ГДН – швидко прогресуючий важкий стан, обумовлений невідповідністю можливостей апарату зовнішнього дихання метаболічним потребам органів та тканин, при якому настає максимальне напруження компенсаторних механізмів дихання і кровообігу з наступним їх виснаженням. Навіть при максимальному напруженні компенсаторних механізмів не забезпечується нормальний РаО2 та РаСО2. ГДН завжди супроводжується порушеннями гемодинаміки.
ГДН – нездатність легень перетворити притікаючу до них венозну кров в артеріальну.
Гіпоксія – РаО2< 70 мм рт. ст.
Виникнення шунта, розвиток гіпоксемії та гіпоксії, внаслідок порушення дихальних та не дихальних функцій легень, стають одними із провідних ознак ГДН.
Тест – збереження гіпоксемії після інгаляції 100% О2.