапив потерпілий.

У разі напруги до 1000 В дріт від людини можна відкинути сухою палкою або дошкою. Можна також перерубати його сокирою. Відтягти потерпілого від джерела струму можна руками, надягнувши діелектричні рукавиці або ж накинувши на них сухий одяг. Краще при цьому стати на дошку, одяг або будь яку іншу неструмопровідну підстилку.

У разі напруги понад 1000 В для звільнення потерпілого можна використовувати лише ізолюючу штангу або ізолюючі кліщі, одягнувши діелектричні рукавички і взувши діелектричні боти.

Звільнивши потерпілого від дії електричного струму, необхідно якнайшвидше визначити вид і ступінь електротравми і залежно від цього надавати першу долікарську допомогу, а також викликати медичну допомогу або доставити потерпілого до медичного закладу. Необхідно пам'ятати, що людину, яка отримала електротравму, не можна залишати без догляду, доки її не огляне лікар, оскільки у неї не виключається розвиток негативних процесів, які можуть призвести навіть до зупинки серця.

5.2.8. Надання першої допомоги при утопленні

Людину, що тоне, необхідно передусім витягнути з води на берег чи палубу судна.Витягуючи потерпілого, необхідно бути дуже обережним, оскільки він може не контролювати свої дії і здатен, вчепившись за рятівника, потягнути за собою і його. Рекомендується підпливати до утопаючого ззаду, захопити його за голову і буксирувати до берега. Є й інші способи буксирування, при яких потерпілого захопують за плечі або під руки. Головне — не дати змоги потопаючому схопити рятівника та паралізувати його дії. Доцільно витягувати потерпілого за його одяг чи за волосся.

Якщо підпливти до потопаючого ззаду неможливо, а він не контролює свої дії, чинить опір та намагається вхопитися за рятівника, потрібно пірнути під нього, захопити однією рукою під коліно, а долонею другої руки сильно штовхнути інше коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною. У крайніх випадках, коли потерпілий своїми діями створює загрозу життю рятівника, хапаючись за нього, потрібно негайно звільнитися від «обіймів» потопаючого. Якщо потопаючий захопив одночасно тулуб та руки рятівника спереду, необхідно завдати кулаком різкого удару в ділянку ребер потопаючого. Залежно від місця захвату можливі інші способи звільнення.

Залежно від того, чи наповнились легені потерпілого водою чи ні, розрізняють два види у топлення — мокре і сухе. При справжньому (мокрому) утоіьіенні рідина обоє язково потрапляє в легені (75-95% усіх утоплень). При рефлекторному звуженні голосової щілини вода не потрапляє в легені і людина гине від механічної асфіксії (5-20% усіх утоплень). Трапляються утопления від первинної зупинки серця і дихання внаслідок травми, температурного шоку тощо. Утеплення може настати

5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 291

також при тривалому пірнанні, коли кількість кисню в організмі зменшується до рівня, що не відповідає потребам мозку.

Ознаки. У випадку мокрого утопления, коли потерпшого рятують одразу після занурення під воду, у початковий період після його підняття на поверхню спостерігається загальмований або збуджений стан, шкірні покриви і губи бліді, дихання супроводжується кашлем, пульс прискорений, морозить. Верхній відділ живота здутий, нерідко буває блювання. Вказані ознаки можуть швидко зникнути, але інколи слабкість, запаморочення, біль у грудях та кашель зберігаються протягом кількох днів.

Якшо тривалість остаточного занурення потерпілого під воду становила не більше кількох хвилин, після витягнення з води людина непритомна, шкірні покриви синюваті, з рота і з носа витікає пінна рідина рожевого забарвлення, зіниці слабо реагують на світло, щелепи міцно стиснуті, дихання уривчасте або відсутнє, пульс слабкий, неритмічний, стан організму характеризується як атональний.

У тих випадках, коли після остаточного занурення потерпілого під воду минуло 2-3 хвилини, самостійне дихання і серцева діяльність, як правило, відсутні, зіниці розширені і не реагують на світло, шкірні покриви синюшні. Ці ознаки свідчать про настання клінічної смерті.

При сухому утепленні посиніння шкіри виражене менше, ніж при мокрому, в атональному періоді відсутнє витікання пінистої рідини з рота. Клінічна смерть триває 4-6 хвилин.

Утеплення, що розвинулось внаслідок первинної зупинки серця і серцевої діяльності, характеризується різкою блідістю шкіри, відсутністю рідини в порожнині рота і носа, зупинкою дихання і серця, розширенням зіниць. У таких утоплеників клінічна смерть може тривати 10-12 хвилин.

Допомога. Якнайшвидше очистити порожнину рота і глотки утопленого від слизу, мулу та піску. Якщо в дихальних шляхах потерпілого є вода, її необхідно швидко видалити, для чого потерпілого перевертають на живіт, перегинають через коліно, щоб голова звисала вниз, і кілька разів натискають на спину (рис. 5.7). Після цього потерпілого перевертають обличчям догори і починають робити оживлення.

