Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



ЗАГАЛЬНА КЛІНІЧНА КАРТИНА КОМАТОЗНИХ СТАНІВ

ШКАЛА ГЛАЗГО

КЛАСИФІКАЦІЯ КОМ ЗА ГЛИБИНОЮ

ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ ПРИ КОМАТОЗНИХ СТАНАХ

Кома— це патологічний стан організму, який характери­зується повною втратою свідомості, порушенням рефлекторної діяльності та функцій життєво важливих органів і систем.

За етіологією розрізняють (ЕЛ. Гордієнко, АЛ. Кирилов,1986) такі групи ком:

1. Коми, зумовлені первинним ушкодженням, захворюван­ням ЦНС, або церебральні (неврологічні) коми: травматична церебральна, апоплексична (при інсультах), епілептична.

2. Коми, які розвиваються у пацієнтів із захворюваннями ен­докринних залоз: діабетична, гіпоглікемічна, гіпокортикоїдна (надниркова), тиреотоксична та гіпотиреоїдна.

3. Коми, які розвиваються у пацієнтів із захворюваннями внут­рішніх органів: печінкова, уремічна, екламптична, анемічна, аліментарно-дистрофічна.

4. Коми інфекційного походження: кома, яка виникає під час гострих нейроінфекцій, пневмонічна та септична.

5. Коми неінфекційного походження: барбітурова, алкоголь­на, спричинена іншими отруєннями.

6. Коми, які виникають внаслідок впливу фізичних чинни­ків: холодова, теплова та електрична.

Для оцінювання глибини коми будь-якої етіології викорис­товують класифікацію за М.К. Боголеповим (1963):

1. Легка кома— свідомість відсутня, захисні реакції, рогів­ковий та сухожилковий рефлекси і реакція зіниць на світло збережені, життєво важливі функції (дихання та кровообіг) не порушені.

2. Виражена кома— свідомість відсутня, є ознаки ураження стовбура мозку (порушене ковтання тощо), захисні реакції різ­ко ослаблені, рефлекси майже неможливо викликати, наявні розлади гемодинаміки та дихання.

3. Глибока кома— свідомість і захисні реакції відсутні, аре­флексія, повна атонія м’язів, може бути гіпотермія, виражені порушення дихання, кровообігу, трофіки, функції внутрішніх органів.

4. Термінальна кома— критичне розладнання життєво важ­ливих функцій. Свідомість втрачена, захисні реакції негативні, арефлексія, розширення зіниць, АТ не визначається або рівень мінімальний, апное.

Для визначення ступеня пригнічення свідомості часто вико­ристовують шкалу Глазго.

Коматозний стан може розвинутись раптово або поступово.Клінічна картина його може бути різноманітною.Проте у певний момент прояви всіх видів ком стають подіб­ними. Такими типовими ознаками є: втрата свідомості, різні неврологічні симптоми, м’язова ригідність, зміни рефлексів, судоми, розлади дихання, зниження АТ, олігурія або анурія. Коматозний стан супроводжується розладами водно-елект­ролітного обміну, КОС, терморегуляції, нервово-трофічними порушеннями, приєднанням інфекції тощо.

НАПРЯМИ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ пацієнтів,ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У КОМАТОЗНОМУ СТАНІ

Під час госпіталізації до відділення інтенсивної терапії пацієнта ретельно обстежують, проводять диференціальну діагнос­тику.

Постійне спостереження є одним із найважливіших принци­пів лікування.

1. Пацієнту надають горизонтального положення на спині, без подушки.

2. Підтримують прохідність дихальних шляхів. У разі знач­ного западання язика — вводять повітровід.

3. З метою профілактики та усунення гіпоксії мозку прово­дять інгаляцію зволоженим киснем.

4. Негайно відсмоктують мокротиння.

5. У разі виникнення неадекватного дихання — інтубація трахеї.

6. Щоб запобігти розвитку аспіраційного синдрому, в шлунок уводять зонд, який застосовують також для ентерального жив­лення.

7. Катетеризують підключичну вену.

8. За наявності артеріальної гіпотензії вводять кардіостимулювальні засоби, плазмозамінники, за показаннями — гормо­ни, дофамін.

9. Для боротьби з набряком мозку застосовують дегідратаційну терапію.

10. У разі виникнення судомного синдрому вводять сибазон або натрію оксибутират.

11. Для профілактики та лікування парезу кишок застосову­ють регулярне очищення кишківника за допомогою клізм і га­зовідвідних трубок.

12. Профілактика пролежнів .

Частими різновидами коматозних станів є коми, які виника­ють унаслідок порушення рівня глюкози в крові.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  3. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
  4. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
  5. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та їх загальна характеристика.
  6. Види і загальна характеристика нормативних актів
  7. Види і загальна характеристика правових актів.
  8. Види станів фінансової безпеки підприємств, які визначаються з фінансової стійкості підприємств.
  9. Види станів.
  10. Види та загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки
  11. Види фінансового контролю: класифікація, суть, загальна характеристика
  12. Види функціональних станів людини




Переглядів: 2235

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
УКУСИ БДЖІЛ, ДЖМЕЛІВ, КАРАКУРТА | ПЕЧІНКОВА КОМА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.