Гостра інтоксикація ефедрином.

Сп’яніння починається з відчуття легкості, відчуття польоту, чіткості та яскравості сприймання оточуючого. Потім з’являється відчуття теплої хвилі в тілі, мислення стає прискореним з легкою зміною асоціацій.

У початківців виникає надмірна моторна активність, безглузда метушливість, настирлива багатомовність. Після декількох приймань ефедрину метушливість змінюється на цілеспрямовану діяльність, яка має риси «творчого» характеру. Сп’янілі люди починають рифмувати, намагаються писати вірші, малюють. Немає відчуття голоду, спраги, потреби у сні.

Спостерігається блідість обличчя, мідріаз, сухість губ, тахікардія, незначна гіпертензія, тремор. Ейфорична фаза у новачків триває до 6 год., при повторних інтоксикаціях вона скорочується до 4-2 год.

Ефедринова абстиненція. Виникає запаморочення, нудота, нездатність тривалий час виконувати фізична та розумову роботу, блідість шкіри, міоз, сухість у роті, пітливість, тахікардія та підвищення АТ. Характерним є «лакований» яскраво малиновий язик із фібріляторними посмикуваннями. Мова незрозуміла, змазана. Координація рухів порушена, хода атактична.

Через 12-24 год. з’являється головний біль і відчуття розбитості у всьому тілі, фібріляторні посмикування окремих м’язів. Потім виникає біль у великих суглобах, болючі судомні зведення м’язів, біль у кишечнику, пронос.

При зловживанні стимуляторами можливий розвиток психозів з стійкою галюцинаторно-параноїдною симптоматикою – кокаїновий делірій, кокаїновий онейроїд, первітіновий психоз.

«Екстазі» – наркотик з вираженою стимулювальною дією. Випускається в таблетках. Практично завжди його приймають на дискотеках. «Екстазі» викликає нестримну потребу в ритмічних рухах. Розвивається ейфоричний настрій, внаслідок підвищеної взаємоіндукції може розвинутись стан масового екстазу із схильністю до неконтрольованих дій.

У зв’язку з надмірною руховою активністю під час нестримних танців розвивається виражене зневоднення.

Періодичне приймання «Екстазі» не викликає явищ абстиненції, але після закінчення дії цього препарату певний час зберігається виражена астенія.

Снодійні препарати та транквілізатори

Найчастіше використовуються барбітурати, транквілізатори бензодіазепінового ряду.

Барбітурати отримані у 1862р в лабораторії Бауера під час дослідів із сечею. Бауер назвав нові речовини на честь жінки Барбари, яка здавала власну сечу для хімічних досліджень (барбітурати – урати Барбари).

Транквілізатори бензодіазепінового ряду (діазепам – сібазон, седуксен, реланіум; нітрозепам – еуноктин, радедорм) синтезовані на початку 1950-х років. Важливою була їх низька токсичність.

Сп’яніння від приймання снодійних препаратів у новачків може виникати від потрійної терапевтичної дози. У подальшому, при розвитку наркоманії дозу збільшують у 8-10 разів.

Швидкість розвитку сп’яніння залежить від шляху введення препарату. При пероральному застосуванні сп’яніння розвивається через 20-25 хв. Проте токсикомани здебільшого викликають стан наркотизації шляхом в/в введення суспензії порошку товченого препарату – сп’яніння настає відразу після ін’єкції.

Гостра інтоксикація снодійними препаратаминагадує алкогольне сп’яніння.

Розвивається ейфорія з підвищенням моторної активності. Дії сп’янілої людини безладні й не зовсім цілеспрямовані, але вона цього не помічає. Рухи розмашисті, некоординовані, їх завжди більше, ніж вимагає конкретна ситуація. Якість осмислення та суджень різко знижена. Увага нестійка – тема розмови постійно змінюється. Емоції стають лабільними – ейфорія легко переходить в гнів. Стан гніву може сягати ступеня оскаженіння (без найменшого приводу). Сп’янілий стає агресивним, жорстоким і нестримним у своїх вчинках з вираженою схильністю до руйнівних дій. Він трощить, розбиває, руйнує все, що попадає в поле його зору та уваги.

Об’єктивно: гіперемія шкіри обличчя та склер, мідріаз, гіперсалівація, тахікардія з напруженим пульсом та підвищення АТ, гіпергідроз із виділенням гарячого поту.

Характерна особливість фенобарбіталового сп’яніння – відразу після протвереження можна викликати повторне сп’яніння, якщо випити склянку гарячої води.

При гострому отруєнні снодійними препаратами розвивається швидко наростаючий глибокий сон, який переходить у кому. Смерть настає від паралічу дихального центру.

Половину спроб самогубств здійснюють особи з гострими отруєннями барбітуратами, причому приблизно 10% жертв помирають внаслідок отруєння.

Барбітуратова абстиненція проявляється вкрай тяжкими симптомами. Суб’єктивно відміна снодійних препаратів супроводжується відчуттям незадоволення, неспокоєм та ознобом. З’являється тривога і дисфоричні явища з надмірним компонентом «звірячої люті». Розвивається «ломка» у вигляді сильних болів у великих суглобах, можливі великі судомні напади, у деяких хворих розвивається психоз, що нагадує алкогольний делірій. Розвиток конвульсивного синдрому або психозу при інших симптомах абстиненції практично завжди підтверджує діагноз барбітуроманії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Профілактика вживання препаратів коноплі.	\|	Гостре отруєння транквілізаторами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.