ГОСТРА НЕДОСТАТНІСТЬ КОРИ НАДНИРНИКІВ

(синдром Уотерхауза-Фрідеріксена)

Гостра недостатність кори наднирників - катастрофічний стан, загрозливий для життя хворого, який розвивається внаслідок різкого пониження функціональних резервів кори наднирників.

Причини: родова травма, крововилив, менінгококовий сепсис, гострий некроз або тромбоз (інфаркт міокарду), великі травматичні операції (виснаження кори).

В основі патогенезу - різкий дефіцит глюко- і мінералокортикоїдів.

Клініка. Симптоми такі ж як при адісонічному кризі, але на відміну від останнього переважно розвивається за декілька годин, рідше за 1-2 доби.

Захворювання виникає раптово і протікає блискавично. Летальний кінець настає уже в першу добу. Симптоми: задуха, сильні болі в животі, судоми, висока температура, лихоманка, масивні петехіальні шкірні крововиливи. Важкий колапс з різким падінням АТ. Смерть наступає при появі колапсу, набряку легень і дегідратації. Під час операції - різкий і швидкий судинний колапс і ознаки пригнічення дихання.

Диференціальний діагноз - харчова інтоксикація, інфаркт міокарду, інсульт. При ранній діагностиці і своєчасному лікуванні прогноз переважно сприятливий. Без лікування смерть наступає но протязі 1-2 діб.

Лабораторні ознаки:

- низький рівень кортизолу в крові;

- рівень АКТГ в крові низький або високий (в залежності від етіології);

- рівень натрію в сироватці крові низький, калію - високий (з умови дефіциту мінералокортикоїдів, а також глюкокортикоїдів);

- низький рівень глюкози в крові;

- еозинофілія - можлива внаслідок зниження рівня глюкокортикоїдів.

Лікування:

внутрішньовенно струминно гідрокортизон 10-20 мг/кг (або преднізолон 2-4 мг/кг), надалі протягом доби, до

стабілізації стану, кожні 4 год. внутрішньовенно гідрокортизон - по 2-4 мг/кг.

Після припинення блювання вводять перорально препарати мінералокортикоїдів – флудрокортизон (кортінеф) по 0,1-0,2мг на добу.

З метою регідратації призначають 5% розчин глюкози в 0,9% розчині натрію хлориду (1:1) - 50 мл/кг

протягом І-2 год., 25 мл/кг - протягом 3-4 год., надалі, в залежності від стану хворого, - 20-25 мл/кг маси тіла.

При вираженій гіпоглікеміївикористовують 10% розчини глюкози.

При значному зниженні артеріального тиску призначають допамін, який вводять на 200мл 0,9% розчині

натрію хлориду зі швидкістю 8-Ю мкг/кг/хв. або 0,2% розчин норадреналіну 40-50 крап/хв., при цьому

необхідний контроль артеріального тиску кожні 5-10 хв.

Також призначається кокарбоксилаза 100 мкг/кг внутрішньо м'язово чи внутрішньовенно.

При невпинному блюванні внутрішньовенно струминно вводиться 10% розчин натрію хлориду.

Після стабілізації стану хворого дозу глюкокортикоїдів зменшують поступово, як правило, протягом 5 діб

(на 1/3 дози щодоби) - до підтримуючої.

При рН < 7,2 - можна вводити гідрокарбонат натрію. Натрію бікарбонат 7,5% призначають у дозі 2-3 мл/кг впродовж 30-60 хвилин для покращення поступлення калію в клітини і зниження його в сироватці крові.

Протипоказані розчини, що містять калій.

Контроль показників натрію, калію, хлору.

При гіперкаліемії:

- зазвичай замісне внутрішньовенне введення рідини знижує або усуває гіперкаліемію;

- якщо на ЕКГ - підвищення зубця Т, подовження інтервалу P-R, 1 ступінь серцевої блокади з випадінням зубця Р або є шлуночкові аритмія - для стабілізації мембран вводять 10% кальцію глюконат 0,5 мл/кг в/в протягом 2-5 хвилин; при брадикардії менше 60 ударів на хвилину введення кальцію припиняють, і якщо пульс знижується нижче за 100 ударів на хвилину - інфузія кальцію може бути продовжена, але лише у разі крайньої необхідності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лікування ХННЗ	\|	ПЕРВИННИЙ АЛЬДОСТЕРОНІЗМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.