Коли утопленик врятований у початковому періоді утеплення, треба насамперед вжити заходів до усунення емоційного стресу: зняти мокрий одяг, досуха обтерти тіло, заспокоїти. Якшо потерпілий непритомний при досить спонтанному диханні, його кладуть горизонтально, піднімають на 40-50 ^с ноги, дають подихати нашатирним спиртом. Одночасно зігрівають потерпілого, проводять масаж грудної клітки, розтирають руки і ноти.

?92

5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ШШ³ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Вивчити класифікацію надзвичайних ситуацій, встановлену Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 та їх кодування

? ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТТЯХ

1. Надзвичайна ситуація: її ознаки, види, рівні.

2. Приклади надзвичайних ситуацій останніх днів, тижнів, місяця.

3. Найбільші в історії світу катастрофи.

4. Постанова Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій».

5. Єдина державна система запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру і реагування на них.

6 Режими функціонування ЄДСЗР.

7. Класифікаційна картка надзвичайної ситуації.

8. Надзвичайний стан.

9. Евакуація населення в разі надзвичайної ситуації.

10.Тимчасове розселення громадян у безпечних районах.

1 1 .Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

12.Перша долікарська допомога та загальні принципи її надання.

1 3. Організація першої долікарської допомоги на підприємствах та в організаціях.

14. Надання першої допомоги при ураженні діяльності мозку.

15. Перша допомога людині, що перебуває у стані клінічної смерті.

16. Перша допомога при ушкодженнях м'яких тканин.

17. Перша допомога при кровотечах.

18. Перша допомога в разі зупинки дихання.

19. Перша допомога при вивихах, розтягах і розривах зв'язок.

20. Перша допомога при переломах кісток.

21. Перша допомога при термічних опіках.

22. Перша допомога при хімічних опіках.

23. Перша допомога при обмороженнях.

24. Перша допомога при отруєннях.

25. Види враження людини електричним струмом.

26. Перша допомога потерпілому в разі дії електричного струму.

27. Перша допомога при утоппенні.

\£*Щ ТЕМИ ДЛЯ ДОПОВІДЕЙ, РЕФЕРАТІВ І КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Причини виникнення то класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Найбільші у світі катастрофи, стихійні лиха, епідемії.

3. Надзвичайні ситуації минулого тижня.

4. Аналіз діяльності сип і засобів ЄДСЗР на прикладі конкретної надзвичайної ситуації.

5. Як діяли органи державної влади під час аварії на Чорнобильській АЕС і як вони повинні були б діяти зараз в разі аналогічної ситуації відповідно до вимог ЄДСЗР?

6. Використовуючи класифікаційні картки надзвичайної ситуації, визначте, чи відноситься конкретне стихійне лихо, аварійна або інша подія до надзвичайної ситуації, а якщо так, то її вид та рівень.

7. Правовий режим надзвичайного стану.

8. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.

9. Організація ліквідації надзвичайних ситуацій.

10.Організація першої долікарської допомоги на підприємствах, в установах

та організаціях. 1 1. Аптечка першої долікарської допомоги. 12. Перша долікарська допомога при конкретних видах травм та захворювань.

5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

=

(ШШрА•' В результаті вивчення цього розділу Ви повинні знати:

Ь основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності;

ч> основні законодавчі акти щодо охорони здоров'я;

ч> основні законодавчі акти щодо охорони праці;

Ь основні законодавчі акти щодо охорони довкілля;

Ь основні положення законів «Про цивільну оборону», «Про дорожній

рух», «Про пожежну безпеку»; Ь принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності; Ь нормативну та організаційно-методичну основу системи управління

безпекою життєдіяльності;

: На основі набутих теоретичних знань Ви повинні вміти:

Ь застосувати в практичній діяльності вимоги законодавчих і нормативних актів.

План

(логіка викладу і засвоєння матеріалу)

6.1. Правові основи безпеки життєдіяльності....................................... 295

6.2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності................ 306

Читайте також:

1. ВІЛ – ІНФЕКЦІЯ У ДІТЕЙ – КЛІНІЧНА СЕМІОТИКА
2. Життя – смерть.
3. ЗАГАЛЬНА КЛІНІЧНА КАРТИНА КОМАТОЗНИХ СТАНІВ
4. Клиническая и биологическая смерть.
5. Клінічна діагностика
6. Клінічна картина гриж.
7. Клінічна картина РОК та РПК
8. Клінічна картина ССД
9. КЛІНІЧНА КАРТИНА, НЕВІДКЛАДНА ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ТА ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ПРИ ОТРУЄННЯХ
10. Клінічна картина.
11. Клінічна картина.

Переглядів: 527