• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПЕЧІНКОВА КОМА

ГІПОГЛІКЕМІЧНА КОМА.

КЕТОАЦИДОТИЧНА Й НЕКЕТОАЦИДОТИЧНА КОМИ.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Кетоацидотична (діабетична) кома є ускладненням деком­пенсованого цукрового діабету. Кома виникає у пацієнта з явною або латентною формою діабету внаслідок порушення режиму харчування, несвоєчасного виконання ін’єкції або зменшення дози інсуліну, психічної або фізичної травми, хірургічного втручання, інфекційних хвороб. Алкогольна інтоксикація, ва­гітність, вживання великих доз глюкокортикоїдів, салуретиків, патологія судин, інфаркт міокарда можуть також зумовити розвиток коми.

Некетоацидотична (гіперосмолярна) кома виникає в 10 разів рідше, ніж класична кетоацидотична. Розвивається переважно у пацієнтів похилого віку на тлі латентного цукрового діабету, за­хворювань підшлункової залози, нирок, надмірного вживання діуретиків.

КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ

Гіпоглікемічна кома виникає внаслідок вираженого знижен­ня рівня глюкози в крові, що призводить до розвитку гіпоглі­кемії.

Найчастіше цей вид коми виникає у пацієнтів з цукровим діа­бетом, які виявляють підвищену чутливість до інсуліну. Причи­ною розвитку коми може бути вживання недостатньої кількості їжі після ін’єкцій інсуліну, передозування препаратів, які зни­жують рівень глюкози в крові. Кома може також виникати вна­слідок фізичного перенавантаження, алкогольної інтоксикації, захворювань травного каналу та нейроендокринної системи.

Печінкова кома є фіналом прогресуючої печінкової недо­статності. В її основі лежить неспецифічне порушення функції мозку внаслідок впливу токсинів, які утворюються і накопичу­ються у великий кількості через недостатність детоксикаційної функції печінки.

Клінічна картина. Характерні психічні розлади (лабільний, поганий настрій, сплутаність свідомості, дезорієнтація в про­сторі і часі, порушення ритму сну і неспання, зміни особистості з розгальмованістю, “вицвілою” мовою) і моторні порушення (гіпер- та арефлексія, тремор рук).

У перебігу печінкової коми розрізняють три ступені:

І ступінь — легкі зміни психіки, свідомості і моторики;

ІІ ступінь — грубі психічні та моторні порушення з дез­орієнтацією в просторі й часі;

ІІІ ступінь-глибока кома з непритомністю.

Печінкова кома — стан принципово оборотний. У міру оду­жання, наприклад, при гепатиті, глибина коми зазнає зворот­ного розвитку. Часто печінкова недостатність супроводжується гострою нирковою та дихальною недостатністю.

Інтенсивна терапія:

1. Усунення впливу етіологічного фактора.

2. Оксигенотерапія.

3. Уводять внутрішньовенно глюкокортикоїди: преднізо­лон — до 300 мг, гідрокортизон — до 1500 мг, дексаметазон — до 64 мг на добу.

4. Уводять внутрішньовенно 10 % розчин альбуміну — 200— 300 мл на добу.

5. Уводять внутрішньовенно краплинно манітол 1—1,5 г/кг у вигляді 15 %, 10 % розчину глюкози (не менше ніж 5 г/кг на Добу).

6. Усунення парезу кишок.

7. Призначають препарати глутамінової, яблучної кислот, есенціале, метионін, вітаміни, інгібітори протеолізу (гордокс).

8. Плазмаферез .

Читайте також:

1. Основні види ендогенних ком: 1. Печінкова кома
2. Печінкова жовтяниця
3. Печінкова недостатність

Переглядів: 837