• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ГОСТРА НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ

Гостра ниркова недостатність (ГНН)— це клінічний синд­ром, який характеризується швидким зниженням швидкості клубочкової фільтрації, накопиченням у крові продуктів азо­тистого обміну (шлаків) і неспроможністю нирок підтримувати гемостаз.

Причини розвитку різноманітні: захворювання нирок, іше­мія у внутрішніх органах, поява в організмі токсинів тощо.

Незважаючи на різноманітність етіологічних факторів, їх умовно поділяють на преренальні, ренальні і постренальні.

Преренальніфактори — це розлади кровообігу, які призво­дять до розвитку циркуляторно-ішемічної форми ГНН типу шо­кової нирки.

Ренальніфактори — це нефротоксичні або токсико-алергійні впливи безпосередньо на нирку, що призводять до розвитку токсичної нирки.

Постренальніфактори — це обструкція сечових шляхів. Ці обструктивні уропатії так само, як і ниркова недостатність вна­слідок запальних захворювань нирок (гострого і підгострого гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту, пієлонефриту тощо), принципово не належать до ГНН, оскільки вони потре­бують дещо інших методів лікування, хоч у стадії олігурії- анурії і в лікуванні є багато спільного.

В основі ГНН (шокової і токсичної нирки) лежить органічне ураження ниркової паренхіми некротичного характеру.

У клінічних проявах різних видів ГНН є багато спільного, що служить приводом для поділу перебігу ГНН на чотири стадії:

1. Початкова, або шокова, стадіязбігається з дією етіологіч­ного фактора і симптоми її залежать від причин ураження ни­рок. Зокрема, це ознаки шоку, гемолізу, отруєння та ін. Залеж­но від характеру етілогічного фактора, сили його дії, своєчас­ності і повноти лікування та інших умов ця стадія триває від кількох годин до 2—3 діб і більше.

2. Стадія олігурії-ануріїхарактеризується раптовим або по­ступовим (1—3 дні) зниженням діурезу (від 500 до 50 мл на день — олігурія, менше ніж 50 мл на день — анурія). Середня тривалість цієї стадії (5—12 днів) збігається з термінами, необ­хідними для регенерації канальцевого епітелію. Розвивається гіпергідратація. Її ознаки — нудота, блювання, відраза до води, вологий язик, набряки, апатія, затьмарення свідомості, неврал­гія, головний біль. Найчастіше вона поєднується з клітинною дегідратацією: спрага за наявності набряків, сухість язика іслизових оболонок, дисфагія, слабість, сонливість або збуджен­ня, м’язові посіпування (так зване метаболічне тремтіння), су­доми, гіпертермія, підвищення АТ.

Розвивається азотемія (уремічна інтоксикація). Вона зу­мовлена різким зниженням або повною втратою азотовидільної функції нирок, що призводить до накопичення продуктів азо­тистого обміну (сечовини, креатиніну, сечової кислоти). Вміст сечовини досягає 135—150 ммоль/л (за норми 3,5—9 ммоль/л).

3. Стадія відновлення діурезу (поліурична). Протягом деяко­го часу діурез досягає 2000 мл на добу, і за клінікою цей період раннього відновлення діурезу практично не відрізняється від попереднього. Діурез продовжує зростати, досягає 5 л на добу і більше, розвивається період поліурії. Триває він 3—4 тиж. У цей період хворі втрачають значну кількість води й електро­літів. За сприятливого перебігу ГНН поступово нормалізуються показники водно-електролітного обміну, зменшується азоте­мія, але залишається затяжна анемія і знижується імунітет.

4. Стадія одужання триває 4—12 міс. і характеризується поступовим поліпшенням концентраційної здатності нирок, зменшенням анемії .

Інтенсивна терапія:

У разі ГНН — це комплекс заходів, спрямованих на профі­лактику і зменшення некронефрозу; корекцію порушення ме­таболічних процесів і гомеостазу; усунення ускладнень і роз­ладів функцій внутрішніх органів. Згідно з клінічним протоко­лом “Надання медичної допомоги хворим із гострою нирковою недостатністю”, обов’язкова лікувальна програма включає:

• інфузійну терапію;

• антибактеріальну терапію;

• гормональну глюкокортикоїдну терапію;

• реокорегувальну терапію;

• стимуляцію діурезу (в разі чутливості до неї);

• деконтамінацію кишок;

• ентеросорбцію;

• десенсибілізувальну терапію.

За неспроможності адекватної підтримки систем життєза­безпечення хворого засобами консервативної терапії рекомендо­ване застосування замісної ниркової терапії — гемодіалізу .

Читайте також:

1. Гостра алергічна кропив’янка (ГАКр).
2. ГОСТРА АНАЕРОБНА ІНФЕКЦІЯ. ПРОФІЛАКТИКА ГАЗОВОЇ ГАНГРЕНИ, ПРАВЦЯ.
3. ГОСТРА ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ
4. Гостра і хронічна променеві хвороби
5. ГОСТРА І ХРОНІЧНА СПЕЦИФІЧНА ІНФЕКЦІЯ
6. Гостра інтоксикація ефедрином.
7. ГОСТРА Й ХРОНІЧНА ГНІЙНА ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ
8. ГОСТРА НЕДОСТАТНІСТЬ КОРИ НАДНИРНИКІВ
9. Гостра судинна недостатність
10. ГОСТРІ АЛЕРГІЧНІ СТАНИ. ГОСТРА СУДИННА НЕДОСТАТНІСТЬ.ІНФЕКЦІЙНІ, ШКІРНІ І ВІНЕРІЧНІ ХВОРОБИ.
11. Інфаркт міокарда, або гостра ішемічна хвороба серця.

Переглядів: 1153